Рішення № 25324147, 11.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2012 р. Справа № 2/047-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче

об'єднання «Промвпровадження», м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський завод склотари»,

смт Буча Київської області

про стягнення 12 563,18 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Кушнір О.В., уповноважена, довіреність від 01.03.2012р. №01-03/12;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Промвпровадження», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 31.05.2012р. №31-05/01 до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський завод склотари», смт Буча Київської області, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 12 563,18 грн. заборгованості за Договором оренди №28-09/10 від 28.09.2012р., з яких: 8 000,00 грн. основної заборгованості, 3 003,54 грн. пені, 649,64 грн. 3% річних, 910,00 грн. збитків, завданих інфляційними процесами, та покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх зобов'язань перед позивачем за Договором оренди №28-09/10 від 28.09.2012р. належним чином не виконав та не сплатив грошові кошти за оренду залізничних вагонів, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в сумі 8 000,00 грн. Також, як стверджує позивач, за несвоєчасне виконання умов Договору та прострочення виконання зобов'язання зі сплати коштів, з відповідача належить до стягнення пеня в сумі 3 003,54 грн., 3% річних в сумі

649,64 грн., а також збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 910,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

19.06.2012р. на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання від 15.06.2012р №88/2, в якому ТОВ «Бучанський завод склотари»просив відкласти розгляд справи, у зв'язку із перебуванням повноважного компетентного представника у запланованій щорічній основній відпустці.

В судове засідання 20.06.2012р. представником позивача подано суду витребувані документи та докази. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду не виконав, витребувані документи та докази суду не подав. В порядку

ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено.

11.07.2012р. представником ТОВ «НВП «Промвпровадження»подано до господарського суду Київської області заяву від 11.07.2012р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що ТОВ «Бучанський завод склотари»сплатив суму основної заборгованості в сумі 8 000,00 грн. у повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 3 033,54 грн., 3% річних в сумі 649,64 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 910,00 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Як вбачається з поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.07.2012р., позивач не змінює предмету, або підстав позову, а лише уточнює суму позову. За таких обставин, зазначена заява приймається судом до розгляду.

Справа розглядається в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.07.2012р. та стягнення з відповідача пені в сумі 3003,54 грн., 3% річних в сумі 649,64 грн. та збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 910,00 грн.

Відповідач в судове засідання 11.07.2012р. свого представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги ухвал господарського суду від 06.06.2012р. та від 20.06.2012р. не виконав, про причини нез'явлення представника в судове засідання суд належним чином не повідомив. Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, відповідач, в порядку ст. ст. 87, 64 ГПК України, був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час і місце проведення судових засідань. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Промвпровадження», м. Київ (далі по тексту -ТОВ «НВО «Промвпровадження»), до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський завод склотари», смт. Буча Київської області (далі по тексту -ТОВ «БЗСТ»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 28.09.2010р. між ТОВ «НВП «Промвпровадження»(далі -орендодавець) та ТОВ «Бучанський завод склотари»(далі -орендар) Договір оренди №28-09/10 (далі -Договір), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування залізничні вагони (далі -предмет оренди) у порядку та на умовах визначених цим Договором. Відповідно до умов Договору:

- орендар зобов'язаний своєчасно і в повному розмірі вносити орендну плату (п.2.3.2. Договору);

- розмір орендної плати за Договором становить: за 1 (один) день оренди 1 (одного) вагона-окатишевоза - 85,00 грн., в тому числі ПДВ 14,16 грн. (п.3.1. Договору);

- орендну плату орендар, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 25-го числа попереднього місяця (п.3.2. договору);

- орендна плата нараховується з моменту фактичного передання орендарю предмету оренди, про що сторони підписують відповідний акт приймання-передачі в оренду, до моменту його фактичного повернення орендодавцю, про що сторони підписують відповідний Акт приймання-передачі з оренди (п.3.4. Договору);

- за прострочення у внесенні орендодавцю орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день такого прострочення (включаючи день оплати) не обмежуючись строком її нарахування (п.5.2. Договору).

