Рішення № 25320944, 17.07.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 липня 2012 р. Справа 9/47/2012/5003

за позовом: Приватного підприємства "Айснет", код ЄДРПОУ 30247811 (вул. Примакова, 72, м. Вінниця, 21019)

до: Ладижинської виправної колонії № 39 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 08562565 (с. Губник, м. Ладижин, Вінницька область, 24324)

про стягнення 7 819,70 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Шаравська Н.Л.

Представники сторін:

позивача: Бородін Д.О. - представник за довіреністю № 1-12 від 02.07.12 р.;

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Приватним підприємством "Айснет" заявлено позов про стянення з Ладижинської виправної колонії № 39 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області 7 819,70 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.07.12 р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі № 9/47/2012/5003 та призначено її до слухання в судовому засіданні на 17.07.12 р.

На визначену дату до суду з"явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В свою чергу, відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, відзиву на позовну заяву, витребуваних доказів та письмових пояснень з обгрунтуванням причин невиконання вимог суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 5605, яке вручено адресату 11.07.12 р. та повернуто до суду 16.07.12 р..

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

15.03.11 р. між Приватним підприємством "Айснет" (Продавець) та Ладижинською виправною колонією № 39 (Покупець) укладено договір купівлі - продажу № 874.

Згідно п.1.1. договору Продавець зобов"язався передати у власність Покупця продукти харчування: морозиво, морожені продукти, напівфабрикати тощо (товар) згідно накладних, що додаються до даного договору і які являються його невід"ємною частиною, а Покупець зобов"язався прийняти та оплатити його.

В п. 4.2. договору закріплений з-поміж інших обов"язок Покупця вчасно проводити всі розрахунки за цим договором. Оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів, згідно накладної, на розрахунковий рахунок, або внесенням готівки в касу Продавця, в наступному порядку: протягом 21 календарних дня з моменту поставки (п. 3.3. договору).

Однак, в порушення взятих на себе договірних зобов"язань, відповідач за отриману продукцію протягом травня - червня 2011 р. на суму 7 819,70 грн. розрахунок з позивачем не провів, що підтверджується видатковими накладними № ГС - 33191 від 20.05.11 р. на суму 484,34 грн., № ГС - 33194 від 21.05.11 р. на суму 1 194,62 грн., № ГС - 33222 від 27.05.11 р. на суму 1057,54 грн., № ГС - 33246 від 03.06.11 р. на суму 692,16 грн., № ГС - 33244 від 03.06.11 р. на суму 776,12 грн., № ГС - 33264 від 10.06.11 р. на суму 1573,90 грн., № ГС - 33283 від 17.06.11 р. на суму 2 041,02 грн., а також актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.05.11 р. по 31.07.11 р..

З метою досудового врегулювання спору, Приватне підприємство "Айснет" зверталося до Ладижинської виправної колонії № 39 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області з письмовою претензією № 1 від 26.09.11 р. про погашення існуючої заборгованості протягом 5 робочих днів з моменту отримання даної претензії. Проте, вказані вимоги позивача залишилися відповідачем без реагування, борг без погашення.

За таких обставин, станом на день розгляду справи в суді у відповідача перед позивачем утворився борг у розмірі 7 819,70 грн..

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд приймає до уваги наступні положення законодавчих актів.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що за обставин, які склалися правомірно та обгрунтовано стягнути з відповідача згідно договору купівлі - продажу № 874 від 15.03.11 р. 7 819,70 грн. боргу за отриману та неоплачену продукцію.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 02.07.12 р. відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заявленої суми, в тому рахунку доказів проведення розрахунків на зазначену суму (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача судовий збір покладається на останнього.

З - поміж того, при розгляді справи судом з'ясовано, що при зверненні до суду позивачем платіжними дорученнями № 1086 від 06.06.2012 р. зайво сплачено 31,50 грн. судового збору, а тому судовий збір у вказаному розмірі підлягає поверненню позивачу відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI .

Керуючись ст.ст.4-5, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Ладижинської виправної колонії № 39 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 08562565 (с. Губник, м. Ладижин, Вінницька область, 24324) на користь Приватного підприємства "Айснет", код ЄДРПОУ 30247811 (вул. Примакова, 72, м. Вінниця, 21019) 7819,70 грн. - боргу; 1609,50 грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Приватному підприємству "Айснет", код ЄДРПОУ 30247811 (вул. Примакова, 72, м. Вінниця, 21019) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 31,50 грн. перерахованого за платіжними дорученнями № 1086 від 06.06.2012 р. (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи №9/47/2012/5003, а.с. 5). Примірник рішення суду, засвідчений гербовою печаткою суду, є підставою для повернення позивачу з Державного бюджету України суми зайво сплаченого судового збору.

5. Один примірник рішення суду з гербовою печаткою видати позивачу.

6. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення суду складено та оформлено 19 липня 2012 р.

Суддя Балтак О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (с. Губник, м. Ладижин, Вінницької області, 24324)