Постанова № 25311890, 12.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2012 р. (14:41) Справа №2а-6250/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

до Кримського управління капітального будівництва Міністерства Оборони України

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача - Гришин Роман Юрійович, довіреність № 2 від 06.03.12р., службове посвідчення серія УКР № 087286;

від відповідача - Дєпутатова Анастасія Олександрівна, довіреність № 3 від 11.01.2012р., паспорт серії НОМЕР_1.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби до Кримського управління капітального будівництва Міністерства Оборони України про стягнення з банківських рахунків Кримського Управління Капітального будівництва Міністерства Оборони України заборгованості в сумі 15364,01 грн. земельного податку за серпень - грудень 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення норм Податкового кодексу України не сплачений самостійно нарахований у податкових розрахунках земельний податок за серпень - грудень 2011 року в розмірі 15364,01 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 02.07.2012 року представник позивача надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що в позовній заяві помилково вказано суму стягнення 15364,01 грн., тоді як сума заборгованості з земельного податку відповідача складає 15364,10 грн.

Вказані пояснення суд розцінює як уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з земельного податку відповідача в розмірі 15364,10 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, що відбулося 12.07.2012 року, підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях, відповідно до яких відповідач вважає, що податкова вимога № 122 від 28.03.2011 року не розповсюджується на податковий борг відповідача, який виник з серпня по грудень 2011 року, зважаючи на те, що можливість стягнення збільшеної суми податкового боргу, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, може мати місце у випадку, коли збільшення боргу відноситься до періоду виникнення такого податкового боргу, що вказано у податковій вимозі. Тобто, на думку відповідача, податкова вимога № 122 від 28.03.2011 року не має відношення до податкового боргу, що виник у серпні та грудні 2011 року і посилання позивача у позовній заяві на пункт 59.2 ст. 59 Податкового кодексу України, з погляду відповідача, суперечить нормам цього закону. Крім того, відповідач вважає, що позивач в порушення статті 1833 КАС України порушив встановлену законом процедуру стягнення податкового боргу, звернувшись до суду з позовною заявою, якій не передувало звернення до суду з поданням про стягнення спірної заборгованості протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду (а.с.26-28).

З урахуванням викладених заперечень відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - Феодосійська ОДПІ АР Крим ДПС) є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Кримське управління капітального будівництва Міністерства Оборони України (далі - відповідач) зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 18.06.2003 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію Серії А 00 № 432856 (а.с.9) та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22.05.2012 року (а.с.7-8).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно поданий до Феодосійської ОДПІ АР Крим ДПС податковий розрахунок земельного податку за 2011 рік № 2704, у якому відповідачем самостійно нараховане податкове зобов'язання з земельного податку в загальному розмірі 36873,91 грн., у тому числі за січень листопад 2011 року по 3072,78 грн. за кожен місяць та 3072,78 за грудень 2011 року (а.с.14).

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нормами п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як зазначає позивач в позовній заяві відповідачем допущена несплата самостійно задекларованих податкових зобов'язань з земельного податку (згідно податкового розрахунку на 2011 рік № 2704 від 29.01.2011 року) за серпень 2011 року у сумі 3072,83 грн., за вересень 2011 року у сумі 3072,83 грн., за жовтень 2011 року у сумі 3072,83 грн., за листопад 2011 року у сумі 3072,83 грн., за грудень 2011 року у сумі 3072,78 грн.

Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість з земельного податку за серпень - грудень 2011 року в загальному розмірі 15364,10 грн.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.2 ст. 59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Отже, для стягнення вищезазначеної суми боргу податковий орган повинен був відповідно до ст. 59, п. 95.2 ст. 59 Податкового кодексу України надіслати відповідачу податкову вимогу на зазначену суму.

Судом встановлено, що позивачем було сформовано та надіслано відповідачу вимогу № 122 від 28.03.2012 року на суму 3072,83 грн. (а.с.15).

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З урахуванням того, що сума податкового боргу збільшилася після надіслання податкової вимоги, сплаті підлягає вся сума заборгованості і направлення податкової вимоги на збільшену суму податкового боргу не вимагається.

Вказана думка викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 року № 1044/11/13-12 «Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу» (далі - Інформаційний лист № 1044), в якому зазначено, що ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1037 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків» не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Також в Інформаційному листі № 1044 Вищим адміністративним судом України зазначено, що якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Водночас підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Кодексу визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Тому разом із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а відтак не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

У зв'язку з цим у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що податковий борг відповідача з земельного податку збільшився після надіслання податковим органом податкової вимоги та відповідно до витягу з картки особового рахунку відповідача ним не проводилося погашення заборгованості з моменту надіслання податкової вимоги до моменту звернення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби з цим адміністративним позовом до суду, суд приходить до висновку про відсутність у податкового органу обов'язку надіслання другої податкової вимоги на збільшену суму податкового боргу з земельного податку, який виник за серпень - грудень 2011 року в розмірі 15364,10 грн. З картки особового рахунку відповідача вбачається, що податковий борг відповідачем не погашався в повному обсязі і був безперервним, а отже позивач не був зобов'язаний видавати нову податкову вимогу на збільшену суму податкового боргу.

Що стосується посилання відповідача на те, що в порушення статті 1833 КАС України позивачем порушено встановлену законом процедуру стягнення податкового боргу, а саме на те, що зверненню до суду з позовною заявою повинне передувати звернення до суду з поданням про стягнення спірної заборгованості протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, суд зазначає наступне.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 1833 КАС України визначені особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби та митних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1833 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо:

1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;

2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

3) стягнення коштів за податковим боргом.

Частиною 3 ст. 1833 КАС України встановлено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Згідно з ч. 8 ст. ст. 1833 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, митного органу, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.

Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

В Інформаційному листі від 24.12.2010 року № 1037 «Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу» Вищий адміністративний суд України зазначає, що строк у 60 календарних днів для звернення до суду з поданням у порядку статті 1833 КАС України починає свій перебіг знову з моменту надсилання (вручення) нової податкової вимоги платнику податків.

У разі розбіжностей між сумою податкового боргу в поданні та у податковій вимозі суди повинні ретельно з'ясовувати обставини збільшення такого податкового боргу. При цьому слід ураховувати зміст заперечень платника податків. Якщо матеріалів у справі недостатньо для висновків щодо безспірності суми податкового боргу, суд на підставі пункту 2 частини четвертої статті 1833 КАС України відмовляє у прийнятті подання, а відкрите провадження у справі закриває на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, роз'яснивши заявнику, що відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах, але в загальному порядку позовного провадження.

На підставі викладених норм, враховуючи розбіжність між сумою податкового боргу, яка стала підставою для звернення з адміністративним позовом до суду, та сумою, що зазначена у податковій вимозі № 122 від 28.03.2011 року, суд приходить до висновку про розгляд даної позовної заяви в загальному порядку позовного провадження.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України визначено право податкового органу на звернення з поданням, зокрема, про стягнення коштів за податковим боргом, що зумовлює скорочені строки розгляду судом такого подання, але звернення з таким поданням до суду не носить обов'язковий характер та звернення з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу в порядку загального позовного провадження, якому не передувало звернення з поданням відносно цієї ж заборгованості з поданням, не є порушенням процедури стягнення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у повному обсязі податковий борг, не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та доказів про сплату податкової заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги стягнення з банківських рахунків Кримського Управління Капітального будівництва Міністерства Оборони України заборгованості в сумі 15364,10 грн. земельного податку за серпень - грудень 2011 року обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

У зв'язку зі складністю справи судом 12.07.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 16.07.2012р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Кримське управління капітального будівництва Міністерства Оборони України (ЄДРПОУ 24980227) 15364,10 грн. земельного податку за серпень - грудень 2011 року з перерахуванням коштів в місцевий бюджет м. Феодосія.

2. Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.