Ухвала суду № 25322646, 04.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2012 р. м. Київ К/9991/81200/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Бившева Л.І. Шипуліна Т.М., при секретарі Титенко М.П.за участю представників: позивача:не з'явився, відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 р.

у справі № 2а-1706/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчукметалосервіс»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчукметалосервіс» (надалі -позивач, ТОВ «Кременчукметалосервіс») звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р. (суддя -К.І. Клочко), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Ю.М. Філатов, судді: Н.С. Водолажська, Л.В. Тацій) позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0002002301/0/1106 від 09.04.2010 р. у частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 99 307,50 грн., у тому числі 66 205 грн. основного платежу та 33 102,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій, у іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Кременчукметалосервіс»витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.04.2007 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої 30.03.2010 р. складено акт № 232/23-209/34958264 (надалі -акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 5.9 статті 5, підпункту 8.4.4 пункту 8.4 статті 8 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 70 136,00 грн.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002002301/0/1106 від 09.04.2010 р. про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 105 207,00 грн., у тому числі 70 138,00 грн. основного платежу та 35 069,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Судами встановлено, що у період, який перевірявся ТОВ «Кременчукметалосервіс»отримало маркетингові послуги від суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (надалі -СПД ФО ОСОБА_1) на загальну суму 114 065,00 грн., що підтверджується наданими актами виконаних робіт та платіжними дорученнями про оплату послуг.

Акти виконаних робіт містять усі необхідні реквізити передбачені частиною другою статті 9 Закону України 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(надалі Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), а саме: назву суб`єкта підприємницької діяльності, яким складено документи, № документу, період, за який проведені роботи, види робіт, вартість робіт, перелік підприємств з кодами, із зазначенням накладних і сум, підписи сторін та посади осіб, які підписали документ.

Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку, що позивачем правомірно віднесено до валових витрат вартість маркетингових послуг, отриманих від СПД ФО ОСОБА_1 у розмірі 114 065,00 грн., а висновок податкового органу про неправомірність включення позивачем цієї суми до валових витрат внаслідок того, що акти виконаних робіт не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є необґрунтованим.

Крім того, здійснення господарських операцій між позивачем та СПД ФО ОСОБА_1, а також правомірність віднесення до валових витрат ТОВ «Кременчукметалосервіс»витрат на оплату маркетингових послуг, підтверджено висновками судово економічної експертизи від 18.02.2010 р., проведеної у даній справі.

Судами також встановлено, що у період, який перевірявся ТОВ «Кременчукметалосервіс»мало господарські відносини з товариством з обмеженою відповідальністю «Нефтекор СК» (надалі -ТОВ «Нефтекор СК») від якого отримало сталеві листи, полоси та круги загальною вартістю 180 897,01 грн., у тому числі 30 149,50 грн. податку на додану вартість.

На підтвердження здійснення цих операцій позивач надав видаткові та податкові накладні, товарно транспортні накладні щодо перевезення цього металопрокату, видаткові накладні щодо подальшої реалізації позивачем металопрокату своїм контрагентам, а саме ЗАТ «ККУ Кварц», НПП «Фероліт»та ТОВ «Компанія «Промсантехніка-1».

Крім того, реальність господарських відносин між ТОВ «Кременчукметалосервіс»та ТОВ «Нефтекор СК»на суму 180 897,00 грн. підтверджено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011 р. в адміністративній справі № 2 а-1707/10/1670 за позовом ТОВ «Кременчукметалосервіс»до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.04.2010 р. № 0002072301/0/1107 у частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 30 150,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 15 075,00 грн., якою задоволено позовні вимоги позивача.

Вказаним рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011 р. в адміністративній справі № 2 а-1707/10/1670 встановлено, що податковий кредит з податку на додану вартість за операціями між ТОВ «Кременчукметалосервіс»та ТОВ «Нефтекор СК»у жовтні - листопаді 2008 року сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, підтверджених первинними документами (видатковими накладними), виданих на отриманий товар, призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з приписами пункту 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0002002301/0/1106 від 09.04.2010 р. у частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 99 307,50 грн., у тому числі 66 205 грн. основного платежу та 33 102,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 р. у справі № 2а-1706/10/1670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.

Суддя А.М. Лосєв