Ухвала суду № 25320728, 17.07.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

У Х В А Л А

17 липня 2012 р. Справа № 13/103/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду скаргу ПАТ "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 2 Філії спеціалізованого електрозв'язку на бездіяльність державного виконавця у справі

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766, 01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18) в особі Центру технічної експлуатації № 2 Філії спеціалізованого електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" (8400, м. Переяслав-Хмельницький, вул. О.Богданова, 9, Київська область)

до: Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 20098691, 21050, м. Вінниця, вул. Володарського, буд. 26)

про стягнення 41 507,07 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача) : Карман Ю. В. - за довіреністю

від відповідача (боржника) : Титаренко Т. І. - за довіреністю

від відділу ДВС : Сіроштан О. І. - за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

19.07.2011 року господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 13/103/2011/5003, яким задоволено позов ПАТ "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 2 філії спеціалізованого електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" та вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 41049,91 грн. -основної суми боргу, 361,35 грн.-інфляційних нарахувань та 95,81 грн. -3% річних, 415,07 грн. -відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. -відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Разом з тим, відповідач не погоджуючись із рішенням суду від 19.07.2011 року, звернувся із апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 року в задоволенні апеляційної скарги Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької обласної державної адміністрації від 28.07.2011 року № 01-01-18-983 відмовлено, а рішення господарського суду Вінницької області від 19.07.2011 року у справі № 13/103/2011/5003 залишено без змін.

Після набрання вказаним рішенням законної сили на його виконання судом видано наказ від 10.10.2011 року.

В подальшому, відповідач звернувся до господарського суду Вінницької області із заявами № 01-01-18-1578 від 30.11.2011 року та № 01-01-18-466 від 24.04.2012 року про відстрочення й розстрочення рішення суду від 19.07.2011 року.

За результатами розгляду вказаних заяв, ухвалами суду від 27.12.2011 року та від 22.05.2012 року було відмовлено у їх задоволенні.

05.06.2012 року за вх. № 08-51/44/12 від позивача (стягувача) до господарського суду Вінницької області надійшла скарга № 797/05 від 31.05.2012 року на бездіяльність державного виконавця з такими вимогами : 1) визнати бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Роєнка Р.В. у ході примусового виконання наказу суду № 13/103/2011/5003 від 10.10.2011 року; 2) зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Роєнка Р.В. усунути допущене порушення і вжити негайних заходів щодо виявлення рахунків боржника, стягнення коштів, накладення арешту на кошти, а у випадку відсутності кошти - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, встановити майновий стан боржника, провести дії щодо його опису, арешту та відчуження з метою виконання судового рішення, тобто вжити всіх заходів, передбачених чинним законодавством; 3) витребувати матеріали виконавчого провадження № 29685455.

Зазначена скарга мотивована наступним.

09.11.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Роєнком Р.В. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Вінницької області від 10.10.2011 року за № 13/103/2011/5003 про стягнення з відповідача (боржника) на користь позивача (стягувача) суми боргу в розмірі 42158,14 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження № ВП 29685455.

20.02.2012 року позивач звернувся до органу ДВС із скаргою № 214/05 від 20.02.2012 року на бездіяльність державного виконавця, яка залишена останнім без розгляду, що стало підставою звернення стягувача до суду, який видав виконавчий документ.

Також у скарзі заявник вказує, що станом на дату подання скарги, зважаючи на проходження шестимісячного строку для проведення виконавчих дій, державний виконавець органу ДВС ще не вжив заходів, передбачених п.1.2, 1.5 Інструкції № 74/5, ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, бездіяльність органу ДВС є порушенням законодавства, зокрема вказаних пунктів Інструкції та ст. ст. 11, 30, 31 Закону України "Про виконавче провадження", в зв'язку з чим порушуються законні права та інтереси ПАТ "Укртелеком" як стягувача - учасника виконавчого провадження, які передбачені законодавством.

Ухвалою суду 06.06.2012 року вказану вище скаргу було призначено до розгляду на 19.06.2012 року

В зв'язку з неявкою представників стягувача та відділу ДВС і неподанням витребуваних доказів, ухвалами суду від 19.06.2012 року та від 03.07.2012 року відкладався розгляд даної скарги на іншу дату.

02.07.2012 року від відповідача до суду надійшло письмове пояснення на скаргу про бездіяльність державного виконавця, в якому повідомляється наступне.

22.11.2011 року на адресу головного управління надійшла постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 13/103/2011/5003 від 10.10.2011 року. Головне управляння як бюджетна установа бере на себе бюджетні зобов'язання та проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань встановлених кошторисами. У зв'язку з недофінансуванням у 2011 році на 111.3 тис. грн. головне управління невзмозі було виконати рішення суду. Планом асигнувань на 2012 рік передбачено виділення коштів для проведення розрахунків по КЕКВ 1134 помісячно, тому головне управління немає можливості одразу в повному розмірі погасити заборгованість. Погашення заборгованості перед ЦТЕ № 2 Філії СЕЗ ПАТ "Укртелеком" буде проведено до кінця 2012 року.

На визначену дату 17.07.2012 року в судове засідання з'явилися представники позивача (стягувача), відповідача (боржника) та Управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області.

В судовому засіданні представником відділу ДВС було заявлено клопотання про відкладення розгляду скарги для надання витребуваних доказів.

Суддя заслухавши представника відділу ДВС відмовив в його задоволенні, оскільки ухвалами суду тричі вимагалося від Відділу примусового виконання рішень ДВС України надати письмові пояснення з приводу поданої скарги; матеріали виконавчого провадження № 29685455 з виконання наказу виданого 10.10.2011 року по справі № 13/103/2011/5003; інші докази в обґрунтування доводів та заперечень, що наразі не виконано та було винесено з цього приводу окрему ухвалу.

В судовому засіданні представник позивача (стягувача) підтримав вимоги скарги з підстав вказаних у ній. Представник відповідача (боржника), пояснила, що до відповідача надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження, інших документів з виконання рішення суду від відділу ДВС не надходило та наразі сплати кошти у повному обсязі згідно наказу суду від 10.10.2011 року немає можливості.

Представник відділу ДВС вимог скарги не визнала та вказала, що стягнення на майно не відбулося, оскільки відповідач є бюджетною установою в якого кошти на даний час відсутні. Доказів в підтвердження вчинення виконавчих дій, виставлення платіжних вимог та щодо направлення постанов по здійсненню виконавчих дій наразі немає.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та подані учасниками судового процесу документи, суд встановив наступне.

Як вбачається із змісту скарги та наданих доказів, на підставі заяви стягувача від 07.11.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Роєнком Романом Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 29685455 від 09.11.2011 року з виконання наказу господарського суду Вінницької області № 13/103/2011/5003 виданого 10.10.2011 року про стягнення з Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької обласної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 2 Філії спеціалізованого електрозв'язку 41049,91 грн. - основної суми боргу, 361,35 грн. - інфляційних нарахувань та 95,81 грн. - 3% річних, 415,07 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн.-відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.02.2012 року позивач (стягувач) звернувся до відділу примусового виконання рішень ДВС України із скаргою № 214/05 в якій просить зобов'язати державного виконавця - Роєнка Р.В. усунути допущені порушення, вжити негайних заходів щодо стягнення коштів та повідомити про вжиті заходи стосовно виконання наказу господарського суду Вінницької області від 10.10.2011 року за № 13/103/2011/5003.

Зокрема, у вказаній вище скарзі, стягувач повідомляє, що станом на дату подання скарги державним виконавцем не вжито заходів та відсутні документи, які підтверджують вчинення виконавчих дій, передбачених законодавством, що свідчить про бездіяльність органу ДВС.

Скарга № 214/05 від 20.02.2012 року була залишена відділом примусового виконання рішень ДВС України без розгляду, в зв'язку з чим позивач (стягувач) звернувся до господарського суду Вінницької області із скаргою, заявивши вимоги визнати бездіяльність державного виконавця у ході виконання вказаного вище наказу суду та зобов'язати державного виконавця вжити негайних заходів передбачених чинним законодавством щодо стягнення коштів з боржника.

В обґрунтовуння поданої скарги скаржник/стягувач посилається на бездіяльність органу ДВС, що є порушенням законодавства, зокрема п.п. 1.2, 1.5, Інструкції № 74/5 та ст. ст. 11, 30, 31 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, стягувач вказує, що боржником до цього часу рішення суду не виконано як повністю так і частково та причини його невиконання невідомі.

Водночас, з метою з'ясування обставин викладених у скарзі, ухвалами суду від 06.06.2012 року, від 19.06.2012 року та від 03.07.2012 року, судом вимагагалося від відділу примусового виконання рішень ДВС України надати письмові пояснення з приводу поданої скарги та матеріали виконавчого провадження № 29685455 з виконання наказу виданого 10.10.2011 року по справі № 13/103/2011/5003.

Разом з тим, вказані вимоги не були виконані відділом ДВС, в зв'язку з чим судом прийнято окрему ухвалу від 03.07.2012 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги і її вирішення по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, ст. 116 ГПК України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 вказаного Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Приписами ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначено, що працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Як наголошується у п. 1.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 04-5/365, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно ч.2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

У п. 1.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002 р. "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів " на запитання : чи може господарський суд зобов'язати орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання, надано відповідь такого змісту.

Відповідно до статті 1212 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) за результатами розгляду скарги на бездіяльність органів Державної виконавчої служби господарським судом виноситься ухвала, якою він зобов'язує відповідний орган здійснити певні виконавчі дії, якщо останній ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Крім того, у разі виявлення недоліків у діяльності органу Державної виконавчої служби господарський суд виносить і надсилає окрему ухвалу у порядку, передбаченому статтею 90 ГПК.

Слід зазначити, що ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, визначає оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби та не вказує на оскарження дій або бездіяльності державного виконавця.

Таким чином, зважаючи на викладене та беручи до уваги неподання відділом ДВС доказів, які неодноразово вимагалися ухвалами суду в підтвердження своїх заперечень та з'ясування обставин викладених у скарзі, суд приходить до висновку про задоволення скарги позивача (стягувача) шляхом визнання бездіяльності Відділу примусового виконання рішень ДВС України у ході примусового виконання наказу суду № 13/103/2011/5003 від 10.10.2011 року та зобов'язання даного відділу ДВС вжити негайних заходів з метою виконання судового рішення, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

З огляду на вказане, керуючись ст. ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації № 2 філії спеціалізованого електрозв'язку № 797/05 від 31.05.2012 року про бездіяльність державного виконавця задовольнити.

2. Визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у ході примусового виконання наказу суду № 13/103/2011/5003 від 10.10.2011 року.

3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вжити негайних заходів з метою виконання судового рішення від 19.07.2011 року у справі № 13/103/2011/5003, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

4. Копію ухвали направити відділу примусового виконання рішень ДВС України рекомендованим листом.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відділу примусового виконання рішень ДВС України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73)