Рішення № 25321353, 19.07.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.12 Справа № 5021/789/12.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м.Суми

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Суми

про стягнення 24 801 грн. 01 коп.

СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Представники:

Від позивача: Пилипенко О.В., довіреність № 5 від 03.01.2012 року

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 06.05.2010 року

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 24 801 грн. 01 коп. заборгованості відповідно до договору № 1137-Т від 17.10.2008 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, укладеного між сторонами по справі, в тому числі: 22 516 грн. 02 коп. - боргу, 1271 грн. 91 коп. - пені, 505 грн. 05 коп. - 3% річних, 508 грн. 03 коп. - інфляційних збитків, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Згідно заяви позивача від 25.06.2012 року про зміну позовних вимог за вих. № 198, в якій позивач змінює суму позовних вимог в частині розрахунку штрафних санкцій (пені - 1263 грн. 15 коп.), іншу частину позовних вимог залишає без змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з жовтня 2010 року по квітень 2012 року користувався послугами позивача з постачання теплової енергії, але на даний час так і не сплатив кошти за спожиту теплову енергію, в зв'язку з чим має заборгованість в сумі 22 516 грн. 02 коп.

У відзиві на позовну заяву б/н від 03.07.2012 року відповідач послався на рішення господарського суду Сумської області по справі № 10/159/10 від 20.01.2011р., яким з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» стягнуто 17 889 грн. 76 коп. заборгованості за договором № 1137-Т від 17.10.2008р. за період з жовтня 2008р. по 05 листопада 2011р. Таким чином, як вважає відповідач, вимога позивача про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за жовтень 2010р. та п'ять днів листопада 2010р., пені, 3% річних, втрат від інфляції по заборгованості за спожиту теплову енергію за жовтень 2010р. та за п'ять днів листопада 2010р. задоволенню не підлягає. Також, відповідач вважає, що позивачем безпідставно не враховані при розрахунку суми позовних вимог сплачені ФОП ОСОБА_1 14.02.2012р. 2727 грн. 27 коп. та 5409 грн. 09 коп. Крім того, відповідач не погоджується з розрахунком пені за невиконання грошового зобов'язання. Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що пеня за спожиту теплову енергію в листопаді 2010р. почала нараховуватися з 10 грудня 2010р. по 10 червня 2011р., а підлягає стягненню за 10 днів червня 2011р.; пеня за спожиту теплову енергію в грудні 2010р. почала нараховуватись з 10 січня 2011р. по 10 липня 2011р., а підлягає стягнення лише з червня 2011р.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що позивачем при нарахуванні заборгованості та штрафних санкцій враховані суми проплат відповідача та надала заяву про обґрунтування позовних вимог № 1920.

Відповідач проти даних тверджень позивача заперечив, зазначив що суми часткових проплат відповідача включені в суму боргу, що відображено в відомості звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2010 року по 14.05.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні надала докази того, що відділ ДВС Сумського МУЮ перерахував на рахунок ТОВ «Сумитеплоенерго» грошові кошти в сумі 8 136 грн. 36 коп. від боржника ФОП ОСОБА_1 згідно рішення по справі № 10/159-10 і пояснила, що заборгованість відповідача за період з 31.10.2010 року по 30.04.2012 року за надані позивачем послуги становить 22 516 грн. 02 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

17.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1137-Т, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язувався вчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п.3.2, п.3.3, п.3.5 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач до 15 числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії в гарячій воді, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу в період з 31.10.2012 року по 30.04.2012 року надавалися послуги з постачання теплової енергії, але відповідач не належним чином виконав свої договірні зобов'язання в частині розрахунків, в зв'язку з чим, виникла заборгованість в розмірі 22 516 грн. 02 коп., що підтверджується, зокрема, відомістю звірки взаєморозрахунків.

Представник відповідача заперечував проти періоду нарахування заборгованості за жовтень та п'ять днів листопада 2010 року, а також проти стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат по заборгованості за спожиту теплову енергію за жовтень та п'ять днів листопада 2010 року.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Сумської області від 20.01.2011 року у справі № 10/159-10, позов ТОВ «Сумитеплоенерго» задоволено, стягнуто з ФОП ОСОБА_1 22006,29 грн., в тому числі 17889 грн. 76 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію згідно договору № 1137-Т від 17.10.2008 року за період з жовтня 2008 року по 05 листопада 2010 року.

Згідно п. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій України», ст.115 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання на всій території України і виконується всіма державними та недержавними установами, підприємствами, організаціями.

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом досліджено, що рішенням господарського суду Сумської області від 20.01.2011 року у справі № 10/159-10 стягнуто з відповідача - ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» 22 006,29 грн. заборгованості (в т.ч. 17 889,76 грн. основного боргу, 1553,22 грн. пені, 628,85 грн. - 3% річних, 1934,46 грн. інфляційних). В мотивувальній частині даного судового рішення встановлений факти, що заборгованість відповідача виникла за період з жовтня 2008 року по 05 листопада 2010 року. Такий же період виникнення заборгованості був зазначений позивачем - ТОВ «Сумитеплоенерго» і в позовній заяві, яка розглядалася в справі № 10/159-10.

Позивачем у даній справі нарахована відповідачу заборгованість за період з жовтня 2010р. по 30.04.2012р., отже суд приходить до висновку, що нарахування позивачем заборгованості за жовтень та п'ять днів листопада 2010 року є безпідставним і в цій частині позову відмовляє. Таким чином на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію становить 21 298 грн. 68 коп.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оплату за надані послуги в розмірі 21 298 грн. 68 коп. не провів.

Крім того, умовами договору, а саме підпунктом 5.1.5, передбачено, що у разі несвоєчасної оплати споживачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, споживач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов'язання. Споживач, який прострочив, виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.

Згідно наданого позивачем уточнюючого розрахунку, за прострочення платежу відповідачу була нарахована пеня в розмірі 1263 грн. 15 коп.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

При цьому, згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію виникла з 06.11.2010 р., нарахована позивачем пеня підлягає зменшенню. Таким чином пеня, яка підлягає стягненню з відповідача за неналежне виконання грошових зобов'язань становить 1183 грн. 54 коп.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно наданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано 505 грн. 05 коп. - 3% річних та 508 грн. 03 коп. - інфляційних збитків.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню з урахуванням часткового задоволення позовних вимог в частині основного боргу. За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає 458 грн. 15 коп. - 3 % річних, 440 грн. 76 коп. - інфляційних збитків.

Відповідно до ст. ст. 32 - 34 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду належні докази, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. Заперечення відповідача в частині незарахування позивачем сплачених відповідачем коштів та неправильно здійсненого розрахунку пені не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 1512 грн. 93 коп. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м.Суми, вул.2-га Залізнична,10, код 33698892) 21 298 грн. 68 коп. - основного боргу, 1183 грн. 54 коп. - пені, 458 грн. 15 коп. - 3 % річних, 440 грн. 76 коп. - інфляційних збитків, 1512 грн. 93 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 20.07.2012 року.

СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО