Рішення № 25303821, 09.07.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/5540/2012

2/412/3393/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого - судді Браги А.В.,

при секретарі - Лампікі О.В.,

позивача -ОСОБА_1,

відповідача -ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми авансу, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь 5 096,52 гривень, в рахунок повернення авансу, що призначався для оплати вартості майбутніх підрядних робіт з урахуванням інфляційних витрат та трьох відсотків річних. В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві та в судовому засіданні послався на те, що 18 жовтня 2011 року він надав відповідачу аванс у сумі 5 000,00 гривень, в рахунок оплати вартості майбутніх підрядних робіт з подальшим укладенням договору підряду та кошторису на виконання цих робіт у квартирі, яка належить йому на праві власності. Так як договір підряду між сторонами не було укладено, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення авансу у сумі 5 000,00 гривень, однак остання відмовилась повертати зазначену суму, що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, визнала факт отримання нею від позивача авансу у сумі 5 000,00 гривень, однак зазначила, що частину підрядних робіт по ремонту квартири вона виконала, тому просила у позові відмовити. Втім, жодних доказів в обґрунтування обраної процесуальної позиції не надала.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, вирішивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок всіх доказів у їх сукупності і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванню всіх обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 18 жовтня 2011 року позивач видав відповідачу аванс у сумі 5 000,00 гривень, в рахунок оплати вартості майбутніх підрядних робіт по шпаклюванню стін та вирівнюванню стелі у квартирі НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві власності з подальшим складанням кошторису для узгодження та підписання договору підряду.

Факт отримання відповідачем вищезазначеного авансу підтверджується власноручно написаною нею розпискою від 18 жовтня 2011 року (а.с.6).

Відповідачем для узгодження та підписання договору підряду було складено декілька проектів кошторису підрядних робіт (а.с.11-12). При ознайомленні із запропонованими кошторисами, позивач виявив безпідставне завищення відповідачем об'ємів майбутніх робіт та загальної вартості виконання таких робіт, у зв'язку з чим, не дійшовши згоди по всім суттєвим умовам майбутнього договору підряду, вирішив від його укладання відмовитись.

02 грудня 2011 року рекомендованим листом із повідомленням про вручення, на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення сплаченого авансу у семиденний строк (а.с.10).

Судом встановлено, що у зазначений строк аванс у сумі 5 000,00 гривень відповідач не повернула.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 570 ЦПК України визначено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, аналізуючи обставини, що виникли між сторонами та норми законодавства, суд приходить до висновку, що кошти у розмірі 5 000,00 гривень, які позивач передав відповідачеві в рахунок оплати вартості майбутніх підрядних робіт є авансом. Факт отримання авансу у зазначеній сумі відповідачем у судовому засіданні не заперечувався.

Відповідно до ч. 3 ст. 571 ЦПК України, у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Згідно зі ст. 1212 ЦПК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Нормою ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що нею було виконано частину підрядних робіт по шпаклюванню стін та вирівнюванню стелі, оскільки відповідних доказів на підтвердження даних обставин вона не надала, зазначивши в судовому засіданні, що акти виконаних робіт не складались.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

В судовому засідання знайшов підтвердження факт отримання відповідачем від позивача авансу у розмірі 5 000,00 гривень в рахунок оплати вартості майбутніх підрядних робіт, а оскільки договір підряду між сторонами в подальшому не було укладено, сума авансу підлягає поверненню, як отримана безпідставно.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунків, інфляційні витрати за період з грудня 2011 року по березень 2012 року із урахуванням індексів інфляції та три відсотки річних склали 45,15 гривень та 51,37 гривень відповідно. Заперечень щодо невірності нарахування інфляційних витрат відповідачем не надано.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе позов ОСОБА_1 задовольнити, стягнути з відповідача на його користь 5 096,52 гривень, в рахунок повернення авансу з урахуванням інфляційних витрат та трьох відсотків річних.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне судові витрати у справі понесені позивачем при звернення до суду у сумі 214,60 гривень покласти на останнього.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 509, 525 -526, 530, ч. 2 ст.570, 1212 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60 - 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс у сумі 5 000,00 гривень, 45,15 гривень - інфляційні витрати, 51,37 гривень - три відсотки річних, а всього 5 096,52 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 214,60 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя : А.В. Брага