Ухвала суду № 25311688, 11.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 р.Справа № 2а-16013/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-16013/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрполіс компані"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрполіс компані" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 29.11.2011 року №0004812302.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст. 73, 185, 193, 198 Податкового кодексу України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач також зазначив, що задекларовані відомості щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" не відповідають дійсності, оскільки ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" не надано пояснень та документів, що підтверджують фінансово-господарську діяльність по взаємовідносинам з його контрагентами, тобто підприємство не підтвердило жодним первинним документом здійснення господарської діяльності, рух активів у процесі господарських операцій та реальності змін майнового стану платника податків, а отже має ознаки нереальності здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів було проведено заміну відповідача з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС України відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру та постанови Уряду України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Юрполіс компані" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., в ході якої встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Юрполіс компані" з ТОВ "Бізнес - Консалтинг Плюс" за серпень 2011 року; п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 211572,00 грн. за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №4120/23-506/33901201 від 23.11.2011 року, на підставі якого ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0004812302 від 29.11.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Юрполіс компані" на суму 317 358 грн., з яких: 211572,00 грн. - основний платіж, 105786,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем правомірності прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова про завищення ТОВ «Юрполіс компані» податкового кредиту за серпень 2011р. на суму 211572, грн., зроблений за правовідносинами позивача з ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс".

Так, між ТОВ "Юрполіс компані" та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" укладено договір поставки від 04.01.2011 року №040111/1 та додаткова угода від 04.01.2011 року № 1 щодо купівлі-продажу ТМЦ - приладів та комплектуючих.

На виконання умов договору ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" передало, а позивач прийняв товар, сплативши його вартість.

ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" була виписана ТОВ "Юрполіс компані" податкова накладна №101 від 18.08.2011 року на суму 551833,08 грн., в т.ч. ПДВ 91972,18 грн., яка підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаного ним за вказаним договором товару, видаткова накладна, яка підтверджує факт передачі товару.

З пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, вбачається, що фактичного переміщення товару не відбувалося, оскільки товар залишився на складі продавця, що передбачено умовами додаткової угоди до договору поставки від 04.01.2011 року № 1. Зокрема, додатковою угодою встановлено, що покупець може використовувати склад постачальника для зберігання товарно-матеріальних цінностей на строк до 1 року з моменту переходу права власності на ТМЦ. При цьому у продавця ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" є умови для зберігання ТМЦ, оскільки він орендує у ПП "Бласт" складські приміщення за адресою: Харківська обл., м. Мерефа, Залізнодорожний туп., 32, літ. А-1, площею 221,5 кв.м, що підтверджується копією договору оренди № 01/11 від 01.01.2011 року (а.с. 192-196), актом прийому-передачі по договору № 01/11 від 01.01.2011 року (а.с. 192).

На підтвердження подальшої реалізації оприбуткованого позивачем в бухгалтерському обліку товару, який придбано у ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", позивачем надано договір поставки від 08.06.2010 року № 080610, укладений між позивачем ТОВ "Юрполіс компані" як постачальником та концерном "Бронетехніка України" як покупцем , специфікація поставки продукції , податкові накладні, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, довіреність на отримання товару від ТОВ "Юрполіс компані", банківські виписки про оплату концерном "Бронетехніка України" за комплектуючі позивачу.

Також матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "Юрполіс компані" та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" укладено договір про інформаційно-довідкове обслуговування №040111/2 від 04.01.2011 року, згідно з яким ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" бере на себе зобов'язання із забезпечення інформаційного, консультативно-довідкового обслуговування.

Виконання умов договору та факт надання консультаційних послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт (прийняття послуг) від 31.08.2011 року, технічним завданням, звітами та консультаціями.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" були виписані ТОВ "Юрполіс компані" податкові накладні №210 від 31.08.2011 року на суму 360000,00 грн., в т.ч. ПДВ 60000,00 грн. та №211 від 31.08.2011 року на суму 357600,00 грн., в т.ч. ПДВ 59600,00 грн., які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаного ним за вказаним договором товару.

Також позивачем на підтвердження факту сплати отриманих від ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" послуг надано банківські виписки про рух коштів, картка рахунку 36.

На підтвердження подальшого використання оприбуткованих позивачем в бухгалтерському обліку послуг, які придбані у ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", а також факту надання позивачем послуг щодо інформаційно-довідкового юридичного обслуговування, згідно вищезазначених видів діяльності ТОВ "Юрполіс компані" за КВЕД, позивачем надано договори надання послуг юридичного обслуговування іншим контрагентам, акти приймання-здачі робіт, податкові накладні. Також позивачем надано на підтвердження розрахунків з замовниками послуг з позивачем картки рахунку 36.

Також матеріалами справи встановлено, що для підтвердження взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" відповідачем було направлено запит до податкової інспекції, в якій обліковується підприємство контрагента ТОВ "Юрполіс компані».

За результатами отриманого акту від 21.10.2011 року №114/23-03-05/37093546 про неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента позивача - ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", податковим органом було встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", оскільки не встановлено місцезнаходження платника податків, директор ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" ОСОБА_1 не мешкає за місцем реєстрації, згідно опитання ОСОБА_1, пояснення щодо здійснення господарської діяльності ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" директор надавати відмовився.

Таким чином, відповідачем на підставі відомостей, отриманих від ДПІ Жовтневого району м. Харкова щодо ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс", зроблений висновок про завищення позивачем розміру податкового кредиту з ПДВ у сумі 211572,00 грн. за серпень 2011 р., який був задекларований позивачем на підставі отриманих податкових накладних від ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс".

Враховуючи зазначене, податковий орган дійшов висновку, що правочини, укладені та такі, що виконувались, від імені ТОВ «Бізнес-Консалтинг Плюс», не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства, отже є недійсними.

Проте, колегія суддів зазначає, що вищевказані договори поставки №040111/1 від 04.01.2011 року та надання послуг №040111/2 від 04.01.2011 р., укладені між ТОВ "Юрполіс компані" та ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" у встановленому законом порядку недійсним визнані не були, зокрема, рішенням Господарського суду Харківської області від 10.10.2011 року по справі №5023/7931/11 за позовом ТОВ "Юрполіс компані" до ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" про визнання недійсними правочинів за договорами поставки №040111/1 від 04.01.2011 року та надання послуг №040111/2 від 04.01.2011 р., №050511 від 05.05.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про реальність виконання господарських операцій, проведених між ТОВ "Юрполіс компані" до ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс"

Матеріалами справи встановлено, що суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманого товару (послуг), на підставі виданих ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс " податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за серпень 2011 року.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Юрполіс компані" виконало вимоги, передбачені п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР сплативши податок на додану вартість в ціні придбаних у ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" товару(послуг), який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2.3 ст.7 Закону У№ 168/97-ВР - видав позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР право платника податку на податковий кредит виникає з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманого товару з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, судова колегія відмічає, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні придбаних у ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" товару (послуг).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та недоведеності правомірності прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо правомірності збільшення суми податкового зобов'язання ТОВ "Юрполіс компані" не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Висновки податкового органу про непідтвердженість реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ "Юрполіс компані" до ТОВ "Бізнес-Консалтинг Плюс" є безпідставними, оскільки в судовому порядку зазначений факт встановлено не було. Жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем не надано.

Твердження відповідача про порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-16013/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.

Повний текст ухвали виготовлений 16.07.2012 р.