Рішення № 25321198, 12.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/49/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.12 Справа № 5009/1795/12

м. Запоріжжя

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит", 69600, м. Запоріжжя, МСП-982, Північне шосе, 31-А

до відповідача: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації", 69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 23

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізький області, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50

про визнання права власності

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

від третьої особи 1: не прибув

від третьої особи 2: Скуратов Д.В., довіреність від 02.11.11 № 01/631

СУТЬ СПОРУ:

14.05.12 до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство "Вуглецевий композит" (надалі ВАТ "Вуглецевий композит") до Запорізької міської ради (далі - Запорізька МР) про визнання за позивачем права власності.

У відповідності до ст. 21 ГПК України, 14.05.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ВАТ "Вуглецевий композит" від 14.05.12 № 01/126 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 14.05.12 судом порушено провадження у справі № 5009/1795/12, справі присвоєно номер провадження 17/49/12, судове засідання призначено на 25.06.12. цією же ухвалою судом залучено до участі у справі у якості третьої особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації". У сторін та третьої особи витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Ухвалою від 25.06.12 судом з власної ініціативи, на підставі ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі у якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізький області, розгляд справи відкладено на 05.07.12.

У зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників сторін та третьої особи 1 ухвалою від 05.07.12 судом розгляд справи, відкладено на 12.07.12.

В судовому засіданні 12.07.12 судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 12.07.12 № 01/188 про залишення позову без розгляду з огляду на наступне. Позивач обґрунтував своє клопотання тим, що виконавчою службою арештовано банківські рахунки ВАТ "Вуглецевий композит", грошові кошти у підприємства відсутні. У зв'язку з чим позивач у встановлений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи не може виконати вимоги ухвали суду щодо здійснення оплати судового збору. А тому, керуючись ст. 22, п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, позивач просить суд залишити без розгляду позов ВАТ "Вуглецевий композит" у справі № 5009/1795/12.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, однією з підстав за якою господарський суд припиняє провадження у справі є неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або нез'явлення представника позивача на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Оскільки уповноважений представник позивача в судове засідання у цій справі з'являвся, а не подання позивачем квитанції про сплату судового збору не є документом, без якого суд не може вирішити справу по суті спору, судом у задоволені вищевказаного клопотання позивача відмовляється через необґрунтованість.

За заявою представника позивача та третьої особи 2 розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 12.07.12 на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику третьої особи 2 роз'яснено про час складення повного рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, вказував наступне. Згідно з технічним паспортом нерухомого майна розташованого за адресою вул. Самоцвітна, 11 у м. Запоріжжя, на території ВАТ "Вуглецевий композит" знаходиться нерухоме майно, а саме: вузол оборотного водопостачання (інв. № 1020619), що складається з: будівлі вузлу зворотного водопостачання (інв. № 1020619 літ. "А") площею 965,8 кв.м.; будівлі фільтрувальної (інв. № 1020619 літ. "В") 361,3 кв.м.; градирні № 2 (інв. № 1020619 №2) в кількості 1 шт. Позивач пояснює, що спірне нерухоме майно перейшло до ВАТ "Вуглецевий композит" в процесі приватизації та перетворення ДП "Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів" у відкрите акціонерне товариство у 2008 році та знаходиться на балансі позивача, що підтверджується інвентарною карткою (типова форма ОЗ-6) від 31.08.08. При цьому, право власності на спірне нерухоме майно за позивачем не оформлювалось. Рішенням ТОВ "ЗМБТІ" від 07.02.12 № 77 було відмовлено позивачу в реєстрації права власності на спірне нерухоме майно. Підставою відмови стало не співпадання назви інвентарного номеру з назвою в акті приймання-передавання нерухомого майна до статутного фонду ВАТ "Вуглецевий композит". ВАТ "Вуглецевий композит" просить суд визнати за позивачем право власності на спірне нерухоме майно оскільки вважає, що має всі права на дане нерухоме майно, а отже, відповідно і є його власником. Так, вказує, що у грудні 1983 року Дніпропетровським електродним заводом було збудовано вузол оборотного водопостачання та насосної господарсько-побутових стоків, який 29.12.83 був прийнятий до експлуатації. Відповідно до розпорядження Голови Запорізької обласної Ради народних депутатів від 30.08.94 № 40-р та згідно Указу Президента України від 15.06.93 № 210/93, Державне підприємство Дніпровський електродний завод було перетворено у ВАТ "Український графіт". Відповідно до наказу Міністерства промисловості України від 07.10.96 № 177 на базі виділеного з статутного фонду ВАТ "Український графіт" було передбачено створення Державного заводу вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів "Вуглекомпозит". Спірний вузол оборотного водопостачання в районі 8 селища був переданий позивачу ВАТ "Український графіт" за відомістю передачі основних засобів. Отже, як вказує позивач, до державного підприємства "Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів", як правонаступника, перейшли всі права на спірне нерухоме майно. Рішенням Запорізької міської ради від 27.07.06 № 287/19 було оформлено право державної власності на будівлю вузлу зворотного водопостачання (літ. "А", інв. № 1020619) та видано свідоцтво про право державної власності на дане нерухоме майно. Але на інші два об'єкти, а саме будівля фільтрувальної та градирня № 2 право власності не оформлювалось. Відповідно до наказу РВ ФДМУ по Запорізькій області від 27.11.08 № 399 державне підприємство "Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів" було перетворено у ВАТ "Вуглецевий композит". Згідно акту приймання-передавання нерухомого майна від 29.12.08 до статутного фонду позивача було передано Вузол оборотного водопостачання в р-ні 8 селища. На підставі викладеного, позивач просить суд визнати за ВАТ "Вуглецевий композит" право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю вузлу зворотного водопостачання (інв. № 1020619 літ. "А") площею 965,8 кв.м., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Самоцвітна, 11; будівлю фільтрувальної (інв. № 1020619 літ. "В") 361,3 кв.м., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Самоцвітна, 11; градирню № 2 (інв. № 1020619 "№2") в кількості 1 шт., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Самоцвітна, 11.

Відповідач у відзиві від 11.06.12 на позовну заяву проти позовних вимог заперечив повністю, вважає вимоги необґрунтованими оскільки позивач всупереч ст. 33 ГПУ України не надав належних доказів оспорювання або ж невизнання права власності з боку Запорізької міської ради, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність між сторонами спору про визнання права власності. Натомість, на думку відповідача, позивач обґрунтування заявлених вимог посилається на відмову реєстратора ТОВ "ЗМБТІ" в проведенні державної реєстрації. Зазначене свідчить про те, що позовні вимоги пред'явлені до неналежного відповідача. З огляду на зазначене просить суд у задоволені позову відмовити.

Представник третьої особи 1 у листі від 13.06.12 № 10930 повідомив суд, що право власності на спірну будівлю вузлу зворотного водопостачання інв. № 1020619, літ. "А" зареєстровано за Державою України на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 15.08.06 серії ЯЯЯ № 507996. При цьому, право власності на будівлю фільтрувальної (інв. № 1020619 літ. "В") та градирню водообороту № 2 (інв. № 1020619 "№2") за адресою м. Запоріжжя, вул. Самоцвітна, 11, не зареєстровано. При винесенні рішення представник третьої особи 1 покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи 2 підтримував позовні вимоги ВАТ "Вуглецевий композит" в повному обсязі усно. Розгляд клопотання позивача про залишення позову без розгляду надав на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи 2, а також приймаючи до уваги те, що позивач в ході розгляду цієї справи не надав суду заяв про уточнення позовних вимог, а також клопотань в порядку ст. 24 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.83 директором Дніпровського електродного заводу затверджено акт про приймання в експлуатацію робочою комісією закінченого будівництвом "Вузлу зворотного водопостачання та насосної господарсько-побутових стоків", які входять до складу цеху вуглеводних матеріалів Дніпровського електродного заводу.

