Рішення № 25301947, 13.07.2012, Господарський суд Закарпатської області

Дата ухвалення
13.07.2012
Номер справи
5008/412/2012
Номер документу
25301947
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.2012 Справа № 5008/412/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Транскарпатбуд", с. Ляхівці Ужгородського району

ДО публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород

ПРО стягнення суми 321790,68грн., в тому числі 31680грн. інфляційних втрат, 47389,81грн. трьох відсотків річних та 242720,88грн. пені за несвоєчасний розрахунок

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача -Ковальова М.В. -представник за довіреністю № 2 від 20.04.2012р.

від відповідача - Попович А.А. -представник за довіреністю від 14.06.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2012р. порушено провадження у справі № 5008/412/2012 та призначено справу до розгляду на 05.06.2012р.

Ухвалою суду від 05.06.2012р. розгляд справи відкладено на 18.06.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням вимог суду.

Ухвалою суду від 18.06.2012р. розгляд справи було повторно відкладено на 27.06.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням вимог суду.

В засіданні суду 27.06.2012р. за письмовою згодою сторін, у відповідності до вимог статті 77 ГПК України, судом оголошувалась перерва до 03.07.2012р. для надання сторонам можливості подати суду додаткова докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

В засіданні суду 03.07.2012р. представником позивача було подано суду заяву про збільшення підстав позову, згідно якої просить суд застосувати до заявлених позовних вимог правила статті 1212 Цивільного кодексу України.

Розглянувши подану заяву позивача про збільшення підстав позову, суд вважає за необхідне відзначити, що дана заява фактично є заявою про зміну позовних вимог, а відтак, зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно абз. 1 - 4 п. 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової зави, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У п. 2 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України на запитання, чи можлива з огляду на приписи частини четвертої статті 22 ГПК одночасна зміна підстав і предмета позову, відповів, що за змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

В даному випадку, заява позивача надійшла до суду після початку розгляду спору по суті, а заявлене клопотання про зміну підстав позову, в якому йдеться про стягнення з відповідача суми 321790,68грн., обґрунтовується з посиланням на вимоги статті 1212 України. Фактично мова йде про зміну предмету і підстав позову, після розгляду спору по суті що заборонено діючим ГПК України, а також постановою пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11р. в якій вказано, що при поданні позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд відмовляє у її задоволенні.

З урахуванням викладеного у задоволенні клопотання позивача про зміну підстав позову судом відмовлено.

Також 03.07.2012р. було оголошено перерву до 09.07.2012р, до 10.07.2012р. та відповідно до 13.07.2012р. для надання сторонам можливості подати суду додаткова докази в обгрунтування своїх доводів та заперечень.

Представник позивача в судове засідання з'явився та у відповідності до вимог статті 22 ГПК України подав суду заяву про уточнення заявлених позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму 100493,11грн., з яких 31680грн. інфляційних втрат та 68813,11грн. три відсотки річних за період з 22.10.2011р. по 12.07.2012р. включно. Просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на те, що за умовами укладеного між сторонами договору новації від 24.10.2011р. зобов'язання відповідача повернути безпідставно отримані кошти в розмірі 3168000грн. змінено на зобов'язання позики та встановлено умову про стягнення пені за порушення строку повернення таких коштів, тобто з 11.11.2011р.

Представник відповідача заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі, однак, письмово викладеного заперечення суду не подав. Натомість в засіданні суду 03.07.2012р. подав суду клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на те, що у провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №5008/546/2012 за позовом публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Транскарпатбуд", с. Ляхівці Ужгородського району про визнання недійсним договору новації від 24.10.2011р. Також в засіданні суду подав копію рішення у такій справі від 12.07.2012р., згідно якого позовні вимоги задоволено повністю та визнано недійсним договір новації від 24.10.2011р. з моменту його укладення.

Аналізуючи заяву позивача про уточнення заявлених позовних вимог, згідно якої він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму 100493,11грн., з яких 31680грн. інфляційних втрат та 68813,11грн. три відсотки річних за період з 22.10.2011р. по 12.07.2012р. включно, суд констатує наступне.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р.), зокрема, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Якщо до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК.

Виходячи зі змісту поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог № б/н від 13.07.2012 р., а також змісту раніше поданої позовної заяви № б/н від 21.05.2012 р. та конкретних обставин справи №5008/412/2012, суд розцінює заяву № б/н від 13.07.2012 р. як таку, що фактично містить в собі збільшення розміру позовних вимог (збільшено кількісні показники вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за договором від 24.10.2011р. з огляду на збільшений період нарахування цих сум), а також таку, що містить в собі зменшення позовних вимог (вимоги про стягнення 242720,88грн. пені не заявляються згідно заяви № б/н від 13.07.2012 р.).

Судом встановлено, що ціна позову, визначена позивачем у позовній заяві № б/н від 21.05.2012 р., становить 321790,68грн. (242720,88грн. пені, 47389,81грн. 3% річних,31680грн. інфляційних втрат), тоді як згідно заяви про збільшення позовних вимог № б/н від 13.07.2012 р. ціною позову визначена сума в розмірі 100493,11грн. Разом з тим, дана заява не містить в собі відомостей про відмову позивача від вимог про стягнення суми 242720,88грн. пені чи зменшення суми заявлених позовних вимог на цю ж суму.

Відтак, суд вважає, що оскільки позивачем чітко не викладено письмово його позицію з приводу вимоги про стягнення з відповідача суми 242720,88грн. пені, позовні вимоги позивача складаються з вимоги про стягнення даної суми пені 31680грн. інфляційних втрат та 68813,11грн. трьох відсотків річних за збільшеним періодом нарахування, а всього на суму 343213,99грн..

Станом на день подання позивачем до суду заяви про збільшення позовних вимог чинним є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (надалі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 року №2857-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Враховуючи викладене, при зверненні до суду із заявою про збільшення позовних вимог № б/н від 13.07.2012 р. позивач за збільшені майнові вимоги на 21423,31грн. повинен був сплатити судовий збір в розмірі 428,50грн. Проте, до заяви про збільшення позовних вимог № б/н від 13.07.2012 р. позивачем не додано квитанцію про сплату відповідного судового збору.

Відтак, у прийнятті даної заяви позивача слід відмовити.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.07.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами, а саме товариством з обмеженою відповідальністю „Транскарпатбуд", с. Ляхівці Ужгородського району та публічним акціонерним товариством „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород 24.10.2011р. було укладено договір новації, за умовами якого сторони домовились, що з дня підписання цього договору замінюють існуюче між ними первісне позадоговірне зобов'язання -обов'язок відповідача повернути позивачу грошові кошти в розмірі 3168000грн. як такі, що знаходяться у відповідача безпідставно на нове договірне зобов'язання -зобов'язання позики між сторонами.

Згідно пункту 6.1 договору сума позики за даним договором становить суму 3168000грн., яку відповідач зобов'язується, згідно положень пункту 6.2 договору, повернути до 10.11.2011р.

Однак, до зазначеного строку відповідач свого зобов'язання не виконав, суму 3168000грн. позивачу не повернув, відтак, позивач просить стягнути з відповідача суму 321790,68грн., в тому числі 31680грн. інфляційних втрат, 47389,81грн. трьох відсотків річних та 242720,88грн. пені за несвоєчасний розрахунок.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2011р. порушено провадження у справі №5008/1483/2011 про банкрутство публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012р. провадження у даній справі припинено та припинено дію мораторію.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Абзац сьомий статті 1 названого Закону передбачає, що при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону України передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Проте згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання, в зв'язку з чим дія мораторію відповідно до статті 12 Закону України на них не розповсюджується.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача за період з 11.11.2011р. по 20.05.2012р. 31680грн. інфляційних втрат, 47389,81грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи вищенаведене, суд пришов до висновку, що вимоги про стягнення 242720,88грн. пені за період з 11.11.2011р. по 10.05.2012р. задоволенню не підлягають.

Окрім того, як встановлено в ході розгляду справи, Господарським судом Закарпатської області 12.07.2012р. прийнято рішення у справі №5008/546/2012 за позовом публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Транскарпатбуд", с. Ляхівці Ужгородського району, згідно якого визнано недійсним договір новації від 24.10.2011р. з моменту його укладення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", (площа Кирила і Мефодія, 5 м. Ужгород, код ЄДРПОУ 02574001) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Транскарпатбуд", (с. Ляхівці, 138 Ужгородського району код ЄДРПОУ 35347116) суму 79069,81грн, в тому числі 31680грн. інфляційних втрат та 47389,81грн. трьох відсотків річних, а також суму 1581,40грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За заявою позивача видати наказ на виконання рішення.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 18.07.2012р.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Часті запитання

Який тип судового документу № 25301947 ?

Документ № 25301947 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 25301947 ?

Дата ухвалення - 13.07.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 25301947 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 25301947 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 25301947, Господарський суд Закарпатської області

Судове рішення № 25301947, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 13.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 25301947 відноситься до справи № 5008/412/2012

Це рішення відноситься до справи № 5008/412/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 25301929
Наступний документ : 25302108