Постанова № 25320684, 17.07.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р. Справа № 5013/2482/11 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л.за участю представників: Селянського (фермерського) господарства Жоміренко М.І. Добровеличківської районної державної адміністрації розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_5 Жоміренко М.І. ОСОБА_6 Селянського (фермерського) господарства Жоміренко Миколи Івановичана постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2012 р.у справі№ 5013/2482/11 господарського суду Кіровоградської областіза позовомСелянського (фермерського) господарства Жоміренко Миколи ІвановичадоДобровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської областіпровизнання договору поновленим, обов'язання вчинити певні діїВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 13.02.12 р. у справі № 5013/2482/11, яке підписано 20.02.12 р. оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Шевчук О.Б.), відмовлено у задоволенні позову Селянському (фермерському) господарству Жоміренко Миколи Івановича до Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської обл. смт.Добровеличківка про визнання за позивачем переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки; про визнання договору оренди поновленим на той самий строк (до 16.10.2016 р.) на тих самих умовах;про спонукання відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі в редакції, що додається.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 р. (судді: Бахмат Р.М., Лотоцька Л.О., Євстигнеєв О.С.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2012 р. залишено без зміни.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права, позовні вимоги задовольнити.

Позивач доводить, що при оцінці матеріалів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.09.2010 р., якими встановлено факт забур'янення орендованих земель карантинними бур'янами, судом не враховано, що в акті перевірки зазначені інші земельні ділянки, які не перебувають в оренді позивача; голова Добровеличківської РДА не надав відмови у поновленні договору оренди, з чого було зрозуміло, що питання про поновлення договору оренди остаточно не вирішено, тому судом невірно застосовано ст. 188 ГК України, оскільки пропозиція про зміну договору поивнна виходити від орендодавця, а не орендаря, як помилково дійшов висновку суд.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між Добровеличківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством Жоміренка Миколи Івановича (орендар) було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Добровеличківському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2006 р. за № 72.

Відповідно п.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської обл.

В оренду передана земельна ділянка загальною площею 108,86 га, у тому числі: рілля - 108,86. (п.2).

Договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.(п. 8)

Відповідно п.37 договору його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок поновлення договору оренди землі визначено ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Відповідно до ч. 1 цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Таким чином, переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк має лише та особа (орендар), яка належно виконувала обов'язки за умовами договору, строк дії якого закінчився.

Позивач вважає, що господарство належним чином виконувало всі обов'язки за умовами договору, тому у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди землі від 16.10.2006 р. СФГ Жоміренко М.І. 23.08.2011 р. звернулось із заявою (т.1., а.с.21) до Добровеличківської РДА про надання розпорядження на продовження оренди земель згідно договору оренди від 16.10.2006 р.

Досліджуючи питання належного виконання позивачем своїх обов'язків за договором оренди землі від 16.10.2006 р., господарський суд врахував, що за матеріалами перевірки позивачем дотримання вимог земельного законодавства (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.09.2010 р., протокол про адміністративне правопорушення №050043 від 08.09.2010 р., припис №050054 від 08.09.2010 р., постанова про накладення адміністративного стягнення №50043 від 08.09.2010 р.) було встановлено факт забур'янення орендованих позивачем земель карантинними бур'янами.

Викладене свідчить про неналежне виконання з боку позивача умов договору оренди землі від 16.10.2006 р., зокрема, пункту 17, яким передбачено умови використання земельної ділянки, а саме: не чинити дій, що можуть привести до погіршення якісних характеристик ґрунтів.

Позивач стверджує, що така перевірка не проводилась і будь-які документи, що стосуються цієї перевірки з боку керівника позивача не підписувались.

Проте, встановлення факту протиправності дій посадової особи, яка здійснювала перевірку дотримання позивачем вимог земельного законодавства та факту незаконності постанови про накладення адміністративного стягнення на керівника позивача не відноситься до категорії справ, підвідомчих господарським судам відповідно до положень ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Позивача доводить, що звернувся до Добровеличківського районного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій провідного державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Добровеличківському районі ОСОБА_7 по складанню акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.09.2010р. і протоколу про адміністративне правопорушення від 08.09.2010р. №050043 стосовно Жоміренка М.І. та про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, але не надав доказів відкриття Добровеличківським районним судом провадження у справі за позовом, з яким звернувся позивач.

Колегія суддів вважає, що матеріали вищезгаданої перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства правомірно оцінювались господарським судом, як належні докази в розумінні приписів розділу V Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт неналежного виконання позивачем зобов'язань за договором оренди землі від 16.10.2006 р., у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами того, що до заяви про поновлення строку дії договору оренди землі було додано проект додаткової угоди.

Так, позивач послався на те, що до заяви про поновлення договору оренди землі було додано проект додаткової угоди, який міститься в матеріалах справи, в п.1 якого зазначено: "Продовжити строк дії договору до 16 жовтня 2016 року."

Але дане твердження позивача спростовується змістом самої заяви про поновлення договору оренди землі.

Як вбачається із змісту договору оренди землі від 16.10.2006 р. площа орендованої земельної ділянки за цим договором склала 108,86 га (п. 2), а розмір орендної плати 1,5% (п.9).

В заяві ж про поновлення строку дії договору оренди землі від 16.10.2006 р. позивач просив відповідача надати розпорядження про продовження оренди земель з резервного фонду загальною площею 103,2942 га терміном на 5 років з орендною ставкою 4% за кожний гектар землі.

Зміна умов договору оренди землі при його поновленні узгоджується з положеннями вимог ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Оскільки розмір земельної ділянки та розмір орендної плати є істотними умовами договору оренди землі, а в заяві про поновлення договору йшлося про зміну цих умов, проект додаткової угоди мав містити не лише умови про зміну строку дії договору , але й про зміну інших умов.

Недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору припиняє переважне право орендаря на укладення договору оренди землі (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Розглядаючи заяву № 27014 від 23.08.2011 р., Добровеличківська РДА листом №01-29-22/1 від 23.09.2011р. повідомила позивача про те, що голові СФГ Жоміренко М.І. необхідно з'явитись до голови районної державної адміністрації (орендодавця) з метою перегляду істотних умов договору.

Як вбачається із матеріалів справи такі умови сторонами узгоджені не були.

Після закінчення строку договору оренди землі від 16.10.2006 р., тобто після 16.10.2011 р., позивач продовжував використовувати орендовані земельні ділянки, що не оспорюється відповідачем.

При цьому суду не надано доказів направлення Добровеличківською РДА на адресу позивача протягом одного місяця після закінчення строку договору, тобто в строк до 16.11.2011 р., листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору.

Тому позивач просить визнати договір оренди землі від 16.10.2006 р. поновленим на той самий строк (до 16.10.2016 р.) і на тих самих умовах, які були передбачені договором, та спонукати відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, в редакції, що додається, а саме: продовжити строк дії договору до 16.10.2016 року.

Відповідно ч. 6, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема, із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

За змістом статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Загальний порядок зміни господарських договорів передбачено ст. 188 ГК України.

Частинами 2 - 4 цієї статті визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За змістом ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Оскільки саме позивач зацікавлений в поновленні строку дії договору оренди землі від 16.10.2011 р., останній зобов'язаний був вжити заходів до укладення додаткової угоди в термін, визначений ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме направити на адресу відповідача підписаний та скріплений печаткою СФГ Жоміренко М.І. проект додаткової угоди до вищезгаданого договору.

Позивач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що він направляв на адресу Добровеличківської РДА для підписання такий проект додаткової угоди до договору оренди землі від 16.10.2006 р., тобто позивачем не дотримано порядок зміни договору, визначений ст. 188 ГК України.

Частиною 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що в суді може бути оскаржено відмову, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

Оскільки позивачем не було направлено на адресу відповідача додаткової угоди, на укладенні якої наполягає відповідач, відсутні підстави стверджувати, що останній відмовив позивачу в укладенні такої угоди чи ухилявся від її укладення.

Відповідно до ч. 2 ст.1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, касаційна інстанція вважає, що надана господарським судом апеляційної інстанції юридична оцінка обставинам справи є такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р. у справі 5013/2482/11 господарського суду Кіровоградської області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун