Постанова № 25315608, 18.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

18.07.12 Справа № 5015/970/12

ПОСТАНОВА

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглядаючи апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) "Львівське автотранспортне підприємство 14630", м.Львів № 633 від 28.05.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 10.05.2012 р.

у справі № 5015/970/12

за позовом: приватного підприємства (далі ПП) "Гал-Всесвіт", м.Львів

до відповідача: ПАТ "Львівське автотранспортне підприємство 14630", м.Львів

про стягнення 90 148, 80 грн штрафних санкцій

За участю представників сторін:

від позивача: Павловський А.В.- представник

від відповідача: не з»явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.05.2012р. у справі №5015/970/12 (суддя Кітаєва С.Б.) позов з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№10054/212 від 10.05.2012р ) задоволено повністю: стягнено з ВАТ "Львівське АТП 14630", м.Львів на користь ПП "Гал-Всесвіт", м. Львів 71 376,40грн. штрафних санкцій та 1 426,93грн. витрат по сплаті судового збору.

ПАТ "Львівське автотранспортне підприємство 14630" подано апеляційну скаргу №633 від 28.05.2012р., в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що рішення суду обґрунтоване недоведеними обставинами, що мають значення для справи, які судом визнано встановленими, внаслідок чого частина висновків суду не відповідає обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що диспетчерський журнал є внутрішнім документом позивача, формується та ведеться позивачем самостійно, доступу до цього документу у скаржника немає ні під час внесення до журналу відомостей, ні пізніше. Даний документ, на думку скаржника, не є належним та допустимим доказом, оскільки містить сформовану позивачем узагальнену інформацію на основі даних, сформованих самим позивачем. Також скаржник вважає, що квитково-касові листи по кожному випадку, зазначеному в заяві, які подані скаржником для заперечення позовних вимог, є первинними документами фінансової звітності, які відображають рух коштів, підтверджують факт оплати послуг, містять, зокрема, дату вчинення операції: продажу квитків та номер маршруту, що підтверджує факт надання послуг перевезення, та, відповідно, виконання кожного із тих рейсів, які позивач вважає зірваними. Окрім того, скаржник вважає, що копії відомостей продажу квитків ф.№20-АСС сформовані на підставі фіскальних чеків реєстратора розрахункових операцій автостанції узагальнюючими первинними документами фінансової звітності; їх сформовано належною позивачу автостанцією у м.Жовкві і свідчать про те, що на даний маршрут позивач також реалізовував квитки. Відсутність відомостей продажу квитків ф №20-АСС, сформованих АС-2, свідчить про те, що позивач через каси АС-2 в період з серпня 2011р. по січень 2012р. не реалізував квитки на зазначені у позовній заяві маршрути, але не про те, що були зірвані рейси. Також на думку скаржника, чинне законодавство не передбачає такої процедури як вчинення будь-яких відміток автостанцією у квитково-касовому листі.

В судовому засіданні 27.06.2012р. представники сторін виклали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги.

Скаржником 17.07.2012р. подано клопотання №833 (вх..ЛАГС №4578 від 17.07.2012р.) про відкликанням довіреності, виданої Мудраку Р.Б., надання можливості новому представнику відповідача ознайомитись з матеріалами справи та відкладення розгляду справи. Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Клопотання про відкладення розгляду справи судовою колегією відхилено як безпідставне та документально не обґрунтоване, оскільки відсутня довіреність на представлення інтересів скаржника іншим представником, не обґрунтовано неможливість участі представника в судовому засіданні, окрім того, в матеріалах справи знаходиться довіреність №1/04 від 11.04.2012р. на представлення інтересів скаржника юристом Чир І.С., яка дійсна до 11.04.2013р. та скаржником не відкликана, з чого вбачається, що даний представник мав можливість представляти інтереси скаржника в суді апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судових засіданнях, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, згідно договору №04 АС-2/11 від 01.07.2011 року , укладеного з ТзОВ "С.І.Д.", ПП "Гал-Всесвіт", взяв в оренду приміщення площею 213,10 м кв.м, яке являє собою частину будівлі автостанції №2, що знаходиться за адресою, м.Львів, вул. Б. Хмельницького, 225, а також в користування прилеглу територію з посадковими платформами та зоною відстою автобусів. Цільове використання об"єкту -для здійснення станційно-касового обслуговування пасажирів та перевізників. Стан приміщення, що орендується, на момент передачі в оренду придатний для використання для здійснення станційно-касового обслуговування пасажирів та перевізників (п.п.1.1-1.3 договору). Термін оренди : з 01 липня 2011р. по 31 грудня 2012р. (п.8.4 договору) (т.І а.с.182).

Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України «Про автомобільний транспорт»відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських та міжнародних автобусних маршрутів загального користування здійснюється тільки з автостанцій, а в разі їх відсутності -із зупинок, передбачених розкладом руху.

На виконання вимог ст.42 Закону України "Про автомобільний транспорт" позивач та відповідач уклали між собою договір про станційно-касове обслуговування №01/СК-01 від 01.01.2006р., який сторонами був пролонгований в порядку та на підставах п.9.3 договору (т.І а.с.32).

Даний договір визначає взаємовідносини між ПП "Гал-Всесвіт" та ВАТ "Львівське АТП 14630" (перевізник) при виконанні перевезень пасажирів та багажу рейсовими автобусами на маршрутах Львів АС-2-Руданці, Львів АС-2-Жовтанці, Львів АС-2-Стронятин, Львів АС-2-Мервичі, Львів АС-2-Зібовки, Львів АС-2-Нова Скварява, Львів АС-2-Великі Передримихи, Львів АС-2-Руда Крехівська, Львівська АС-2-Зарудці, Львів АС-2-Ременів, що обслуговує відповідач , взаємні зобов"язання сторін, матеріальну відповідальність за невиконання цих зобов"язань.

Згідно із п.3 договору перевізник зобов"язується, зокрема:

забезпечувати подачу автобусів на АВ та АС-2, згідно з розкладами руху (п.3.1);

інструктувати водіїв про правила перевезень пасажирів, вимоги по безпеці руху, а також проводити водіям спецмедогляд та контроль за технічним станом автотранспорту (п.3.2);

забезпечувати виконання водіями вказівок адміністрації та диспетчерського персоналу автостанції з питань організації перевезень пасажирів та забезпечення безпеки руху (п.3.3);

всі розклади і зміни розкладів (закриття маршрутів і т.д) надавати ПП "Гал-Всесвіт не пізніше як за два дні до впровадження на маршрутах (п.3.5);

надавати ПП "Гал-Всесвіт" тарифи на перевезення пасажирів і багажу не пізніше, як за два дні до їх впровадження на маршрутах (п.3.6);

своєчасно повідомляти автостанцію про заміну марки та типу рухомого складу, передбаченого розкладом; при зриві рейсу, повідомити про зрив автостанцію або адміністрацію ПП "Гал-Всесвіт"не пізніше ніж за шість годин до відправлення рейсу по розкладу(п.3.7);

при запізненні автобусів на маршрути повідомляти про запізнення автостанцію не пізніше ніж за годину до відправлення рейсу по розкладу (п.3.9);

заборонити продаж квитків водіями автобусів, а також здійснювати посадку безквиткових пасажирів на території автостанції(п.3.12);

посадку пасажирів на території АС проводити виключно на посадочних платформах(п.3.13).

