Рішення № 25315496, 16.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.12 Справа№ 5015/1915/12

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Міністерства юстиції України в інтересах держави Україна, м.Київ

до відповідача: Державного підприємства «Львіввугілля», м.Сокаль Львівської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна казначейська служба України, м.Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, м.Червоноград

про стягнення 11100,44 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Березюк С.Г. -провідний спеціаліст сектору взаємодії з органами виконавчої влади та представництва інтересів держави в судах

Від відповідача: Слєсаренко В.М. -заступник директора з правових питань відокремленого підрозділу шахти «Червоноградська»

Від третьої особи-1: не з'явився

Від третьої особи-2: не з'явився

Представникам позивача та відповідача роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, їхні процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Міністерства юстиції України в інтересах держави Україна, м.Київ до відповідача: Державного підприємства «Львіввугілля», м.Сокаль Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної казначейської служби України, м.Київ про стягнення 11100,44 грн.

Ухвалою господарського суду від 16.05.2012р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.07.2012р.

Ухвалою суду від 03.07.2012р. розгляд справи відкладено і залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Львівської області.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, позовні вимоги підтримано з підстав викладених у позові. Подано докази надіслання копії позовних матеріалів третій особі-2, які судом долучено до матеріалів справи.

Відповідачем явку представника в судове засідання забезпечено, позов заперечено з підстав викладених в запереченні на позов від 07.06.2012р. №05-3/747 (вх.№13139/12 від 14.06.2012р.).

Третіми особами 1 і 2 явки представників в засідання суду не забезпечено, хоча їх належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи про що свідчать повідомлення про вручення № 8010808502067 і №0160107684937, зажаданих судом документів не подано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено:

Згідно зі статтею 14 Закону України „Про міжнародні договори України" міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Статтею 15 названого Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року Україною ратифіковано 17.07.1997 року.

Згідно зі статтею 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

У справі за заявами № 8735/07, № 42278/07, № 42281/07, № 42284/07, № 42286/07, № 42289/07, № 45647/07, подані ОСОБА_4 та шістьма іншими заявниками проти України, Європейським судом прийнято декларації про дружнє врегулювання питань, викладених у заявах, які підписані Урядом України та заявниками.

Зокрема, Урядом України в рамках вказаної справи визнано факт порушення норм Конвенції в частині тривалого виконання рішення національного суду у справі за позовом ОСОБА_4 та з метою досягнення дружнього врегулювання запропоновано сплатити останньому 1100,00 євро в якості відшкодування будь-якої матеріальної, моральної шкоди та судових витрат.

На виконання взятих Урядом зобов'язань з Державного бюджету України на особистий рахунок заявника сплачено 11 100,44 грн. запропонованої компенсації (еквівалентно 1 100,00 євро), що підтверджується платіжним дорученням від 10.09.2010 року № 8339.

Таким чином, виплачена за рішенням Європейського суду з Державного бюджету України сума у розмірі 11 100,44 грн. є збитками Державного бюджету України.

Частиною 5 статті 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»встановлено обов'язок Органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу.

Органом представництва згідно зі статтею 1 Закону та Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є Міністерство юстиції України.

У зв'язку з цим, Міністерство юстиції України на підставі статті 9 Закону та статей 15-17 Цивільного кодексу України звертається до суду за захистом цивільних прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків у межах, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач вважає, що шкода була заподіяна заявнику саме протиправною поведінкою Державного підприємства «Львіввугілля», що підтверджується наступним.

Заявник працював на шахті «Червоноградська», в результаті чого отримав профзахворювання, однак йому невчасно виплачували призначену одноразову допомогу.

У зв'язку з порушенням своїх прав заявник звернувся до Червоноградського міського суду Львівської області про стягнення з ДП «Львіввугілля»компенсації за несвоєчасну виплату відшкодування шкоди. Рішенням суду у справі № 2-5388 від 03.10.2005 року позовні вимоги задоволено частково та зобов'язано ДП «Львіввугілля»сплатити на користь заявника 20 0011,55 грн. компенсації.

На момент звернення заявника зі скаргою до Європейського суду щодо тривалого виконання рішення національного суду, винесеного на його користь, присуджені кошти не були сплачені в повному обсязі.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Тривале виконання ДП «Львіввугілля»судового рішення є протиправною поведінкою в цивільно-правовому розумінні, яка призвела до заподіяння збитків Державному бюджету України у зв'язку з виконанням рішення Європейського суду.

Таким чином, ДП «Львіввугілля»в порядку статті 1191 Цивільного кодексу України має відшкодувати Державі виплачені нею кошти.

Умови компенсації моральної шкоди передбачено статтею 1167 Цивільного кодексу України. Факт заподіяння заявнику моральної шкоди встановлено Європейським судом і не потребує доказування.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львівугілля»(80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, код ЄДРПОУ 32323256) збитки, завдані Державному бюджету України у розмірі 11100,44 грн. на користь Державного бюджету України (рахунок 31116115700028, код банку 820172, ЄДРПОУ 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України м.Київ, одержувач Державна казначейська служба України.

3. Стягнути з Державного підприємства «Львівугілля»(80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, код ЄДРПОУ 32323256) в дохід Державного бюджету 1609,50 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 19.07.2012р.

Суддя Станько Л.Л.