ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2012 р.Справа № 5023/2740/12 вх. № 2740/12
Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.
при секретарі судового засідання Стрижак О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Плахотний А.В., довіреність № 1284 від 17.07.2012 року
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Альба Україна", м. Бориспіль
до Товариства з обмеженою відповідальністю "С. К. В. - Холдінг", м. Харків
про стягнення 6848,58 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 6848,58 грн., у тому числі 6450,37 грн. боргу, 333,65 грн. пені, 64,56 грн. 3% річних за договором купівлі-продажу №322ХФ/11, укладеним між сторонами 03.01.2011 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов. 19.07.2012 року надав до суду додаткові документи, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
03.01.2011 року між Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «С. К. В. - Холдинг» укладений Договір купівлі-продажу № 322ХФ/11 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець (Позивач) зобов'язався передавати (поставляти) лікарські засоби та вироби медичного призначення (Товар) у власність Покупця (Відповідача), а Покупець (Відповідач) зобов'язався приймати Товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов Договору.
У відповідності до п. 5.2. договору оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії. Згідно видаткових накладних, зазначених у позовній заяві, Відповідач зобов'язаний сплатити за поставлений товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту його отримання.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав належним чином свої договірні зобов"язання, передав відповідачеві відповідний товар, що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.
Проте, своє зобов'язання сплатити грошові кошти за отриманий відповідно до перелічених у позовній заяві видаткових накладних товар відповідач не виконав.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 6450,37 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та річних. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 64,56 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2. договору зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день заборгованості. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 333,65 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С. К. В. - Холдінг" (61064, м. Харків, пр. Московський, 124/3, кв. 51, ЄДРПОУ 32237077, р/р 26007701005101 в ХРУ АО КБ "Експобанк", МФО 351964) на користь Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, р/р № 26006010025849 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України№ м. Київ, МФО 322647, ЄДРПОУ 22946976) 6450,37 грн. боргу, 333,65 грн. пені, 64,56 грн. 3% річних, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 20 липня 2012 року.
Суддя Присяжнюк О.О.
Справа № 5023/2740/12.
Судове рішення № 25315516, Господарський суд Харківської області було прийнято 19.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/2740/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: