Постанова № 25312566, 17.07.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 року Справа № 1170/2а-2273/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. при секретарі Юрчук Л.М.,

за участю представників: позивача -ОСОБА_1,

відповідача - участі не приймав,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (надалі - позивач) до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Кіровоградській області (надалі - відповідач) про скасування постанови та вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача та просив суд: визнати частково нечинною постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 08.06.2012р. та зобов'язати державного виконавця перерахувати на ім'я ОСОБА_2 недодану суму 103520,36 грн. в рахунок погашення боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконанні у відповідача знаходився виконавчий лист від 27.07.2010р. виданий Олександрійським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача грошових коштів в сумі 192320,58 грн. Крім того, ухвалою цього ж суду було забезпечено позов шляхом накладення арешту на майно боржника та фактично накладено арешт на будинок належний боржнику, розташований у АДРЕСА_1 та автомобіль ВАЗ-2102. В подальшому вказане майно було реалізоване, а кошти виручені від реалізації розподілені між стягувачами, з яких позивач отримав 10479,64 грн.

Позивач зазначає, що вказаний перерозподіл коштів є незаконним оскільки кошти від реалізації будинку мали бути передані йому, оскільки арешт будинку застосовано в якості забезпечення його позову до ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються та зазначається, що перерозподіл коштів в результаті реалізації майна боржника здійснено у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження». Відповідач просив суд розглядати справу без участі його представника.

В судовому засіданні 17.07.2012р., відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови, складення постанови в повному обсязі відкладено до 22.07.2012р.

Розглянувши адміністративний позов, долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції Закону чинного на час відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій), відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що 27.07.2010р. Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист №2-2090 про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача грошових коштів в сумі 192320,58 грн. (а.с. 9).

За заявою позивача від 18.01.2011р. вказаний виконавчий лист переданий на виконання до відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції (а.с. 21).

24.01.2011 р. за вказаним виконавчим документом відкрито виконавче провадження, про що позивача було повідомлено листом від 25.01.2011р. (а.с. 22).

Постановою державного виконавця відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції від 16.02.2011 р. матеріали виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-2090 передано до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області для приєднання до зведеного виконавчого провадження (а.с. 25).

За інформацією відповідача, яка викладена в позовній заяві, загальна сума боргу ОСОБА_3, стягнення якої здійснюється у зведеному виконавчому провадженні становить 1452444 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що 04.06.2010р. Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області прийнято ухвалу, якою накладено арешт на майно ОСОБА_3, проживаючого в АДРЕСА_2 вартістю 215678, 12 грн. (а.с. 6).

На виконання вказаної ухвали відповідачем накладено арешт на будинок належний боржникові у АДРЕСА_1, про що складено постанову від 19.04.2011р.

Вказаний факт не заперечується позивачем.

Крім того, відповідачем накладено арешт також та інше майно боржника, а саме предмети інтер'єру та побутова техніка.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

В ході здійснення подальший виконавчих дій відповідачем, на підставі заявок на реалізацію арештованого майна (а.с. 29, 30), здійснено реалізацію арештованого майна, в т.ч. і будинку у АДРЕСА_1

Загальна вартість реалізованого майна становила 104566,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування);

6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

У відповідності з вимогами вищевказаної статті відповідачем здійснено розподіл стягнутих сум, що підтверджується відповідним розрахунком від 05.05.2012р. (а.с. 34).

Згідно вказаного розрахунку сума грошових коштів, які належить отримати позивачеві становить 10479,64 грн.

Як було встановлено в ході розгляду справи загальна сума боргу ОСОБА_3, стягнення якої здійснюється у зведеному виконавчому провадженні становить 1452444 грн.

Зі змісту розрахунку вбачається, що коштів одержаних від реалізації майна недостатньо для погашення всієї суми боргу, а тому відповідачем, відповідно до вимог ч. 2 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»здійснено розподіл коштів пропорційно до належної кожному стягувачу суми.

Доводи позивача щодо того, що кошти від реалізації будинку у АДРЕСА_1 мали бути спрямовані виключно на погашення його боргу, оскільки арешт на вказаний будинок було накладено ухвалою Олександрійського міськрайонного суду в рахунок забезпечення його позову до ОСОБА_3, суд вважає помилковими з наступних підстав.

По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Отже, вищевказана норма Закону прямо передбачає, що арешт накладається у межах всіє суми стягнення, а не окремо щодо кожного стягувача.

По-друге, у справі, яка розглядалась Олександрійським міськрайонним судом не вирішувалося питання про присудження позивачеві індивідуально визначеного майна, в даному випадку квартири у АДРЕСА_1, а тому і заходи забезпечення позову, які було вжито ухвалою цього ж суду від 04.06.2010р. не встановлювалися лише щодо вказаної квартири.

Також, суд зазначає, що зміст ч. 1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» не надає можливості державному виконавцю та не містить будь-яких виключень щодо можливості зміни черговості чи пропорційності розподілу коштів, з будь-яких підстав.

Зважаючи на дослідженні в ході розгляду справи письмові докази, суд зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19.07.2012р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник