Провадження № 2/2020/1378/12 Справа № 2020/3529/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2012 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Богдан М.В.,
за участю секретаря - Коваленко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ХМУ ГУ МВС України в Харківській області про надання дозволу на виїзди за межі України громадянина, який не досяг шістнадцятирічного віку, без згоди та супроводу другого з батьків та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні,-
ВСТАНОВИВ:
09.04.2012 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, в якому просить надати дозвіл на виїзди за межі України її малолітньому сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним 18-річного віку, для його відпочинку, оздоровлення, без згоди та супроводу його батька ОСОБА_2 та зобов'язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб м. Харкова оформити та видати документи на виїзд за межі України моєму малолітньому синові ОСОБА_3 для його відпочинку, оздоровлення терміном - до досягнення ним 18-річного віку.
В обґрунтування своїх доводів зазначила, що була у шлюбі з ОСОБА_2, який було розірвано 10.12.2008 року, що підтверджується записом у Книзі реєстрації розірвань шлюбів, актовий запис № 637 від 10.12.2008р., виданий Комінтернівськім відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу син залишився проживати разом з нею та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач ОСОБА_2 дуже рідко виявляє бажання бачити свого сина, не приймав и не приймає участі у вихованні, в його оздоровленні, лікуванні та розвитку. Не знає і не намагається пізнати свою дитину. Позивач бажає тимчасово виїхати з дитиною за кордон. Відповідач не надає дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон, тому позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 01.06.2012 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні об»єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ХМУ ГУ МВС України в Харківській області про надання дозволу на виїзди за межі України громадянина, який не досяг шістнадцятирічного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 зазначив, що був у шлюбі з ОСОБА_1, який було розірвано 10.12.2008 року. Від шлюбу з ОСОБА_1 мають сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 дитина проживає з нею. Він має бажання бачитись з дитиною та приймати участь в її вихованні, однак відповідач проти цього заперечує. У 2009-2011 роках відповідач дозволяла йому бачитись з сином, але ці побачення були дуже рідкими, з обмеженням часу, тільки в присутності відповідача та на вулиці. Дуже часто відповідач не дозволяла спілкуватися з сином під будь-яким приводом. Він не може у повній мірі приймати участь в вихованні їх дитини, що ущемлює його батьківські права. Тому просить зобов'язати відповідача ОСОБА_1 усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною, участі у її вихованні та визначити такі способи його участі у вихованні дитини ОСОБА_3 (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця окремого проживання одного з батьків тощо).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити. Зустрічний позов відповідача ОСОБА_2 визнала та не заперечувала проти визначення порядку участі батька у відношенні сина згідно висновку Служби у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав до суду заява з проханням розглядати справу за його відсутності та зазначив, що позов ОСОБА_1 визнає, та не заперечує проти надання дозволу на виїзд за межі України сину ОСОБА_3 для його відпочинку та оздоровлення строком до досягнення ним 18 річного віку та зобов'язання ВГІРФО ХМУ ГУ МВС України в Харківській області оформити та видати документи для виїзду за межі України для його відпочинку та оздоровлення строком до досягнення ним 18 річного віку. Зустрічний позов до ОСОБА_1 підтримує та просить його задовольнити.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю. Позов підтримала. Просила винести рішення в інтересах дитини.
Представник третьої особи ВГІРФО ХМУ ГУ МВС України в Харківській області до суду не з»явився, про місце та час судового розгляду повідомлений належним чином.
Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 10.12.2008 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на теперишній час постійно мешкає разом з позивачем ОСОБА_1.
Позивач має намір виїжджати за межі України разом з сином до досягнення ним 18 річного віку, для його відпочинку, оздоровлення, без згоди та супроводу батька, однак до теперішнього часу вона не має нотаріально посвідченої згоди батька дитини - ОСОБА_2 на виїзд неповнолітнього сина ОСОБА_3 за кордон. Останній безпідставно відмовляється надати згоду на оформлення документів для тимчасового виїзду дитини за межі України.
Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р., №57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 р. № 231 визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданим дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзним документом дитини, виданим відповідно до Правил; паспортом громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон. Пунктом 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта /проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач необґрунтовано та безпідставно не надає згоди на тимчасовий виїзд неповнолітнього сина ОСОБА_3 разом з матір»ю за межі України до досягнення ним 18 річного віку. За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги позивача в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ВГІРФО ХМУ ГУ МВС України в Харківській області оформити та видати документи ОСОБА_3 для виїзду за межі України для відпочинку та оздоровлення строком до досягнення ним 18 річного віку суд відмовляє в цій частині в задоволенні позову, оскільки частиною 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994р. встановлено, що оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Стосовно зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що згідно висновку Управління Служб у справах дітей від 10.07.2012 р. №238, визначено порядок участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: два вихідних на місяць з 12-00 годин до 15-00 годин у присутності матері.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно зі ст.ст. 150, 151 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини та право обирати форми та методи виховання, крім тих які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Відповідно ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.
Відповідно до вимог статті 157 вказаного Кодексу питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкодити тому із батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року ( статті 8,12, 16, 19, 28, 31, 32, 34 , 36, 37), Декларації прав дитини, Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року.
На підставі ст.153 СК України, передбачено право батьків на спілкування з дітьми незалежно від того, де вони знаходяться. Спілкування з дітьми може бути як періодичним, так і систематичним, можливість сумісного відпочинку, відвідування дитини вдома, в школі, у дитячому закладі.
Разом з тим, визначаючи конкретний порядок участі позивача ОСОБА_2 у вихованні сина, суд прийняв до уваги висновок Управління служб по справам дітей департаменту праці та соціальної політики Харківського міської ради щодо графіку спілкування та участі у вихованні дитини ОСОБА_3 і тому підлягає задоволенню графік: два вихідних на місяць з 12-00 годин до 15-00 годин у присутності матері, в першу та третю неділю місяця.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 313 ЦК України, ст..ст. 141,150,151,153,157-159 Сімейного Кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ХМУ ГУ МВС України в Харківській області про надання дозволу на виїзди за межі України громадянина, який не досяг шістнадцятирічного віку, без згоди та супроводу другого з батьків задовольнити частково.
Надати дозвіл на виїзд за кордон ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька - ОСОБА_2 на період до досягнення повноліття ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 у спілкуванні з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його вихованні.
Встановити порядок спілкування ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: два вихідних на місяць з 12-00 годин до 15-00 годин у присутності матері, в першу та третю неділю місяця.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: М. В. Богдан
Судове рішення № 25300920, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 12.07.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2020/3529/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: