Постанова № 25322, 20.06.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20.06.06 Справа № 4/161ад.

Суддя Батюк Г.М., при секретарі судового засідання Лукашишиній Т.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів», м.Лисичанськ Луганської області

до Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську Луганської області, м.Лисичанськ Луганської області

про скасування рішення ПФУ у м.Лисичанську

за участю представників сторін:

від позивача –Вітко Н.В.,дов. № 636 від 08.06.06;

- Ржевська Л.В., дов. № 637 від 08.05.06;

- Мова В.І., дов. № б/н від 01.09.05.

від відповідача –Пурик С.О., дов. № 06-01 від 01.12.05.

У судовому засіданні 15.06.06 була оголошена перерва до 14 год. 00 хв. 20.06.06.

СУТЬ СПОРУ: заявлена вимога про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську від 02.03.06 № 814/07 про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.02.06 № 1/6; скасування вимоги про сплату боргу № Ю-1/6 від 01.02.06 на суму 42950 грн. 00 коп.; скасування вимоги № Ю-1/3 від 01.07.05 на суму 349451 грн. 59 коп.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від10.05.06 № 1816/07-10 проти позову заперечує , посилаючись на те, що вимога про сплату боргу № Ю-1/6 від 01.02.06 на суму 42950 грн. 00 коп . складена згідно з «додатком 9»до п. 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України ; порушень з боку відповідача щодо терміну розгляду зави позивача від 13.07.05 про узгодження вимоги про сплату боргу № Ю-1/3 від 01.07.05 не було; та з інших підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанськ ( відповідач у справі) постановив рішення від 02.03.05 № 814/07 про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.02.06 №Ю 1/6 на суму 42950 грн. 00 коп. .

В рішенні зазначено, що вимога про сплату боргу 01.02.06 № Ю 1/6 на суму 42950 грн. 00 коп. складена згідно з додатком 9 „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.03 р. № 21- 1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за №64/8663 (далі - Інструкція), а також що сума зазначена в вимозі –це сума різниці між суми боргу станом на 01.02.06 у сумі 815712 грн.25 коп. та сумою 772762грн.20 коп., що складається з вимог від 21.07.04 на суму 206730грн.61 коп. та від 01.07.05. на суму 349451грн.59 коп.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську від 02.03.06 № 814/07 про результати про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.02.06 № 1/6; скасування вимоги № Ю-1/6 від 01.02.06 на суму 42950 грн. 00 коп.; скасувати вимогу № Ю-1/3 від 01.07.05 на суму 349451 грн. 59 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вимоги від 21.07.04 не було, а вимога від 01.07.05 на суму 349451грн.59 коп. не може бути прийнята до розрахунку так, як вона була узгоджена підприємством позивача.

Вимога № Ю 1/3 від 01.07.05. узгоджена підприємством позивача згідно п.2 „Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 N 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.01.04 N 81/8680 (далі -Порядок ).

Заява про узгодження вимоги від 13.07.05 №559 надіслана до Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську 13.07.05 тобто у термін передбачений законодавством .

Вмотивоване рішення за результатами розгляду заяви, згідно з п. 2.4 Порядку не прийнято, чим порушено право позивача звернутися зі скаргою на таке рішення.

Згідно п. 2.5 Порядку Пенсійний фонд України зобов'язаний приймати одно з таких рішень: про повне або часткове задоволення заяви страхувальника про узгодження вимоги про сплату недоїмки, скасування оскарженої вимоги про сплату недоїмки та надсилання страхувальнику нової вимоги; про залишення вимоги про сплату недоїмки без змін, а заяви страхувальника без задоволення.

Рішення повинно було прийняте протягом трьох робочх днів від дня її отримання, але Управлінням Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області ці вимоги не виконані.

Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області приймає рішення № 2767/06-10 від 15.07.05 про повернення заяви про перегляд рішення органу Пенсійного фонду без розгляду.

Таке рішення Пенсійний фонд України в м. Лисичанську згідно п.5 Порядку повинен прийняти тільки при розгляді скарги на рішення, яке зобов'язаний був прийняти згідно п.2.5 Порядку.

Позивач вважає, що рішення № 2767/06-10 від 15.07.05 слід вважати не вмотивованим та не відповідаючому чинному законодавству.

Згідно п. 6.8 Порядку, якщо вмотивоване рішення за скаргою та/або заявою страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, не надсилається скаржнику протягом строку, встановленого для розгляду його скарги та/або заяви або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду, така скарга та/або заява вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Заява вважається також повністю задоволеною на користь страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, якщо рішення органу Пенсійного фонду про продовження строків її розгляду не було надіслано скаржнику до закінчення двадцятиденного строку.

В зв’язку з тим, що мотивоване рішення за заявою про узгодження вимоги не було надіслано підприємству позивача протягом строку, встановленого для розгляду заяви, позивач вважає, що заява від 13.07.05 №559 про узгодження вимоги від 01.07.05 за № ю-1/3 була повністю задоволена тобто відповідач визнав, що станом на 01.07.05 за підприємством позивача борг відсутній, а навпаки було надмірно сплачено 28грн.05 коп.

Позивач посилається на те, що вимога від 01.02.06 №Ю1/6 та рішення від 02.03.05

№ 814/07 про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.02.06 №Ю 1/6 неправомірні.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сума зазначена в вимозі про сплату боргу від 01.02.06 №Ю 1/6 на суму 42950 грн. 00 коп. –це сума різниця між сумою боргу станом на 01.02.06 у розмірі 815712грн.25 коп. та сумою 772762грн.20 коп., що складається з вимог від 21.07.04 на суму 206730грн. 61 коп., від 01.07.05 на суму 349451грн.59 коп. та від 01.09.05 на суму 216580 грн.

Позивач пояснив, що вимога від 21.07.04 не було.

Як вбачається, рішення Пенсійного фонду України від 22.09.05 та від 02.11.05 № 4081/06, які були прийняті за заявою від 16.09.05 № 830 на узгодження вимоги про сплату боргу від 01.09.05 № Ю 1/4 на суму 216580 грн. 00 коп. скасовані постановою господарського суду Луганської області від 07.02.06 по справі №6/502н; рішення Пенсійного фонду України від 15.07.05 № 2767/06-10 , яке було прийняте в зв'язку з заявою про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.07.05 № Ю 1/3 про стягнення 349451грн.59 коп., скасовано постановою господарського суду Луганської області від 07.02.06 по справі № 6/138 ад.

Статтею 105 Закону передбачено, що застраховані особи мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку.

В той же час відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначеної у вимозі.

Відповідно до Постанови Правління ПФУ від 19.12.2003. № 21-2 «Про затвердження Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі за текстом –Порядок) позивач, 27.02.06 направив відповідачу заяву від 27.02.06. № 235 про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.02.06 № Ю1/6, та 13.07.05 направив відповідачу заяву від 13.07.05. № 559 про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.07.05 № Ю1/3 тобто у термін передбачений законодавством.

Згідно п.2.5. Порядку Пенсійний фонд зобов’язаний прийняти одне з таких рішень: про повне або часткове задоволення заяви страхувальника про узгодження вимоги про сплату недоїмки, скасування оскарженої вимоги про сплату недоїмки та надсилання страхувальнику нової вимоги; про залишення вимоги про сплату недоїмки без змін, а заяви страхувальника без задоволення.

Але за результатами розгляду заяви позивача про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.02.06 № Ю1/6, відповідачем було винесено рішення від 02.03.06 № 814/07 (а.с.6) про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.02.06 № Ю 1/6.

Прийняття такого рішення відповідач обгрунтовує посиланням на п.2.5. Порядку, згідно якого заяву підприємства позивача в межах процедури узгодження про сплату боргу « Ю 1/6 від 01.02.06 залишено без задоволення, а вимогу про сплату недоїмки без змін.

За результатами розгляду заяви позивача про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.07.05 № Ю1/3, відповідачем було винесено рішення від 15.07.05 № 2767/06-10 (а.с.13) про повернення заяви про перегляд рішення органу Пенсійного фонду без розгляду.

Прийняття такого рішення відповідач обгрунтовує посиланням на п.5.3. Порядку, який передбачає, що скарга, подана з порушенням порядку і строків, визначених пунктами 3.3. та 4.1. цього Порядку, не підлягає розгляду органами Пенсійного фонду і повертається із зазначенням причин.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивачем до Пенсійного фонду була подана заява про узгодження вимоги про сплату недоїмки, розгляд якої регулюється положеннями п. 2 Порядку.

Тобто, відповідач не дотримався відповідного порядку розгляду заяв і прийняв рішення, що не передбачене положеннями п.2.5 цього Порядку.

Проте, вмотивоване рішення за результатами розгляду заяви про узгодження вимоги по сплату боргу від 01.09.05 № Ю 1/4 та від 01.07.05 № Ю 1/3 , згідно з пунктом 2.4 „Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 за N 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.01.04. за N 81/8680 не прийняте.

Згідно п. 6.8 Порядку, якщо вмотивоване рішення за скаргою та/або заявою страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, не надсилається скаржнику протягом строку, встановленого для розгляду його скарги та/або заяви або протягом строку, продовженого за рішенням органу Пенсійного фонду, така скарга та/або заява вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Заява вважається також повністю задоволеною на користь страхувальника, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, якщо рішення органу Пенсійного фонду про продовження строків її розгляду не було надіслано скаржнику до закінчення двадцятиденного строку.

Як свідчать матеріли справи, заява від 13.07.05 №559 про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.07.05 № Ю 1/3 повинна бути задоволена, оскільки станом на 01.07.05 у підприємства відповідача борг відсутній, надмірно сплачено 28грн.05 коп.

Заява від 16.09.05 №830 про узгодження вимоги від 01.09.05 №Ю 1/4 повинна бути задоволена, оскільки станом на 01.09.05 за позивачем існує сума недоїмки у розмірі 17174 грн. 00 коп.

На підставі викладеного суд вважє, що сума боргу у розмірі 42950грн.00 коп., яка пред'явлена у вимозі про сплату боргу від 01.02.06 № Ю 1/6 на суму 42950 грн. 00 коп. не відповідає дійсності, тоді як вона складена без урахування заяви про узгодження вимог про сплату боргу від 01.09.05 №Ю 1/4 та заяви про узгодження вимог про сплату боргу від 01.07.05 №Ю 1/3 та вимог пункту 6.8 Порядку.

З огляду на викладене позивачем були припущені порушення при розгляді заяви відповідача від 27.02.06 № 235 про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.02.06 № 1/6,у зв»язку чим рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську від 02.03.06 № 814/07 про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.02.06 №1/6 слід скасувати (а.с.6).

Відповідач не надав суду доказів того, що при прийнятті відповідних рішень, він керувався саме положенням п. 2 Порядку.

Відповідно до ст.ст. 70-71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести належними доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, рішення Управління ПФУ в м. Лисичанську від 02.03.06 № 814/07 про результати про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.02.06 № 1/6; а також вимогу про сплату боргу № Ю-1/6 від 01.02.06 на суму 42950 грн. 00 коп.; вимогу про сплату боргу № Ю-1/3 від 01.07.05 на суму 349451 грн. 59 коп. винесені порушенням вимог закону, а отже позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати позивача: 3 грн.45 коп. на оплату державного мита стягуються на його користь з Державного бюджету України, решта зайве сплачене державне мито.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську Луганської області від 02.03 .06 № 814/07 про результати розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату боргу від 01.02.06 №1/6.

3. Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську Луганської області про сплату боргу від 01.02.06 № Ю 1/6 на суму 42950 грн. 00 коп.

4. Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську Луганської області про сплату боргу від 01.07.05 № Ю 1/3 на суму 349451 грн. 59 коп.

5. Стягнути з Державного бюджету України ВДК в Ленінському районі м. Луганська, код 24046582 рахунок № 31111095600006 банк УДК в Луганській області МФО 804013 на користь Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів», м. Лисичанськ, Луганської області, вул. Генерала Потапенка, 295, код 01235834, МФО 304416, п/р 2600630140047 в АК ПІБ м. Лисичанська державного мита у сумі 3 грн. 40 коп..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 26.06.06.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Г.М.Батюк