Рішення № 25321054, 18.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.12р. Справа № 21/5005/4758/2012

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 1 826,72 грн. штрафу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Барчунінов К.О., дов. № 30 від 01.01.12р.;

від відповідача - Бойко Н.Л., дов. № 197-4016 від 19.04.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми штрафу у розмірі 1 826,72 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях з 19.06.12р. по 04.07.12р., з 04.07.12р. по 18.04.12р. оголошувалась перерва.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні підтвердив суму заборгованості, проти задоволення позову не заперечив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У зв'язку з визнанням позову відповідачем, суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року по залізничній накладній № 47142831 на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці зі станції Нікополь Придніпровської залізниці прибули вагони № 53165320 та № 53165338. Вантажовідправник Публічне акціонерне товариство „Нікопольський завод феросплавів" (надалі - відповідач).

Згідно з залізничною накладною № 47142831, вагони № 53165320 та № 53165338 прибули в адресу ВАТ „Енергопром-новочеркаський електродний завод", яке знаходиться за адресою 346413, Ростовська область, м. Новочеркаськ, алюмінієвий майданчік та має код вантажоодержувача 4091.

По станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці одержувач з такою назвою та адресою не значиться. За кодом 4091 по станції обліковується вантажоодержувач ВАТ „Український графіт", адреса якого: 69600, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 20.

В зв'язку з чим, вищенаведені вагони були затримані до з'ясування вантажоодержувача, про що було складено акт загальної форми № 18623 від 28.11.2011 року. На станцію відправлення було направлено телеграму № 1943 від 28.11.2011 року з запитом про уточнення вантажоодержувача.

28.11.2011 року після отримання телеграми № 07 зі станції відправлення Нікополь Придніпровської залізниці, вагони було видано належному одержувачу - ВАТ "Український графіт", код 4091, адреса: 69600, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 20. Про вищезазначене було складено акт загальної форми № 18927 від 28.11.2011 року.

Згідно з ч. 1 ст. З Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 року № 273/96-ВР, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 2 Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

В статті 5 Статуту зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (далі - Правила) та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно з ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 23 Статуту та „Правилами перевезень вантажів" затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, а саме п. 1.1. „Правилами оформлення перевізних документів", передбачено що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Згідно з п. 2.1. «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, на вантажовідправника покладається обов'язок заповнити відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил.

Відповідно до додатку 3 на вантажовідправника покладається обов'язок заповнити такі графи накладної:

Графа 4 - "Одержувач" - заповнюються у порядку, передбаченому для графи "Відправник". Згідно з поясненням до Графи 1 - Відправник - відправником може бути одна юридична або фізична особа. Відомості щодо відправника: найменування (прізвище, ім'я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти. Країна вказується у разі відправки вантажу з-за кордону (імпорт).

Відповідно до п. 2.3. вищезазначених правил, у графі "Правильність внесених відомостей підтверджують" представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статут залізниць України, вантажовідправники несуть, відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Частина 2 ст. 24 Статут залізниць України передбачає, що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про залізничний транспорт", розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України. іншими актами законодавства України та міжнародними договорами. Пунктом 5.5. «Правил оформлення перевізних документів»передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Стаття 118 Статуту залізниць України передбачає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є акти загальної форми, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Згідно з ст. 24, 122, 129 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника під час залізничного перевезення, засвідчуються актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що факт невірного зазначеного одержувача вантажу в накладній № 41142831 зафіксовано актом загальної форми ГУ-23 № 18623 від 28.11.11р., як того вимагає п.3 Правил складання актів у суд прийшов до висновку про доведеність вини відповідача.

Отже, загальна сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 826,72 грн. (1 277,00 грн. + 549,72 грн.).

З врахуванням викладеного позовні вимоги позивача є обґрунтованими та не заперечуються відповідачем та підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 78, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, б. 310, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00186520) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, б. 108; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01073828) штраф в розмірі 1 826,72 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять шість грн. 72 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 20.07.2012р.