Ухвала суду № 25313880, 18.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" липня 2012 р. м. Київ К-16477/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційні скарги представника Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська -Феденко І.В. та Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009 року по справі № 2-а-4819/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Трейд»до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009 року, позовні вимоги ТОВ «Сігма-Трейд»до ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001332302/0 від 12.06.2007, яким позивачу визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток та штрафних санкцій на загальну суму 49827,00грн.

При цьому, суди виходили з того, що передані за договором комісії грошові кошти не можна вважати поворотно-фінансовою допомогою, а нецільове використання коштів позивачем (комісіонером) не є порушенням податкового законодавства.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач та представник відповідача 05.05.2009 року звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 09.07.2009 року прийняв їх до свого провадження.

В касаційних скаргах відповідач та його представник просять скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009 року, прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач та його представник посилаються на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту №00099/2302/30730503 від 12.06.2007, складеного за результатами проведення перевірки ТОВ «Сігма-Трейд»щодо питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2007, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001332302/0 від 12.06.2007, яким позивачу визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 49827,00грн., у тому числі 33218,00грн. основного платежу та 16609,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: підприємством до складу валових доходів у І кварталі 2006 року не віднесено суму безповоротної фінансової допомоги у розмірі 132872,00грн., як суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінецьзвітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованоїза кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. При цьому, податковий орган виходив з того, що отримана за договором комісії сума коштів є поворотною фінансовою допомогою і має бути включеною у валовий доход позивача.

За результатом розгляду справи було встановлено, що за договором комісії №2002-06-к від 20.02.2006, укладеного з ТОВ «Промресурс», позивачем було отримано кошти на певний строк у відповідності до умов договору.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем отримані кошти були використанні для власної господарської діяльності використанні для придбання товарів для власної господарської діяльності, а згідно листа від 20.06.2006 ТОВ «Промресурс»просоло повернути йому заздалегідь суму у зв'язку з господарською необхідністю.

Згідно п.п.1.22.2. п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до абз. 2 п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Згідно п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 вказаного Закону, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

За змістом абз.4 п.п. 7.9.1.п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень п.п.7.9.6 цього пункту.

Відповідно до п.п.7.9.2. зазначеного Закону, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі.

Враховуючи вищезазначене, а також, що використання грошей, отриманих від комітента на цілі, відмінні від виконання доручення не є порушенням комісійних зобов'язань, а податковим законодавством не передбачено санкцій за нецільове використання грошей, отриманих за договором комісії, податковим органом безпідставно змінено правову кваліфікацію правочину та донараховано суму податкових зобов'язань.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги представника Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська -Феденко І.В. та Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв

Суддя Т.М. Шипуліна