Ухвала суду № 25302553, 16.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16.07.12№ 05-5- 70 / 3742

Суддя Капцова Т.П., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантерінвест", м.Київ

про стягнення 1 481 557,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позову, яка являє собою його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, допускається можливість об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог, але за умови, що фактичні обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Однак, звертаючись до Господарського суду м. Києва, позивач об'єднав у позовній заяві вимоги за двома окремими самостійними договорами: Договором субпідряду № 2309/10 від 23.09.2010 року та Договором субпідряду № 2811/2011 від 28.02.2011 року, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд»та ТОВ «Кантерінвест».

Підстави виникнення вимог позивача різні -Договір субпідряду № 2309/10 від 23.09.2010 року та Договір субпідряду № 2811/2011 від 28.02.2011 року; предмети цих договорів різні - відповідно до п. 1.1. Договору субпідряду № 2309/10 від 23.09.2010 року, субпідрядник зобов'язувався виконати роботи по влаштуванню підпорної стіни ПС-1 (Чайний будинок) на об'єкті «Туристичний готельний комплекс на 48 місць, за адресою АР Крим, пгт. Голубий залив, вул. Альбіцького 3,3 А», а згідно п. 1.1. Договору субпідряду № 2811/2011 від 28.02.2011 року, субпідрядник зобов'язувався виконати роботи по влаштуванню дорожніх покрівель на об'єкті «Туристичний готельний комплекс на 48 місць, за адресою АР Крим, пгт. Голубий залив, вул. Альбіцького 3,3 А».

Вимоги по вказаним договорам підтверджуються різними доказами. Так, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором субпідряду № 2309/10 від 23.09.2010 року позивач обґрунтовує Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. № 92_2-1_ПД_КБ2 (типова форма КБ-2в), Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. №94_2-1ПД_КБ2 (типова форма КБ-2в), Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. №96_2-1_ПД_КБ2 (типова форма КБ-2в).

Позовні вимоги за Договором субпідряду № 2811/2011 від 28.02.2011 року позивач обґрунтовує Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. №102_7-1_ПД-КБ2 (типова форма КБ-2в).

Вказані договори не є однорідними, оскільки містять різні предмети договору, різні умови їх виконання, строки та порядок розрахунків між сторонами.

Крім стягнення заборгованості по зазначеним договорам, позивачем були заявлені в позовній заяві вимоги про стягнення 3 % річних та пені, у зв'язку з порушенням строків виконання зобов'язань на підставі вищезазначених договорів.

Слід зазначити, що об'єднання вищезазначених вимог в одній позовній заяві суперечить правилам статті 58 ГПК України, оскільки заявлені вимоги не пов'язані ані підставами виникнення, ані поданими доказами.

Отже, з огляду на те, що предмети договорів є різними, умови та строки виконання робіт, порядок розрахунків між сторонами за вказаними договорами також є різними, такі договори є самостійно існуючими правочинами, які не пов'язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що заявивши позовні вимоги по двом різним договорам, позивачем порушено правила об'єднання вимог в одній позовній заяві.

Сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору, а тому такі вимоги належить роз'єднати.

Крім того, відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, яка обіймає посаду керівника підприємства, установи чи організації, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, яким відповідна юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

На підтвердження повноважень директора ТОВ «ВБК «Центренергобуд»Криворучко М.М. на підписання позовної заяви від імені позивача до позовної заяви додано Наказ № 363-к, датований 23.06.2009 р., проте доказів на підтвердження повноважень Криворучко М.М. на час підписання позовної заяви від 04.07.2012 р. позивачем до позовної заяви не додано.

Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 55 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України підлягають поверненню без розгляду.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

В порушення п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позивачем не вказано повного найменування відповідача, а саме не вказано повної організаційно-правової форми відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Крім того, відповідно до ст.36 Господарсько процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р. передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Судом встановлено, що додані до позовної заяви документи не засвідченні належним чином, у зв'язку з чим не можуть вважатися належними доказами в розумінні ст.36 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України,п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України " Про судовий збір", суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27А, код ЄДРПОУ 34294252) з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 29 631 (двадцять дев'ять тисяч шістсот тридцять одну) грн. 16 коп., сплачену на підставі платіжного доручення № 3804 від 27.06.2012 р.

Суддя Т.П.Капцова

Додаток: позовна заява з оригіналом платіжного доручення № 3804 від 27.06.2012 р. та доданими до неї документами на 154 арк. та конверт.