ПП "Гал-Всесвіт" відповідно до п.4 договору про станційно-касове обслуговування №01/СК-01 від 01.01.2006р. зобов"язується, зокрема:

забезпечувати продаж квитків на проїзд пасажирів та перевезення багажу, як в день відправлення, так і попередньо до встановлених норм завантаження автобусів через автобусні каси (п.4.2);

здійснювати контроль за прибуттям автобусів на автостанцію і своєчасним їх відправленням в рейс (п.4.3);

ставити у дорожніх листах водіїв фактичний час прибуття і відправлення автобусів штамп-годинником або від руки, завіривши штампом автостанції (п.4.4);

видавати водію оформлені документи касової продажі квитків, записуючи в квитково-обліковому листі водія на основі відомості кількість проданих квитків і суму реалізації (п.4.6);

не пізніше 8 числа наступного за звітним місяцем надавати зведений реєстр відомостей 20-АСС (п.4.7);

своєчасно надавати інформацію перевізнику про зміну режиму роботи автостанції ( п.4.10);

забезпечити стоянкою автобус , що прибув в рейс, але ще не поданий до посадки (п.4.12).

Згідно із п.5.1 договору за невиконання зобов"язань, передбачених договором, перевізник та ПП "Гал-Всесвіт" несуть взаємну матеріальну відповідальність у вигляді штрафів. Матеріальна відповідальність за порушення умов договору не звільняє сторони від відповідальності, передбаченої Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" від 05.10.2000 р.

Відповідно до п.5.2 договору перевізник виплачує за порушення, що сталися по його вині, штрафні санкції.

За зірваний рейс без попередження відповідно п.5.5 договору відповідач зобов"язаний сплатити штраф у розмірі вартості двох квитків до кінцевої станції.

Згідно із п.5.13 договору підставою для матеріальної відповідальності сторін є акти звірок, матеріали перевірок посадових осіб, записи в диспетчерських журналах, відомостях 20-АСС, документації водія та реєстри виконання рейсів на даному маршруті.

Як зазначає позивач у позовній заяві, всупереч вимогам п.3.1 договору, в період з 01.07.2011 р по 31.01.2012 р , відповідач не забезпечив подачу автобусів на автостанцію АС-2 (м.Львів, вул..Б.Хмельницького,225), згідно з розкладами руху та не повідомив про зрив рейсів автостанцію або адміністрацію позивача, тим самим допустивши зриви рейсів без попередження, а відтак позивачем нараховано відповідачу (згідно з поданим розрахунком (т.І а.с.14-31)) штрафні санкції у розмірі 90 148,80 грн. за період: серпень 2011р -січень 2012р. У розрахунку зазначено відомості про маршрути, вартість квитків до кінцевої станції за маршрутом, кількість зірваних рейсів, дні в які відбулись зриви рейсів, час , в який мали відправлятись автобуси згідно з розкладами рухів з автостанції.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог (т.І а.с.177) позивач зменшив заявлену до стягнення суму на суму нарахованого штрафу (18 772,40 грн.) за зриви рейсів по маршруту Львів АС-2-Руда Крехівська, у зв"язку із не обслуговуванням відповідачем зазначеного маршруту.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.626 ЦК України визначає договір, як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.230 ГК України учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

Згідно з п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як вже зазначалось, у п.5.13 Договору про станційно-касове обслуговування №01/СК-01 від 01.01.2006 року сторони дійшли згоди, що підставою для матеріальної відповідальності сторін є, зокрема, записи в диспетчерських журналах, відомостях 20-АСС, документації водія.

На підставі зведення порушень виконання рейсів по диспетчерському журналу за період з серпня 2011 року по січень 2012 року включно (т.І а.с.79-133), відповідачу нараховано позивачем штрафні санкції.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що вищезазначений документ є належним доказом у підтвердження факту зриву рейсів.

Також правомірним є висновок суду першої інстанції, що до доказів у підтвердження виконання рейсів належать: відомість 20 АСС ( відомість продажу квитків), яка видається автостанцією водіям відповідача після завершення продажу квитків на рейс і в подальшому є підставою для проведення взаєморозрахунків між сторонами договору; квитково-касовий лист, в якому зазначається кількість і сума проданих квитків, який є обов"язковим відповідно до ст.38 Закону України "Про автомобільний транспорт"; дорожній лист, який передається диспетчеру для отримання відмітки про час прибуття.

Як вбачається із матеріалів справи, в обґрунтування факту виконання ним рейсів (за які позивачем нараховано штрафні санкції) відповідачем подано копії квитково-касових листів та відомостей 20-АСС.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції суд, дослідивши зазначені докази правомірно прийшов до висновку, що ці докази не тільки не спростовують, а навпаки підтверджують доводи позивача, оскільки долучені відомості 20-АСС підтверджують факт виконання рейсу та відправлення з АС Жовква, а не з АС-2 у м.Львові і то тільки по одному маршруту Львів АС-2 -Нова Скварява (т.ІІ-ІІа). Предметом же даного спору є невиконання відповідачем рейсів по АС-2 у м.Львові.

Відповідно до п.115 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМ України №176 від 18.02.1997 року перевізники відповідно до укладених договорів здійснюють продаж квитків через автостанції, агентства з продажу квитків та/або самостійно.

Самостійно продаж квитків може здійснюватись водієм автобусу в разі відсутності у населеному пункті автостанції або агентства з продажу квитків, а також після закриття квитково-касової відомості на автостанції (відомість 20-АСС).

Як вбачається із матеріалів справи, долучені відповідачем квитково-касові листи є доказом реалізації квитків не АС-2, а безпосередньо водієм. Для підтвердження факту використання рейсу по АС-2 на даних квитково-касових листах повинна стояти відмітка автостанції із зазначенням кількості та суми реалізованих квитків, в тому числі, коли таких не було реалізовано, однак такі відмітки АС-2 на документах відсутні..

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на необов"язковість ведення шляхових листів, судова колегія зазначає, що такий документ за своєю суттю є первинним документом про облік автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Окрім того, як зазначалось вище, ПП "Гал-Всесвіт" відповідно до п.п.4.4 договору про станційно-касове обслуговування №01/СК-01 від 01.01.2006р. зобов"язувалось ставити у дорожніх листах водіїв фактичний час прибуття і відправлення автобусів штамп-годинником або від руки, завіривши штампом автостанції.

Відповідно до п.5.13 договору 01/СК-01 від 01.01.2006 року про станційно-касове обслуговування, серед документів які є підставою для матеріальної відповідальності сторін є, зокрема, записи в документації водія.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази з передбачуваної у п.5.13 договору документації водія, які б підтверджували факт виконання рейсів по маршрутах (перелічених у розрахунку штрафних санкцій) саме з АС-2 у м.Львові.

Також, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що доводи скаржника про необов"язковість ведення шляхових листів спростовуються і самими діями відповідача, оскільки відповідач продовжує використовувати шляхові (дорожні) листи, доказом чого є долучені позивачем до справи копії шляхових листів відповідача на маршрутах Львів АС-2 -Якимів, Львів АС-2-Бортків, Львів АС-2-Соколів з відмітками АС-2 (т.І а.с.145, 149, 153).

Відповідно до ст..216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (п.2 ст.216 ГП України).

Згідно із ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 71 376,40 грн. (з врахуванням зменшення позовних вимог заявою від 10.05.2012 р ( вх..№10054/12)) підлягають до задоволення.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги заявлені в апеляційній скарзі та виконання ним взятого на себе за договором №01/СК-01 від 01.01.2006р про станційно-касове обслуговування зобов"язання по забезпеченню подачі автобусів на АС 2, згідно з розкладами руху, на маршрутах перелічених у розрахунку штрафних санкцій, не спростував належними та допустимими доказами правомірність нарахування штрафу. Доказів належного виконання скаржником закріпленого пунктом 3.8 договору зобов"язання повідомляти позивача про зрив рейсів суду не надано, документів, передбачених п.4.4 договору №01/СК-01 від 01.01.2006р в обгрунтування здійснення рейсів, суду також не надано..

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 10.05.2012р. у справі №5015/970/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.07.2012р.

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.