Рішення № 25321307, 12.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2012 р. Справа № 26/069-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк", м. Київдо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., с. Велика Олександрівкапро стягнення 207 121,78 грн.,за участю представників:

позивача:Грінгель О.С., довіреність № б/н від 12.01.2012 року;відповідача:ОСОБА_1;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 113 334,00 грн. заборгованості за кредитом, 13 490,94 грн. заборгованості за відсотками, 51 394,86 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 28 901,98 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, а загалом 207 121,78 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором кредитної лінії № НКЛ-2007423 від 15.09.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.06.2012 року.

У судовому засіданні 21.06.2012 року оголошувалася перерва на 12.07.2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством „Дельта Банк" (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2007423, за умовами якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 120 000,00 грн., який зменшується щомісячно рівними частинами відповідно до встановленого графіку зменшення максимального ліміту заборгованості згідно додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (графік) зі сплатою плати за користування грошовими коштами в розмірі 25,99 % процентів річних, з кінцевим терміном повернення до 14.09.2012 року включно (кредит), на умовах визначених договором.

Відповідно до п. 3.1 договору позичальник сплачує кредитору проценти за користування кредитом виходячи із розміру процентної ставки, встановленої п. 1.1, або зміненої відповідно до п. 3.5 - 3.7 цього договору.

Сплата відсотків здійснюється в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на рахунок № 20, відкритий у кредитора (п. 3.3 договору).

Згідно п. 5.1 договору позичальник зобов'язується забезпечити своєчасну оплату платежів, передбачених даним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору, перерахувавши відповідачу 120 000,00 грн., що підтверджується заявою відповідача від 16.09.2011 року та розпорядженням Управляння адміністрування активних операцій середнього та малого бізнесу від 16.09.2011 року.

Однак, відповідач, отримавши суму кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, прострочивши строк погашення кредиту та станом на 21.05.2012 мав заборгованість перед позивачем з повернення кредиту у сумі 113 334,00 грн. та 13 490, 94 грн. заборгованість за відсотками.

15.03.2012 року позивач надіслав відповідачу претензію про повне та дострокове погашення кредиту за договором, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Оскільки, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань, згідно з умовами договору у встановлений строк не здійснено повернення кредиту та не сплачені проценти за користування кредитом, вимоги позивача про стягнення з відповідача непогашеної частини кредиту у сумі 113 334,00 грн. та заборгованості по прострочених відсотках у сумі 13 490,94 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Крім суми боргу, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 51 394,86 грн. та 28 901,98 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

Згідно п. 9.1 за прострочення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню із розрахунку 3 % від простроченої суми за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 1.1, 1.3, 2.3, 2.5, 3.3, 3,8 цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 51 394,86 грн. та 28 901,98 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня з перевищенням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, встановленої законодавством України (ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), у зв'язку з чим стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду та з урахуванням норм статті 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 691,50 грн. та 400,67 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків в позові слід відмовити.

Судовий збір у розмірі 2 558,34 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08320, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (юридична адреса: 01113, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б; поштова адреса: 01015, м. Київ, вул. Фрунзе, 39, код 34047020) 113 334 (сто тринадцять тисяч триста тридцять чотири) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 13 490 (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 94 коп. заборгованості по прострочених відсотках, 691 (шістсот дев'яносто одну) грн. 50 коп. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 400 (чотириста) грн. 67 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 2 558 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 34 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 12.07.2012р.

Суддя Т.Д. Лилак