Рішення № 25302983, 16.07.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.12 Справа № 30/5014/1107/2012

За позовом

Публічного акціонерного товариства "Іскра", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні транспорті системи", м. Брянка Луганської області

про стягнення 1 683 грн. 97 коп. Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача: представник –не прибув;

від відповідача: представник –не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за Договором–заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 512026 від 31.01.2011р., а саме: основний борг у сумі 1500 грн. 00 коп.; інфляційні витрати у сумі 75 грн. 00 коп.; 3% річних у сумі 50 грн. 05 коп.; пеня у сумі 58 грн. 92 коп.

Відповідач не прибув, відзив на позов не надав, хоча неодноразово, рекомендованою поштою повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачем надано відповідачу транспортні послуги на підставі погодженої сторонами Договору-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 512026 від 31.01.11 року.

Відповідно до Договору-заявки, вартість перевезення вантажу становить 1500 грн.

04.03.2011 року відповідачу були надіслані оригінали наступних документів: Рахунок-фактура № ТІ-0000084 від 31 січня 2011 року; Товарно-транспортна накладна № ЛГ0001157 від 30.01.2011 року; Акт № ТІ-0000084 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2011 року.

Факт відправлення зазначених документів відповідачу підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції позивача та списком поштових відправлень № 145 від 04.03.2011 року.

Порядок оплати сторони визначили у договорі наступним чином: «Сім днів по документах».

Позивач вважає, що відповідач повинен сплатити надані послуги через 7 днів після отримання Рахунку-фактури № ТІ-0000084 від 31 січня 2011 року; Товарно-транспортної накладної № ЛГ0001157 від 30.01.2011 року та акту № ТІ-0000084 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2011 року.

Тому він зазначає датою виникнення заборгованості відповідача перед позивачем, з врахуванням часу доставки поштової кореспонденції, 11.03.2011 року.

Позивачем 18.11.2011 року направлено претензію № 41/11ю від 17.11.2011 року з вимогою оплати боргу, про що свідчить список поштових відправлень № 915 від 18.11.2011 року. Відповідач відповіді на претензію не надав.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за автоперевезення вантажів –1500 грн.; інфляційні витрати у сумі 75 грн.; 3% річних у сумі 50 грн. 05 коп.; штрафні санкції (пеня) у сумі 58 грн. 92 коп.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно ч.2 ст.639 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка відправила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Узгоджений сторонами Договір-заявка, за своєю правовою природою та істотними умовами є разовим договором транспортного перевезення, де однією із сторін угоди виступає замовник Перевезення (вантажоодержувач), другою - перевізник. В заявці зазначені усі обов'язкові для подібного виду правочинів істотні умови.

Відповідно до умов договору позивач здійснив перевезення вантажу та надав відповідачу документи, що підтверджують здійснення перевезення.

Оплата, згідно договору, проводиться наступним чином: «Сім днів по документах».

З даного формулювання не можна зробити однозначного висновку щодо строку оплати, тобто строк оплати є невизначеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 18.11.2011 року направлено претензію № 41/11ю від 17.11.2011 року з вимогою оплати боргу, про що свідчить список поштових відправлень № 915 від 18.11.2011 року (за адресою, яку відповідач зазначив у договорі).

З урахуванням поштового перебігу та строку на добровільне виконання зобов’язання відповідач прострочив оплату з 29.11.11.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього кодексу.

Кошти не сплачені, строк на їх оплату минув.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення 1500 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стаття 231 ГК України передбачає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Вищезазначені акти цивільного законодавства не визначають конкретного відсотку, який має нараховуватись, це мають встановити сторони у договорі.

Але сторони не визначили у договорі розмір пені, отже не погодили її застосування, тому у стягненні пені слід відмовити.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення інфляційних нарахувань за період з березня по червень 2011 року та з вересня 2011 року по квітень 2012 року.

Оскільки прострочення оплати наступило з 29.11.11 позивні вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають задоволенню частково –за період з грудень 2011 –квітень 2012 року у сумі 13 грн. 54 коп. В решті у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань слід відмовити.

У розрахунку позовних вимог про стягнення 3% річних позивачем зазначено, що він бажає їх стягнути за період з 11.03.11 по 19.04.11, хоча чомусь позивач рахує у даному періоді 406 днів.

Суд не може вийти за межі даних позовних вимог, а враховуючи, що прострочення оплати наступило з 29.11.11 у стягненні 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.49, ст.ст.82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Іскра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні транспорті системи" про стягнення 1 683 грн. 97 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні транспорті системи", м. Брянка, вул.Котовського, 1»А», ідентифікаційний код 36833428 на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "Іскра", м. Львів, вул. Вулецька, 14, ідентифікаційний код 00214244 борг 1500 грн.; інфляційні нарахування 13 грн. 54 коп.; витрати на сплачений судовий збір в сумі 1445 грн. 33 коп. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 16.07.12 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Дата підписання рішення 19 липня 2012 р.

Суддя Є.А.Лісовицький