Постанова № 25312247, 19.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5002/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: судді - Островської О.П.,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби України до Комунального підприємства «Прогрес» Первомайської міської ради Луганської області про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2012 року Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Комунальне підприємство «Прогрес» Первомайської міської ради зареєстроване виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 27.11.2003 року за №04051968100010181. Згідно довідки Луганського обласного управління статистики від 13.07.2011 року КП «Прогрес» занесене до Єдиного реєстру підприємств і організацій України, код 32632584. Позивачем КП «Прогрес» взяте на облік в якості платника податків 25.03.2004 року за №920, зареєстроване платником податку на додану вартість 08.06.2007 року згідно свідоцтва №100114638, серія НБ №166175, індивідуальний податковий номер 326325812105. КП «Прогрес» є юридичною особою, має самостійний баланс та розрахункові рахунки. Відповідач має податкову заборгованість по податку з доходів найманих працівників в сум 3921,28 грн., а саме пеню донараховану за актом перевірки від 23.11.11р. №40/1732632584. З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 04.07.07р. №1/43 та другу податкову вимогу від 04.08.07р. №2/73. Однак, зазначені заходи результату не дали, відповідач у добровільному порядку суму боргу не сплатив. Позивач просив суд стягнути з рахунків у банках обслуговуючих відповідача податковий борг у сумі 3921,28 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач Комунальне підприємство «Прогрес» Первомайської міської ради Луганської області 27.11.2003 року зареєстроване виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області, код ЄДРПОУ 32632584 (а.с.4), перебуває на обліку в позивача як платник податків та зборів з 25.03.2004 року за №920 та зареєстроване платником податку на додану вартість 08.06.2007 року згідно з свідоцтвом №100114638, серія НБ №166222, індивідуальний податковий номер 326325812105 (а.с.8).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у тому числі у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 р. (далі Закон № 889- IV), який був чинним до 01.01.2011 року, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з п. 19.2 ст.19 Закону № 889- IV, який був чинним до 01.01.2011 року, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

З 01.01.2011 року розділом IV Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на доходи фізичних осіб.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначений ст.168 Податкового кодексу України.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2011 року позивачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фактів несвоєчасності виплати заробітної плати в КП «Прогрес», код ЄДРПОУ 32632584 за період з 01.01.2011 року по 01.11.2011 року. В результаті проведеної перевірки позивачем була складена довідка №40/17/32632584 від 23.11.2011 року. (а.с.9-10)

З вищезазначеної довідки вбачається, що перевіркою своєчасності сплати відповідачем податку з доходів фізичних осіб до бюджету встановлене несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 93425,67 (в т.ч. за 2010 рік в сумі 19553,66 грн., за 2011 рік в сумі 73872,01 грн.) за період з 01.01.2011 року по 01.11.2011 року, що є порушенням вимог п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV, що був чинний до 01.01.11р. та п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України.

За недотримання термінів встановлених строків сплати податку доходів фізичних осіб стягується пеня в розмірах, встановлених п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України та ст.3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 року №290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 №522/7843, якими передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, яка діє на день виникнення такого податкового боргу, або на день погашення, в залежності від того, яка з величин таких ставок являється найбільшою, за кожний календарний день прострочки по його сплаті. В результаті відповідачу була нарахована пеня в сумі 3921,28 грн.

Розмір пені по податку з доходів фізичних осіб підтверджується також зворотнім боком облікової картки платника податків.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у сумі 3921,28 грн.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону № 2181 Первомайською ОДПІ відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 04.07.2007 року № 1/43 та другу податкову вимогу від 04.08.2007 року № 2/73, які отримані особисто уповноваженими представниками підприємства відповідача відповідно 04.07.2007 року та 04.08.2007 року, про що свідчить їх підпис на корінцях податкових вимог (а.с.5).

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки перша податкова вимога від 04.07.2007 року № 1/43 та друга податкова вимога від 04.08.2007року № 2/73, є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що КП «Прогрес» Первомайської міської ради Луганської області на дату розгляду та вирішення справи податковий борг у загальному розмірі 3921,28 грн. не сплатило, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби України до Комунального підприємства «Прогрес» Первомайської міської ради Луганської області про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Комунальне підприємство «Прогрес» Первомайської міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 32632584, місцезнаходження: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Олега Кошового, буд.6) податковий борг в сумі 3921,28 грн. (три тисячі дев'ятсот двадцять одна грн. 28 коп.) в дохід місцевого бюджету м. Первомайська (р/р №33212800700054, отримувач: ГУДКСУ у Луганській області, код БК 11010110, МФО 804013, ОКПО 37736894).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 19 липня 2012 року.

СуддяО.П. Островська