Ухвала суду № 25316572, 16.07.2012, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№2515/8640/2012

Провадження №4-с/2515/36/2012

Ухвала

16 липня 2012 року

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Косач І. А.

при секретарі Великородна М. О.

з участю скаржника ОСОБА_2

суб»єкта оскарження Шматок Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові скаргу ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шматок Тетяни Володимирівни,-

В С Т А Н О В И В:

02.07.2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шматок Тетяни Володимирівни, мотивуючи свої вимоги наступним:

05.04.2012 року у судовому засіданні Новозаводського райсуду м. Чернігова за його позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів було встановлено, що Головним державним виконавем Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шматок Т.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 20.12.2010 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-2289, виданого Новозаводським райсудом м. Чернігова 20.07.2004 року про стягнення 9130,95 грн., на підставі п. 10 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки було встановлено, що боржник фактично проживає в АДРЕСА_2. Оскільки раніше скаржник не знав про існування оскаржуваної постанови, і до цього часу її не отримував, то вважає, що ним пропущений строк її оскарження по поважній причині.

Звертаючись з заявою про відкриття виконавчого провадження він виходив з того, що боржник - ОСОБА_4 зареєстрований в АДРЕСА_1 та що частина цієї квартири належить йому на праві власності, тобто на території Новозаводського району міста Чернігова існує майно, що належить боржнику.

Зміна фактичного місця проживання боржника не може впливати на закінчення виконавчого провадження на території, де знаходиться майно боржника, оскільки належним місцем виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 20 Закоону України «Про виконавче провадження» є місцезнаходження нерухомого майна боржника, яке знаходиться в АДРЕСА_1, а тому припинення виконавчих дій суб'єктом оскарження є неправомірним.

10.04.2012 року скаржником було подано скаргу начальнику Новозаводського відділу ДВС Чернігівського МУЮ, який постановою від 18.04.2012 року, яку було отримано ним лише 26.06.2012 року після звернення до Головного управління юстиції у Чернігівській області, що підтверджується відміткою на оригіналі конверта про вручення листа 26.06.2012 року та поштовим штемпелем за 26.06.2012 року, безпідставно відмовив у задоволені скарги про скасування постанови про закінчення виконавчих дій. Вважає, що фактичне проживання боржника у місті Києві не позбавляло можливості суб'єкта оскарження вчиняти необхідні дії по розшуку вкладів та іншого рухомого майна боржника на всій території України згідно ч. З ст. 20 Закону та у разі його відсутності звернути стягнення на частину квартири, що знаходиться на території Новозаводського району міста Чернігова.

Просив поновити строк оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.12.2010 року; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 20.12.2010 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-2289, виданого Новозаводським райсудом м. Чернігова 20.07.2004 року про стягнення 9130,95 грн.; зобов'язати державного виконавця вчинити небхідні дії по розшуку рухомого майна боржника, а у разі його відсутності по реалізації майна - частини квартири, що належигь боржнику і яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав, просив задовольнити посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Суб'єкт оскарження в судовому засіданні скаргу не визнала, просила в її задоволені відмовити.

Боржник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати справу у відсутність ОСОБА_4, на підставі наявних матеріалів та доказів в справі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали виконавчого провадження 30/5356, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 9130,95 грн. боргу. На підставі зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист № 2-2289 від 20.07.2004 року, який було пред'явлено на примусове виконання до державної виконавчої служби у Новозаводському районі м. Чернігова.

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби у Новозаводському районі від 19.08.2006 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа (а.с. 12). Згідно довідки КП Чернігівське МБТІ № 3034 від 23.06.2010 року, за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 18). Згідно довідки начальника СГІРФО ЧМВ УМВС України № 6-2795 від 25.05.2010 року, ОСОБА_4, оголошений в розшук, як боржник, був встановлений проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.26). Постановою головного державного виконавця Новозаводського Відділу ДВС ЧМУЮ Шматок Т.В. від 20.12.2010 року, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2289, виданого 20.07.2004 року Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 9130,95 грн. закінчено (а.с. 28).

Відповідно до змісту ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у випадку направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Суду не надано доказів щодо неможливості вчинення виконавчих дій за місцем реєстрації та знаходженням майна боржника, а тому закриття виконавчого провадження з підстав, що боржник проживає в м. Києві є безпідставним.

Відповідно до ч 2 ст. 83 ЗУ «Про виконавче провадження» тільки начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Отже, скасування постанови та зобов'язання державного виконавця вчинити необхідні дії по розшуку рухомого майна боржника, а у разі його відсутності по реалізації майна, до компетенції суду не входить.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню. Необхідно визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження від 20.12.2010р. з примусового виконання виконавчого листа № 2-2289, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова 20.07.2004 р. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 9130 грн. 95 коп. В решті задоволення скарги відмовити.

Оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази направлення копії постанови від 20.12.2010 року стягувачу, копію постанови ОСОБА_2 отримав 26.06.2012 року, що підтверджується підписом стягувача про вручення рекомендованого листа (а.с. 4), суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню судом.

Керуючись ст. ст. 383 - 387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», -

Ухвалив:

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду зі скаргою.

Скаргу ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шматок Тетяни Володимирівни - задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження від 20.12.2010р. з примусового виконання виконавчого листа № 2-2289, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова 20.07.2004 р. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 9130 грн. 95 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Новозаводського

районного суду міста Чернігова І.А. Косач