Постанова № 25320703, 18.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р. Справа № 5023/10153/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. -головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Хандуріна М.І.,розглянувши касаційну скаргуліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Олден-Груп" -арбітражного керуючого Капустіна В.В., м. Харківна постановувід 19.04.2012 р. Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 5023/10153/11 господарського суду Харківської областіза заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Олден-Груп", м. Харківпровизнання банкрутомліквідаторарбітражний керуючий Капустін В.В.

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2011 року порушено провадження у справі № 5023/10153/11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Олден-Груп" (далі - Боржник, Товариство) за заявою голови ліквідаційної комісії останнього в порядку норм ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 15.12.2011 року Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Капустіна В.В., якого зобов'язано виконати дії у ліквідаційній процедурі відповідно до вимог Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2012 року (суддя - В.О.Усатий) затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ухвалено ліквідувати юридичну особу Боржника, а провадження у справі припинено.

Не погодившись з цією ухвалою суду першої інстанції, Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова (далі - Інспекція, ДПІ) звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 28.02.2012 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року (головуючий суддя -Крестьянінов О.О., судді: Бородіна Л.І., Фоміна В.О.) апеляційну скаргу задоволено частково: ухвалу господарського суду Харківської області від 28.02.2012 року скасовано в частині затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу, ліквідації юридичної особи Боржника та припинення провадження у справі тощо, а справу передано на розгляд господарського суду Харківської області.

Не погоджуючись із вказаною постановою апеляційного суду, ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "Олден-Груп" -арбітражний керуючий Капустін В.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року, а ухвалу господарського суду Харківської області від 28.02.2012 залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 11, 25, 26, 29-31, 51 Закону про банкрутство, ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Товариства та припиняючи провадження у справі про банкрутство останнього, місцевий суд встановив, що ліквідатором виконані всі дії у ліквідаційній процедурі. Так, після публікації оголошення про визнання Товариства банкрутом із вимогами звернулися фізична особа та ДПІ, вимоги яких розглянуті та включенні до реєстру вимог кредиторів; майна та активів не виявлено, виконавчі провадження стосовно Товариства відсутні, а тому кредиторські вимоги не задоволені та вважаються погашеними за недостатністю майна. За цих фактів суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника. При цьому, також було розглянуто та відхилено клопотання Інспекції про зупинення провадження у справі за відсутністю в нормах ГПК України та Закону про банкрутство визначених ДПІ підстав для зупинення провадження у справі про банкрутство. При цьому, суд вказав, що питання ненадання ліквідатором для проведення податкової перевірки документів вирішується в адміністративному порядку.

Скасовуючи цю ухвалу, апеляційний суд, підтримуючи висновок про відхилення клопотання ДПІ про зупинення провадження у справі, між тим зазначив, що припинення провадження у справі та ліквідація Товариства позбавляє Інспекцію можливості реалізувати свої владні повноваження щодо перевірки останнього. Призначений же у справі ліквідатор також був головою ліквідаційної комісії в досудовій процедурі ліквідації Боржника, тому є неналежним аргумент про непередачу ліквідатору документації Товариства, а на ліквідатора покладається обов'язок виконання активних дій для отримання цієї документації, у разі втрати якої відповідні звітні та фінансові документи мають бути відновлені. За цих підстав апеляційний суд дійшов висновку про передчасність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника.

Заперечуючи висновки апеляційного суду, заявник касаційної скарги вказує на те, що нормами спеціального Закону про банкрутство, що мають пріоритет та застосовуються у даній справі, не передбачено надання ліквідатором на перевірку податковим органам документів Товариства, а відповідно до вимог ст. 51 Закону про банкрутство завдання суду полягає у з'ясуванні ознак для порушення справи про банкрутство в порядку норм вказаної статті.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями скаржника та виходить з того, що було скасовано ухвалу про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Боржника та припинення провадження у справі, а справу передано на розгляд до місцевого суду. Отже провадження у справі триває на стадії ліквідації, а правомірність порушення щодо Товариства справи про банкрутство в порядку норм ст. 51 Закону про банкрутство та визнання в порядку цієї ж статті Боржника банкрутом не були предметом перегляду справи в апеляційному порядку. Саме для дослідження вказаних обставин та за встановлених апеляційним судом порушень стосовно виконання ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі, справа була передана на розгляд місцевому суду.

Так, норми ст. 51 Закону про банкрутство встановлюють особливості здійснення провадження у справі про банкрутство (у тому числі на стадії ліквідаційної процедури) боржника, що ліквідується власником. Разом з тим, це не виключає регулювання зазначених відносин також загальними нормами цього закону, якщо інше не передбачено спеціальними.

Отже, не врегульовані нормами вказаної статті питання, у тому числі, які стосуються порядку та строків проведення ліквідаційної процедури щодо такого боржника, виконання ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі останнього тощо мають вирішуватись відповідно до норм Закону про банкрутство, якими врегульоване провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою.

По-перше, нормами ст. 51 Закону про банкрутство не визначений граничний строк проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником. А тому, виходячи з приписів ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство цей строк становить 12 місяців, а у разі наявності правових підстав цей строк продовжується ще на 6 місяців.

Отже, у разі встановлення фактів неналежного чи неповного виконання дій у ліквідаційній процедурі, обумовлених як об'єктивними обставинами (як от ненадходження відповідей на запити, наявність спорів щодо повернення дебіторської заборгованості, майна боржника, необхідністю проведення перевірок стосовно боржника тощо), так і обумовлених неналежним виконанням ліквідатором своїх обов'язків, ліквідаційна процедура стосовно боржника може тривати до 18 місяців.

Виходячи з того, що Боржник був визнаний банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура постановою від 15.12.2011 року, а звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс були затверджені ухвалою від 28.02.2012 року -через два з половиною місяці, апеляційний суд, за встановлених ним порушень та недоліків у ліквідаційній процедурі, скасувавши цю ухвалу та передавши справу для подальшого розгляду до місцевого суду прийняв таке рішення у відповідності до вимог вказаних норм -ст.ст. 22, 51 Закону про банкрутство. У зв'язку із цим слід погодитись із висновками судів про відсутність підстав для зупинення провадження у справі про банкрутство Товариства, оскільки податковий орган не позбавлений права провести відповідну перевірку протягом визначеного вище строку проведення ліквідаційної процедури.

Щодо дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі слід зазначити про таке.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення, здійснює такі повноваження, зокрема приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Нормами ч. 2 цієї ж статті передбачено, що протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Отже, виходячи з приписів вказаних норм, суд касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного суду, що під час ліквідаційної процедури боржника на ліквідатора покладаються обов'язки у виконанні активних дій, у тому числі для отримання від Боржника -його попередніх керівників, документації (фінансової, звітної та іншої).

При цьому, колегія суддів враховує встановлений апеляційним судом факт (підтверджений доказами у справі) того, що ліквідатором Боржника було призначено ту ж саму особу -Капустіна В.В., який виконував повноваження голови ліквідаційної комісії Товариства у досудовій процедурі ліквідації останнього в порядку норм ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України. І саме ця особа брала участь на загальних зборах учасників Товариства разом із засновником останнього -ОСОБА_5, що проводились 21.03.2011 року (т. 1 а.с. 15). До того ж, відповідно до доданих вказаним головою ліквідаційної комісії до заяви про порушення справи про банкрутство Товариства документів (інвентаризаційні описи, відомості та інша документація, проміжний баланс, аналіз фінансово-господарського стану тощо -т. 1 а.с. 29-64) до та на момент порушення справи про банкрутство вказаний голова мав в наявності документи фінансової, бухгалтерської звітності та іншу документацію стосовно господарської та фінансової діяльності Боржника, інформація про які та посилання на які міститься у вказаних - доданих до заяви голови ліквідаційної комісії документах. Однак, відомостей стосовно подальшої долі відповідних документів (передачу на зберігання в архів, пошкодження, вилучення, знищення тощо) матеріали справи не містять та ліквідатором Товариства не надано.

Суд же першої інстанції, затверджуючи звіт ліквідатора та складений ним ліквідаційний баланс, на це уваги не звернув та не надав цьому жодної правової оцінки, про що було зазначено апеляційним судом.

При цьому, суд касаційної інстанції також зазначає про звернення податкового органу до ліквідатора Боржника для проведення перевірки діяльності Товариства та про відповідь ліквідатора останнього про відсутність у нього документів, необхідних для надання податковим органам для перевірки, а також щодо поданих у справі про такі обставини клопотання (т. 1 а.с. 108-115, т. 2 а.с. 4-11). Відповідно до норм п. 44.5. ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Отже, надання податковому органу можливості провести перевірку стосовно діяльності Боржника (у тому числі на стадії ліквідаційної процедури) та з'ясування визначених обставин має значення, відповідно до норм ст. 32 Закону про банкрутство для оцінки дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі та відповідності обставинам ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора.

Поряд з викладеним, щодо доводів, наведених заявником в касаційній скарзі стосовно завдання господарського суду у даній справі лише перевіряти відповідність нормам ст. 51 спеціального закону порушення справи про банкрутства, колегія суддів наголошує на тому, що за наслідками здійснення апеляційного провадження у справі та скасування ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі останню було передано на стадію ліквідації.

У зв'язку із викладеним, суд касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного суду про скасування ухвали суду першої інстанції із передачею справи на розгляд місцевого суду.

За таких обставин справи, касаційні вимоги ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Олден-Груп" -арбітражного керуючого Капустіна В.В., не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана постанова цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 25, 32, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, ст. 44 Податкового кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 43, 86, 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Олден-Груп" -арбітражного керуючого Капустіна В.В. залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 р. у справі № 5023/10153/11 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

М.І. Хандурін

Постанову виготовлено та підписано 19.07.2012 року.