Ухвала суду № 25315485, 09.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"09" липня 2012 р. Справа № 5023/2666/12

вх. № 2666/12

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

за участю представників сторін:

Представник позивача - Татаринцева О.В. (дов. № 01-04/494 від 20.05.2012р.).

Представник відповідача - Жиліна І.І. (дов. № 2-74д від 26.12.2011р.).

Представник 3-ї особи - не з'явився.

розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Красноградське лісове господарство", м. Красноград, Харківської області

до Газопормислового управління "Шебелинкагазвидобування Державної компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", смт. Червоний Донець, Харківської області

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Нововодолазька районна державна адміністрація, смт. Нова Водолага, Харківська область

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Красноградське лісове господарство" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Газопормислового управління "Шебелинкагазвидобування ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", в якій просить суд стягнути з відповідача 209280,0 грн. збитків ( в тому числі вартість лісових насаджень 136 960,0грн. та неодержаного доходу 72320,0грн.), посилаючись на укладення між сторонами договору №20/43 від 10.03.2004 року, відповідно до якого позивач надав відповідачеві послуги з очистки від лісу земельної ділянки площею 4,6 га, що знаходиться в кварталі 46, ділянка 8 Старовірівського лісництва та дозволено відповідачу тимчасово займати дану ділянку. Відповідно до умов вказаного договору, зазначена земельна ділянка призначалася для проведення розвідувальних робіт по бурінню свердловин № 154 та 155 Мелихівського ГКР. 22.10.2004 року відповідачем отримано лісорубного квитка, як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів відповідно до ст.89, 90 ГПК України. Позивач зазначає, що після проведення розвідувальних робіт, земельні ділянки, що були надані відповідачеві були рекультивовані, про що складено акт від 09.02.2007 року, про те, до цього часу не було вирішено питання про відшкодування збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 22.12.2011 року розпорядженням Нововодолазької райдержадміністрації було затверджено акт розрахунку та встановлення розмірів збитків, які були нанесені лісовим насадженням ДП "Красноградський лісгосп" при тимчасовому зайнятті земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт на території Старовірівського лісництва ГПУ "Шебеленкагазвидобування", на загальну суму 209 280,0грн., які до цього часу відповідачем не відшкодовані, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2012 року порушено провадження у справі №5023/2666/12, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Нововодолазьку районну державну адміністрацію, розгляд справи призначено на 25.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2012 року, у зв'язку із неявкою представника третьої особи в судове засідання та ненаданням сторонами доказів по справі, розгляд справи відкладено до 09.07.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 09.07.2012 року підтримує заявлені позовні вимоги, через канцелярію господарського суду 25.06.2012 р. надав правове обґрунтування позовних вимог, де посилаючись , на норми ст. ст. 3,14 Конституції України, ст. ст. 8, 16, 17 Лісового кодексу, ст.ст. 55, 56, 57 Земельного кодексу України просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в процесі розгляду справи заперечує проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 8243 від 25.06.2012 р.), в якому посилаючись на норми ст. 21 Лісового кодексу України, зазначив про те, що відповідач сплативши збір за спеціальне використання лісових ресурсів став тимчасовим користувачем відповідної земельної ділянки та отримав право заготівлі деревини і став її власником, в зв'язку з чим, вважає, що відсутні правові підстави щодо нарахування збитків, які заявлені позивачем в позові.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про пропущення позивачем строку позовної давності щодо звернення до суду з позовною вимогою про відшкодування зазначених збитків. В судовому засіданні 25.06.2012 року представник відповідача зазначав про те, що окрему письмову заяву про застосування строку позовної давності буде надано відповідачем в наступному судовому засіданні, однак до матеріалів справи відповідачем окремої письмової заяви суду не надано.

В судовому засіданні 09.07.2012 року представник відповідача просить суд припинити провадження по даній справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України, зазначаючи про те, що газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування є філією Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яка не має статусу юридичної особи, а отже - не може самостійно від свого імені виступати стороною у господарського процесі. Таким чином, як вказує відповідач, оскільки позов пред'явлено до особи, яка не може бути стороною (відповідачем) по справі, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

Представник третьої особи в судове засіданні 09.07.2012 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та відповідача дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договір №20/43 від 10.03.2004 року, відповідно до якого позивач надав послуги з очистки від лісу земельної ділянки площею 4,6 га., що знаходиться в кварталі 46, ділянка 8 Старовірівського лісництва та дозволяє позивачу тимчасово займати дану ділянку.

Відповідно до п.2.3.1. договору №20/43 від 10.03.2004 року сторонами передбачено оплату послуг позивача за виконані роботи у розмірі 158584,33грн.

Відповідно до п.2.4. договору №20/43 від 10.03.2004 року сторони передбачили приведення земельної ділянки у попередній стан за рахунок відповідача.

Газопромисловим управлінням "Шебелинкагазвидобування" - відповідачем, 22.10.2004 року було отримано лісорубний квиток, як спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів відповідно до ст.89, 90 ЗК України.

Після проведення розвідувальних робіт, земельні ділянки, що були надані ГПУ "Шебелинкагазвидобування " були рекультивовані, про що було складено акт від 09.02.2007 року.

22.11.2011 року розпорядженням Нововодолазької райдержадміністрації було затверджено акт розрахунку та встановлення розмірів збитків, які були нанесені лісовим насадженням ДП "Красноградський лісгосп" при тимчасовому зайнятті земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт на території Старовірівського лісництва ГПУ "Шебелинкагазвидобування".

Як зазначає позивач у позовній заяві, розмір збитків, що заподіяні лісовим насадженням позивача та не відшкодовані відповідачем складають 209280,0 грн. (в тому числі, вартість лісових насаджень - 139 960,0грн. та неодержаного доходу 72 320,0грн.

Вищевказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та законних інтересів ДП "Красноградський лісгосп", що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною 1, 2 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, яка створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем у суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 N10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

участь у спорі суб'єкта господарювання;

наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 55 ГК України визначено поняття суб*єкта господарювання, зокрема визначено, що суб*єкти господарювання - це господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим кодексом.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження за умови, що склад учасників спору відповідає ст.1 ГПК України.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про акціонерні товариства" юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, або довіреністю, виданою юридичною особою у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

При цьому, Постановою Пленуму Вищого господарського суду №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.

Відповідно до ст.95 Цивільного Кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Згідно п.1.2. Положення про філію Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Газопромислове управління Шебелинкагазвидобування, - Управління не є юридичною особою. Управління діє на принципах господарського розрахунку, має власний баланс, що є складовою частиною загального балансу Дочірньої компанії "Укргазвидобування".

Згідно п.1.10. вказаного Положення, за довіреністю Компанії Управління укладає договори (угоди, контракти) в межах своєї компетенції. Компанія несе відповідальність за зобов'язаннями Управління, які виникають внаслідок дій, що не виходять за межі компетенції Управління ( п.1.11 Положення).

Управління використовує активи, закріплені за ДК "Укргазвидобування" та передані до філії відповідно до Положення.

Відповідно до п.2.4.1., 2.4.2. Положення, Управління за довіреністю Компанії має право вступати, від імені Компанії, у договірні відносини, проводити розрахунки за договорами з підприємствами, організаціями та громадянами, які виконують для Управління роботи і послуги.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування Державної компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" не має статусу юридичної особи, в зв*язку з чим, не може бути учасником судового процесу згідно з приписами ч.1 ст.21, ч.ч.1, 2 ст.1 ГПК України.

Пунктом 1 ч.1 ст.80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК України, зокрема, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи і не є учасником корпоративних відносин (підп.4.2.5., п.4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

Таким чином, системний аналіз діючого законодавства та судової практики дозволяє дійти висновку про те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо, зокрема, спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу.

З огляду на викладене, провадження у справі за позовом Державного підприємства "Красноградського лісового господарства" м. Красноград, Харківської області до Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" ДК "Укргазвидобування", смт. Червоний Донець, Харківської області, про стягнення суми збитків в розмірі 209280,0грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Господарський суд додатково зазначає: якщо позивачем подано позов до неналежного відповідача, це не позбавляє його права на звернення з новим позовом до належного відповідача, оскільки такі позови не будуть тотожними.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пунктом 4.12 якої передбачено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом п.п. 4, 5 частини першої ст.7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадків коли позов залишено без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4186,00 грн., (платіжне доручення №1019 від 06.06.2012р.) підлягає поверненню відповідно до приписів ст.7 Закону України „Про судовий збір".

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, п.5 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України „Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі №5023/2666/12 за позовом Державного підприємства "Красноградського лісового господарства" м. Красноград Харківської області до Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" ДК "Укргазвидобування" смт. Червоний Донець Харквської області, 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Нововодолазька районна державна адміністрація, смт. Нова Водолага, Харківська область про стягнення суми збитків в розмірі 209280,0грн. припинити на підставі ч.1 п.1 ст.80 ГПК України.

2. Повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір Державному підприємству "Красноградське лісове господарство", м. Красноград, Харківської області (63304, Харківська область, Красноградський район, м. Красноград, вул. Харківська, буд. 87, код 00993159, р/р 26007707230120 АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) в сумі 4186,0 грн., перерахований до Державного бюджету платіжним дорученням №1019 від 06.06.2012р., у зв'язку з закриттям (припиненням) господарським судом Харківської області провадження у справі №5023/2666/12.

Додаток: платіжне доручення №1019 від 06.06.2012р.

Суддя Задорожна І.М.