Ухвала суду № 25315254, 18.07.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р. Справа № 5019/1016/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полек-ТОП"

до відповідача Фізичної особи - підприємця Лаговської О.С.

про стягнення в сумі 3 888 грн. 00 коп.

Суддя Романюк Р.В.

Представники:

від позивача : представник не з'явився;

від відповідача : представник не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полек-ТОП" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Лаговської О.С. про стягнення заборгованості за отриманий товар в розмірі 3888 грн. 00 коп.

Позивач у судове засідання не з'явився, проте подав 16.07.2012 року через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника в зв'язку із перебуванням його у відрядженні. При цьому позивач надав оригінали витребуваних судом документів.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення №3301303970283 та №3301303970267. Причин неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі видаткових накладних № РН-0001352 від 22.04.2010 року на суму 4 950 грн. 00 коп., та № РН-0001322 від 21.04.2010 року на суму 3 888 грн. 00 коп. Товариство з обмеженою відповідальністю "Полек-ТОП" поставило Фізичній особі-підприємцю Лаговській Ользі Степанівні товар на загальну суму 8 838 грн. 00 коп.

ФОП Лаговська О.С. частково розрахувалась за отриманий товар в розмірі 4 950 грн. 00 коп., а саме: 05.03.2010 року в розмірі 1000 грн. 00 коп., 29.03.2010 року в розмірі 1000 грн. 00 коп., та 26.03.2010 року в розмірі 2950 грн. 00 коп., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки.

27.04.2012 року позивачем направлено відповідачу претензію № 27.04/1 від 27.04.2012 року з вимогою оплатити борг в розмірі 3888 грн. 00 коп., яку відповідач отримав 03.05.2012 року, що стверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 0306704088657.

На момент розгляду справи борг ФОП Лаговської О.С. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Полек-ТОП" за поставлений товар становить 3 888 грн. 00 коп. В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу в розмірі 3888 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно положень ст. 530 ЦК України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, коли факт поставки відповідачу товару та його вартість підтверджується зібраними у справі доказами, термін сплати за який настав в силу положень ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3888 грн. 00 коп. боргу, а відтак позов підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

З огляду на зазначене, керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лаговської Ольги Степанівни (33000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полек-Топ" (03164 м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б, код ЄДРПОУ 30300288, р/р 26000005089701 в АТ "СВЕДБАНК" (публічне) м. Київ, МФО 300164) 3 888 грн. 00 коп. боргу та 1 609 грн. 50 коп. судового збору

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено «20»липня 2012 року

Суддя Р.Романюк