30.08.94 Запорізькою обласною радою народних депутатів на виконання Указу Президента України від 15.06.93 № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств", Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо делегування Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській обласним державним адміністраціям повноважень щодо управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності" від 21.02.94 № 61/94 і відповідно до Положення про порядок корпоратизації підприємств, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 № 508 прийнято розпорядження № 40-р "Про перетворення Дніпровського електродного заводу у відкрите акціонерне товариство", яким визначено перетворити Дніпровський електродний завод у відкрите акціонерне товариство "Український графіт". За змістом п. 4 вказаного розпорядження, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви Дніпровського електродного заводу переходять до відкритого акціонерного товариства, яке стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.

Наказом Міністерства промисловості України від 07.10.96 № 177 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.95 № 88/95 наказано створити державний завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів "Вуглекомпозит" на базі виділеного з статутного фонду ВАТ "Укрграфіт" спецвиробництва вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів.

Відповідно до Статуту Державного заводу вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів, затвердженого Міністром промисловості України у грудні 1996 року, державний завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів "Вуглекомпозит" створено на базі виділеного в процесі приватизації відповідно до чинного законодавства державного майна із статутного фонду ВАТ "Укрграфіт" спецвиробництва вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів наказом Міністерства промисловості України від 07.10.96 № 177 і підпорядковано Міністерству промисловості України. Засновником заводу є Міністерство промисловості України.

Пунктом 4.2. вказаного вище Статуту передбачено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном в цілях господарської діяльності.

Вбачається, що на основі наказу Міністерства промисловості України від 07.10.96 № 177 "Про створення державного заводу "Вуглекомпозит", ВАТ "Укргафіт" було передано ДЗ "Вуглекомпозит" власність спецпідприємства вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів відповідно передаточних актів, підписаних розподільчою комісією в сумі валюти баланса 29 173 841 грн., про що між ВАТ "Укргафіт" та ДЗ "Вуглекомпозит" підписаний акт, який затверджений заступником Міністерства промисловості України.

Листом від 10.04.06 № 10/3-2-475 Міністерство промислової політики України зазначало, що відповідно до ст. 74 глави 8 Господарського кодексу України, майно державного підприємства, до якого відноситься ДЗ "Вуглекомпозит", закріплюється за ним на праві повного господарського віддання. Мінпромполітики України підтверджує наявність на балансі ДЗ "Вуглекомпозит" об'єктів нерухомості, які є державною власністю. Серед найменування вказаних у зазначеному листі об'єктів, під порядковим номером 1 значиться дослівно " вузол оборот. водопостач. в р-не 8 інв. № 1020619, рік введення в експлуатацію - 1983, первісна вартість 1163780,07 грн., залишкова вартість станом на 31.12.05 - 603394,53 грн. При цьому, у наведеному листі від 10.04.06 № 10/3-2-475 переліку із 16 об'єктів інших посилань на об'єкт із інвентарним № 1020619 -не має.

Листом від 06.06.06 № 01/236 в.о. директора Державний завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів просить виконавчий комітет Запорізької міської ради оформити право державної власності на об'єкти нерухомості, зокрема, на вузол зворотного водопостачання, інв. № 1020619 по вул. Самоцвітній, 11.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.06 № 287/19 "Про оформлення права державної власності на об'єкти нерухомості по вул. Північне шосе, 31-а та вул. Самоцвітній, 11" вирішено оформити право державної власності на об'єкти нерухомості по вул. Північне шосе, 31-а та вул. Самоцвітній, 11 згідно з додатком.

Відповідно до Переліку об'єктів нерухомості, на які оформлюється право державної власності (додаток до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.06), до вказаного переліку увійшла будівля вузлу зворотного водопостачання літ. А, інв. № 1020619 по вул. Самоцвітній, 11, загальною площею 965,8 кв.м.

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.08.06 серії ЯЯЯ № 507996, належним чином посвідчена копія якої долучена до матеріалів справи, будівля:

- вузла зворотного водопостачання літ. А, інв. № 1020619, 965,8 кв. м.;

- будівля підстанції 10 кВ літ. Б, 34,8 кв.м., інв. № 8000139;

- будівля КНС, літ. Г, 142,1 кв.м., інв. № 1020612, (адреса об'єкта -Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Самоцвітня, 11, зареєстрована за власником -Державою Україна, форма власності -державна, частка -1/1.

Згідно із Статутом державного підприємства "Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів", затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29.06.06 №234, державне підприємство "Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів" засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству промислової політики України. Державне підприємство "Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів" є правонаступником усіх майнових і немайнових прав і обов'язків Державного заводу вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів "Вуглекомпозит".

Пунктом 4.2. зазначеного вище Статуту визначено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Наказом Міністерства промислової політики України від 24.06.08 № 413 "Про передачу функцій управління майном ДП "Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів" функції управління майном ДП "Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів" передано в управління регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області в порядку затвердженому наказом Фонду державного майна України від 31.03.00 № 667.

Пунктом 3.3. Статуту ВАТ "Вуглецевий композит", який затверджено заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 27.11.08, визначено, що ВАТ "Вуглецевий композит" є правонаступником державного підприємства "Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів". Засновником товариства є регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (п. 4.1. Статуту).

29.12.08 між регіональним відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та ВАТ "Вуглецевий композит" підписано акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного фонду ВАТ "Вуглецевий композит", за яким Засновник (РВ ФДМУ по Запорізькій області) передав, а ВАТ "Вуглецевий композит" прийняв об'єкти нерухомого майна, до складу якого увійшов у т.ч. вузол зворотного водопостачання в р-ні 8 селища, інв. № 1020619 по вул. Самоцвітній, 11.

Згідно з Реєстром державних корпоративних прав, доданого до матеріалів справи третьою особою 2, станом на 03.07.12, державна частка в статутному фонді ВАТ "Вуглецевий композит" складає 99,362%.

Предметом позову у справі № 5009/1795/12 є вимоги позивача про визнання права власності за ВАТ "Вуглецевий композит" на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Самоцвітна, 11, а саме: будівлю вузлу зворотного водопостачання (інв. № 1020619 літ. "А") площею 965,8 кв.м.; будівлю фільтрувальної (інв. № 1020619 літ. "В") 361,3 кв.м.; градирню № 2 (інв. № 1020619 "№2") в кількості 1 шт.

Підставами звернення позивача з позовом про визнання права власності є відсутність правовстановлюючих документів, а також заперечення оформлення за позивачем права власності на спірне майно з боку ТОВ "ЗМБТІ".

Згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України (ЦК України), кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності з положеннями ст. 392 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, вимога про визнання права власності може бути заявлена існуючим власником індивідуально визначеної речі, права якого оспорюються, заперечуються чи не визнаються третьою особою, яка не знаходиться з власником у зобов'язальних чи інших відносинах із приводу спірної речі.

Як встановлено наведеними вище матеріалами справи, право власності на будівлю вузлу зворотного водопостачання літ. А, інв. № 1020619 по вул. Самоцвітній, 11, м. Запоріжжя площею 965,8 кв.м зареєстровано за Державою Україна, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.08.06 серії ЯЯЯ № 507996. Вказане свідоцтво про право власності та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.07.06 № 287/19 "Про оформлення права державної власності на об'єкти нерухомості по вул. Північне шосе, 31-а та вул. Самоцвітній, 11", на підставі якого воно видано, є чинними станом на час розгляду справи № 5009/1795/12 в суді. Доказів зворотнього сторони та 3 особи суду не надали.

При цьому, із доданих до матеріалів справи доказів, не вбачається, що власником інших спірних об'єктів, а саме: будівлі фільтрувальної (інв. № 1020619 літ. "В") 361,3 кв.м. та градирні № 2 (інв. № 1020619 "№2") є ВАТ "Вуглецевий композит". Зазначені об'єкти не були передані регіональним відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до ВАТ "Вуглецевий композит" за актом приймання-передачі нерухомого майна від 29.12.08 до статутного фонду ВАТ "Вуглецевий композит". Підставою для такого висновку суду є відсутність посилань на вказані об'єкти в наведеному вище акті.

Отже, позивач не обґрунтував та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, на якій саме правовій підставі суд має визнати за ним право власності на спірні об'єкти, а саме: будівлю фільтрувальної (інв. № 1020619 літ. "В") 361,3 кв.м. та градирню № 2 (інв. № 1020619 "№2") посилаючись на приписи ст. ст. 16, 392 ЦК України.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що Запорізька міська рада оспорює або ж не визнає право власності ВАТ "Вуглецевий композит" на спірне нерухоме майно. Також, позивач не обґрунтував в чому саме полягають відповідні порушення відповідача.

Судом встановлено, що рішенням реєстратора ТОВ "ЗМБТІ" від 07.02.12 № 77 відмовлено ВАТ "Вуглецевий композит" в реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Самоцвітна, буд. 11.

Предметом спору є визнання права, тобто встановлення існування права матеріального, реєстрація такого права не є предметом судового дослідження при вирішення спору про право матеріальне, порушення прав суб'єктів при вчиненні ТОВ "ЗМБТІ" дій чи бездіяльності, зокрема, щодо реєстрації відповідного права власності, не входить до предмету доказування у спорі про визнання права власності у справі № 5009/1795/12.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що перебування (облік) нерухомого майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою його права власності на це майно, судом визнаються безпідставними посилання позивача на вище вказані докази та на положення ст. 392 ЦК України оскільки останньою передбачено захист прав існуючого власника, право власності якого не визнається або оспорюється іншою особою.

У зв'язку з чим, у задоволені позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" до Запорізької міської ради про визнання за позивачем права власності, слід відмовити.

Згідно із положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.05.12 у справі № 5009/1795/12 судом, на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочено сплату судового збору за подання ВАТ "Вуглецевий композит" позовної заяви від 14.05.12 № 01/126 до ухвалення рішення у цій справі по суті спору.

Згідно з п. 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.12 № 01-06/869/2012, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна (тобто як зі спору майнового характеру).

Як свідчать матеріали справи, позивач звертаючись з позовом до суду не визначив вартість спірного майна, за яким заявлено позовні вимоги.

Разом з тим, згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного фонду ВАТ "Вуглецевий композит" від 29.12.08, вартість вузла зворотного водопостачання літ. А, інв. № 1020619 становить 582 273 грн.

Щодо інших об'єктів нерухомості, а саме: будівлі фільтрувальної (інв. № 1020619 літ. "В") 361,3 кв.м. та градирні № 2 (інв. № 1020619 "№2") позивач жодних доказів на підтвердження їх вартості до матеріалів справи не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сума судового збору, яка підлягає стягненню з позивача становить 14 864,46 грн. (14 864,46 грн. = 11 645,46 грн. (2% вартості вузла зворотного водопостачання літ. А, інв. № 1020619) + 1 609,50 грн. (за вимогу відносно будівлі фільтрувальної, інв. № 1020619 літ. "В") + 1 609,50 грн. (за вимогу щодо градирні № 2, інв. № 1020619 "№2").

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судовий збір", ст. ст. 21, 42,43,45,22,33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" (69600, м. Запоріжжя, МСП-982, Північне шосе, 31-А, код ЄДРПОУ 24516317, р/р 2600130115336 в АБ "Таврика" у м. Києві, МФО 300788) в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38025409, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), № рахунку 31215206783007, символ звітності 206, з використанням параметру RR -83) - 14 864 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 17.07.2012.