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором найму (оренди). Відповідно до частини 1 статті 759, частини 1 ст. 760, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх господарських зобов'язань за Договором позивач передав, а відповідач прийняв в оренду залізничні вагони, розмір орендної плати яких за спірний період становить в сумі 41 650,00 грн., про що свідчать підписані обома сторонами та засвідчені печатками підприємств відповідні Акти здачі -прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2011р. №31/10-13 на суму 26350,00 грн. (за жовтень 2010р.) та від 30.11.2011р. №30/11-11 на суму 15300,00 грн. (за листопад 2010р.), копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно положень пункту 3.2 Договору орендар сплачує орендну плату в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 25-го числа попереднього місяця.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день звернення до суду відповідач сплатив позивачу 33650,00 грн., про що свідчать залучені до матеріалів справи засвідчені ПАТ «Кредитпромбанк»копії виписок по особовому рахунку. За таких обставин, станом на день звернення позивача до суду прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за оренду вагонів складала 41650,00 -33650,00 = 8000,00 грн.

Крім того, після порушення провадження у справі відповідачем було додатково сплачено 14296,09 грн., а саме платіжними дорученнями:

- від 21.06.2012р. на суму 1000,00 грн. (призначення платежу за оренду вагонів згідно рахунку від 01.11.2011р.);

- від 22.06.2012р. на суму 1000,00 грн. (призначення платежу за оренду вагонів згідно рахунку від 01.11.2011р.);

- від 25.06.2012р. на суму 1890,00 грн. (призначення платежу оплата за розчин вапняний згідно рахунку-фактурі від 22.06.2012р.);

- від 06.07.2012р. на суму 10406,09 грн. (призначення платежу оплата за авто послуги згідно рахунку від 05.07.2012р.).

суд не може прийняти оплату платіжними дорученнями від 25.06.2012р. та від 06.07.2012р. коштів в сумі 1890,00 + 10406,09 грн. = 12296.09 грн. в якості належного виконання зобов'язань відповідачем щодо оплати за оренду вагонів, яка є предметом розгляду в даній справі, оскільки з призначення платежу вбачається, що зазначена оплата здійснювалась на виконання інших зобов'язань відповідача перед позивачем, за таких обставин судом встановлено, що на день розгляду справи прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за оренду вагонів за договором від 28.09.2010р. № 28-09/10 становить 41650,00 -33650,00 -2000,00 = 6000,00 грн.

Однак, в прийнятій судом до розгляду заяві про зменшення розміру позовних вимог від 11.07.2012р., яка прийнята судом до розгляду, позивачем не заявлено до стягнення суму основної заборгованості, відповідно зазначена вимога судом не розглядається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзив на позов суду не подав та вимоги позивача не спростував.

У зв'язку із простроченням строків сплати коштів за оренду залізничних вагонів, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 5.2. Договору, що в сумі складає 3 003,54 грн.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеню його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що за прострочення у внесенні орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день такого прострочення (включаючи день оплати) не обмежуючись строком її нарахування.

Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другої статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

Також, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 707,46 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 910,00 грн.

Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого зобов'язання перед позивачем, щодо сплати коштів за оренду залізничних вагонів;

- строк та порядок оплати вартості оренди залізничних вагонів, встановлені Договором;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 6.4 Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 625 ЦК України та ст. 232 ГК України;

- рекомендації Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»;

постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% та постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5% та виходячи з виконаного судом розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором та порядок нарахування пені, 3 процентів річних та збитків, завданих інфляційними процесами, судом встановлено, що на дату станом на день розгляду справи належні до стягнення з відповідача пеня становить в сумі 4 731,91 грн., 3% річних становлять в сумі 1 649,78 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами становлять 3 168,80 грн.

Позивачем заявлено до стягнення пеня в сумі 3 003,54 грн., 3% річних в сумі 649,64 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 910,00 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3 003,54 грн., 3% річних в сумі 649,64 грн. та збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 910,00 грн. підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості та санкцій, наданих позивачем, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов повністю та приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський завод склотари» на користь позивача -з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Промвпровадження пені в сумі 3 003,54 грн., 3% річних в сумі 649,64 грн., збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 910,00 грн. та, відповідно до статті 49 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в сумі 1609,50 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. ст. 6, 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629, 759, 760, 762, 765 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 22, 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Промвпровадження»до товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський завод склотари»задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський завод склотари»(08292, Київська обл., м. Буча, вул. Кірова, 84, код ЄДРПОУ 30530431)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Промвпровадження»(01015, м. Київ, вул. Московська, 41/8, кв. 92, код ЄДРПОУ 21697910)

3 003,54 грн. (три тисячі три гривні п'ятдесят чотири копійки) пені,

649,64 грн. (шістсот сорок дев'ять гривень шістдесят чотири копійки) 3% річних,

910,00 грн. (дев'ятсот десять гривень нуль копійок) збитків, завданих інфляційними процесами,

1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 19.07.2012р.