Рішення № 25301731, 09.07.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.2012Справа №5002-28/1624-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» в особі відділення «Центральне» Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» в м. Керч, м. Керч

до відповідача Фізичної особи-підприємця Сутиріна Олексія Павловича, м. Керч

про стягнення 156 147,16 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача - Воропай О.В. - юрист відділення, довіреність № 26/16 від 10.05.2012 р.

Від відповідачів - Сутирін О.П. - ФОП.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Банк «Морський» в особі відділення «Центральне» Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» в м. Керч звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Сутиріна Олексія Павловича про стягнення заборгованості по кредиту, по сплаті пені та відсотків за користування наданими кредитними коштами у сумі 149 687,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Фізичною особою-підприємцем Сутиріним О.П. порушено зобов'язання за кредитним договором № 4/07-199 від 17.01.2007 р., у зв'язку з чим за останнім склалась заборгованість у розмірі 149 687,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2012 р. прийнято заяву Відділення «Центральне» Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути заборгованість по кредиту, по сплаті пені та відсотків за користування наданими кредитними коштами у сумі 156 147,16 грн.

03.07.2012 від Фізичної особи-підприємця Сутиріна О.П. надійшла заява, у якій відповідач визнає збільшенні позовні вимоги у повному обсязі, а саме у розмірі 156 147,16 грн.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

17.01.2007 року між Акціонерним банком «Морський» (правонаступником якого виступає Публічне акціонерне товариство Банк «Морський») та Фізичною особою-підприємцем Сутиріним Олексієм Павловичем (позичальник) укладено кредитний договір № 4/07-199 (а. с. 20).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.1 договору, банк надає позичальнику кредит на придбання автотранспортного засобу в сумі 120 000,00 грн. на строк з 18 січня 2007 року по 16 січня 2012 року з виплатою відсотків за користування кредитом виходячи з 20 % річних.

В пункті 3.1.3 договору вказано, що банк зобов'язується розраховувати відсотки за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку на рахунку. Розрахунковий період встановлюється з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця.

Згідно п. 3.3.1 договору, позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені в п. 1.1 цього договору цілі і повернути кредит в сумі 120 000,00 грн. не пізніше 16 січня 2012 р. Погашати заборгованість по кредиту в сумі не менше 2 000 грн. щомісячно не пізніше останнього робочого дня на рахунок в період з 1 лютого 2007 року по 16 січня 2012 року до повного погашення (п. 3.3.2 договору).

Крім того, п. 3.3.3 договору передбачено, що позичальник зобов'язується виплачувати відсотки за кредит щомісячно, виходячи із 20 % річних, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

31.12.2010 року між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Сутиріним Олексієм Павловичем укладено додаткову угоду до кредитного договору № 4/07-199 від 17.01.2007 р., відповідно до якої сторони виклали п. 3.1.3 та п. 3.3.3 в наступній редакції: «3.1.3 Розраховувати відсотки за фактичну кількість днів користування кредитом на суму фактичного залишку на рахунку. Розрахунковий період встановлюється з 01 по 31 число поточного місяця.

3.3.3 Виплачувати відсотки за кредит щомісячно, виходячи із 20 % річних, не пізніше 10 числа наступного місяця».

17.01.2007 року між Акціонерним банком «Морський» (заставодержатель) та Фізичною особою-підприємцем Сутиріним Олексієм Павловичем (заставодавець) укладено договір застави № 4-07/186 (а. с. 27-29), відповідно до п. 1.1 якого, цей договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору № 4/07-199 від 17.01.2007р.

Відповідно до п. 1.2 договору застави, з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором, заставодавець передає в заставу заставодержателю рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки причеп моделі FRUEHAUF типу - п/причеп фургон - рефрижератор, 1991 року випуску, білого кольору, шасі НОМЕР_5, реєстраційний НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3 видано Керченським ДАІ ДУ МВС України в АРК 15.01.2007р., зареєстрований на власника Сутиріна Олексія Павловича за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, що підтверджується меморіальним ордером № 01/1 від 18.01.2007 р. ( а. с. 22).

Проте, відповідач порушив умови договору не виконав свої зобов'язання щодо дотримання строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим, за останнім склалась заборгованість у розмірі 156 147,16 грн., з яких заборгованість по кредиту - 101 196,00 грн., заборгованість по сплаті відсотків за кредитним договором - 46 341,74 грн., пеня за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 8 609,42 грн.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття неустойки передбачено у ст. 549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.3.5 договору, позичальник зобов'язався за порушення строків повернення кредиту сплачувати банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня, нарахованої від суми простроченого платежу за кожний день прострочки виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 3.3.6 договору, позичальник зобов'язався за порушення строків перерахування відсотків за кредит виплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня, нарахованої від суми простроченого платежу за кожний день прострочки виконання зобов'язань.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 8 609,42 грн. цілком обґрунтовані.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

З огляду на викладене та те, що відповідач визнає збільшенні позовні вимоги у повному обсязі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 122,94 грн. покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Сутиріна Олексія Павловича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» (код ЄДРПО України 20748213) в особі відділення «Центральне» Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» в м. Керч заборгованість за кредитом, по сплаті пені та відсотків за користування наданими кредитними коштами у сумі 156 147,16 грн., а також судовий збір у розмірі 3 122,94 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» (код ЄДРПО України 20748213) в особі відділення «Центральне» Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» в м. Керч в дохід державного бюджету м. Сімферополь судовий збір у розмірі 129,20 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 09.07.2012р.

Повне рішення складено - 16.07.2012р.

Суддя С.О. Лукачов