Постанова № 25311733, 17.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2012 р. Справа №2а-3869/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Левченко Д.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 17313,40 гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не сплачуються у визначені законом строки узгоджені податкові зобов'язання. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлені законом строки податкові зобов'язання з податку на додану вартість, та штрафні санкцій нараховані за їх несвоєчасну сплату.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи без його участі, при цьому у клопотання зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позов до суду не надав, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. У разі тимчасової відсутності адресата особа, яка повинна вручити повістку, відмічає у повістці відомості про те, куди вибув адресат та коли передбачається його повернення за наявності таких даних. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Суд, приймаючи до уваги, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його або його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, з врахуванням клопотання позивача, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників позивача та відповідача.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2, місце проживання: 95053,АДРЕСА_1) 26.01.2005 року був зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що видано відповідне Свідоцтво (номер запису про державну реєстрацію 2 882 000 0000 002053 (а.с.6).

Відповідач є платником податків та зборів взятий на облік в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 21.02.2005 р. за №14330 (довідка ДПІ у м. Сімферополі АР Крим від 21.02.2005 року №14881- а.с. 7).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п 16.1.3 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Підпунктом 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Порядок оподаткування з податку на додану вартість визначений Розділом V Податкового кодексу України.

Згідно із ст. 203 цього Розділу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим подано:

- 20.06.2011 року декларацію з податку на додану вартість за 5 місяць 2011 року (а.с.8-9), згідно з якою відповідачем самостійно визначена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 1401,00 грн.

- 21.08.2011 року декларацію з податку на додану вартість за 7 місяць 2011 року (а.с.10-11), згідно з якою відповідачем самостійно визначена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 1512,00 грн.

- 09.09.2011 декларацію з податку на додану вартість за 9 місяць 2011 (а.с. 20 зворотній бік) згідно з якою відповідачем самостійно визначена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 630,00 грн. та цього ж дня відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно з яким відповідачем самостійно визначена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в сумі 13135,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач у встановлений законом строк не сплатив самостійно задекларовані податкові зобов'язання за вищевказаними податковими деклараціями.

Посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим була проведена перевірка господарської одиниці, котра належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1. Проведеною перевіркою було встановлено порушення відповідачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, за результатами проведеної перевірки був складений акт №4997/17-2/НОМЕР_1 від 15.04.2011 року на підставі якого були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0005041702 від 20.04.2011 року та № 0005051702 від 20.04.2011 року про застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 10,20 грн. та 624,20 грн. ( а.с. 12-13).

Матеріалами справи встановлено, що 25.08.2011 року посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим була проведена перевірка господарської одиниці, котра належить відповідачу, проведеною перевіркою було встановлено порушення відповідачем п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України, за результатами проведеної перевірки був складений акт №7155/1702/НОМЕР_1 на підставі якого було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0026561702 від 01.09.2011 року про застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн. (а.с. 16).

Доказів про сплату у встановлений законом строк самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 суду не надано.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Виходячи з норм чинного законодавства та враховуючи, що заборгованість у розмірі 17313,40 грн. на день розгляду справи не сплачена і відповідачем не надано заперечень та доказів, які б свідчили про погашення суми боргу, чи спростували його наявність, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що не суперечать чинному законодавству, підтверджуються матеріалами справи та визнані відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладено, керуючись статтями ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2, місце проживання: 95053,АДРЕСА_1) заборгованість по штрафним санкціям за порушення сплати податку на додану вартість - код платежу 14010100 ( р/р 31114029700002 в Держбюджет м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026) в сумі 17313 (сімнадцять тисяч триста тринадцять) гривень 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.