АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/4967/12 Справа № 2-5279/11 Головуючий у 1 й інстанції - Юдіна С.Г. Доповідач - Волошин М.П. Категорія 24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2012 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Волошина М.П.
суддів - Петешенкової М.Ю., Демченко Е.Л.
при секретарі - Крикун А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2012 року по справі за позовом Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго»до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2011 року КП «Павлоградтеплоенерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2. та просило стягнути на його користь заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 6234 грн. 33 коп. та судовий збір.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2012 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго»заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 6234 (шість тисяч двісті тридцять чотири) гривні 03 копійки (р/р 26038010023011 у ДФ АТ «Індекс - Банк»м. Павлоград, МФО 307015, ОКПО 03342250) та витрати по сплаті судового збору в сумі 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 20 копійок.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що КП «Павлоградтеплоенерго»надає послуги по теплопостачанню в будинок АДРЕСА_1, однак відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснювала, внаслідок чого станом на 01.11.2011 року у неї утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію перед КП „Павлоградтеплоенерго" у сумі 6234,33 грн.
Відповідно до рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.10.2006 року за ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3. В зазначеній квартирі ОСОБА_2 була зареєстрована з березня 2007 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість твердження відповідача про те, що борг по сплаті за послуги теплопостачання не може бути стягнутий з неї, оскільки був утворений попереднім власником квартири ОСОБА_3, так як згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 06. 02. 2006 року встановлено факт, що позивачка проживала разом з померлим ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 з 2006 року, а також визнано право власності за нею на вказану квартиру.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, ОСОБА_2 з 2006 року є споживачем послуг по теплопостачанню, які надаються КП «Павлоградтеплоенерго»в будинокАДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідач як споживач послуг має оплачувати житлово-комунальні послуги, проте не врахував наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідач під час розгляду справи посилалась на те, що позивачем пропущено строк позовної давності і просила суд його застосувати у відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України.
Вирішуючи спір, суд на зазначені вимоги уваги не звернув, стягуючи з ОСОБА_2 на користь КП «Павлоградтеплоенерго»заборгованість за послуги по теплопостачанню за період з січня 2002 року по жовтень 2011 року, не врахував, що стягнення заборгованості обмежується трирічним строком і відповідач під час розгляду справи просила застосувати строки позовної давності.
Враховуючи те, що заборгованість, яку просить стягнути позивач, утворилась за період з січня 2002 року по жовтень 2011 року, а з заявою про видачу судового наказу позивач звернувся лише в жовтні 2011 року, з позовною заявою звернувся у грудні 2011 року, пропустивши встановлений законом строк позовної давності для позовних вимог про стягнення боргу за період з січня 2002 року по жовтень 2009 року, поважних причин пропуску строку суду не зазначив, не звертався з заявою про поновлення пропущеного строку позовної давності, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Павлоградтеплоенерго»суми боргу за спожиту теплову енергію за період з січня 2002 року по жовтень 2009 року підлягає скасуванню з постановленням рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно до розрахунку, наданого КП «Павлоградтеплоенерго», сума нарахованого боргу за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2009 року по жовтень 2011 року складає 4796,83 грн., відповідачем сплачено 1256,43 грн., за рахунок субсидії сплачено 1896,37 грн.
Таким чином, сума боргу відповідача за період з жовтня 2009 року по жовтень 2011 року з урахуванням вже сплачених сум складає 1644,03 грн. (4796,83 грн.-1256,43 грн.-1896,37 грн.).
Посилання апелянта на застосування до спірних відносин ст. 1281 ЦК України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідач є не тільки спадкоємцем ОСОБА_3, а також особою, яка проживала в квартирі АДРЕСА_1, що встановлено рішенням суду та з урахуванням ч.3 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, зводяться до незгоди з висновками суду щодо оцінки доказів, і не враховують положення ст. 212 ЦПК України про належність права оцінки наданих доказів безпосередньо суду.
Керуючись ст.ст.303, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2012 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго»суми боргу за спожиту теплову енергію за період з січня 2002 року по жовтень 2009 року та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго»суму боргу за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2009 року по жовтень 2011 року у розмірі 1644,03 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді:
Судове рішення № 25308601, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро) було прийнято 19.07.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-5279/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: