Ухвала суду № 25299088, 05.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

05 липня 2012 року № 2а-8988/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Малого колективного підприємства «Власта»

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби

про

визнання протиправними дій при проведенні перевірки згідно з наказом від 11 червня 2012 року № 685, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось МКП «Власта»з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій при проведенні перевірки згідно з наказом від 11 червня 2012 року № 685.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви та вирішення питання щодо відповідності такої заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, та з’ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цих норм предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином, вирішуючи питання про те, чи поширюється компетенція адміністративного суду на даний спір, суд має врахувати правовий характер рішення, дій або бездіяльності, що оскаржуються позивачем.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що МКП «Власта»просить суд визнати протиправними дії відповідача при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі наказу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 11.06.2012р. № 685 «Щодо проведення позапланової невиїзної перевірки», а саме: дії щодо проведення перевірки без урахування даних, які містяться в документах первинного бухгалтерського та податкового обліку підприємства; дії щодо неурахування при проведенні перевірки МКП «Власта»заперечень на акт перевірки з додатками –копіями документів первинного бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

При цьому, в позовній заяві МКП «Власта»відсутні посилання на отримання відповіді від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС за результатами розгляду заперечень позивача від 02.07.2012р. № 0702-01/12 на Акт перевірки від 22.06.2012р. № 1472/22-222-21589497, на винесення податковою інспекцією будь-яких податкових повідомлень-рішень або вчинення інших дій, які негативно вплинули на майновий стан Підприємства, за результатами проведення перевірки.

Відповідно до п 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

При цьому, згідно п. 86.8 ст. 86 цього Кодексу визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з абз. 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України саме податкове повідомлення-рішення містить підставу для нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з наведеного в спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для позивача (актом індивідуальної дії), в данному випадку є податкове повідомлення-рішення органу державної податкової служби України, прийняте за результатами проведеної документальної перевірки, що в цілому узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 08.09.2009р. по справі 09/143, де зокрема, зазначено, що акт перевірки не має обов'язкового характеру і не встановлює для суб’єкта господарювання будь-яких обов'язків, а тому він не є рішенням у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України та його оскарження не може бути предметом розгляду у суді.

Як наслідок оскарження дій по проведенню перевірки та складанню акта перевірки не можуть бути предметом самостійних вимог, оскільки акт є доказом, який досліджується судом разом з оцінкою дій по проведенню перевірки та складанню акта (як складових перевірки) і висновки щодо правомірності викладених у ньому обставин, які стали підставою для прийняття певного рішення, суд викладає у мотивувальній частині постанови суду у разі оскарження рішення органу державної податкової служби України, а саме –податкового повідомлення-рішення. До аналогічних висновків прийшов Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 25.11.2010р. по справі № К-11956/08 та від 16.06.2011р. по справі № К-9789/09 за результатами перегляду подібних справ в порядку касаційного провадження.

Таким чином, враховуючи відсутність факту прийняття органом державної податкової служби України відповідного податкового повідомлення-рішення за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки МКП «Власта»на підставі спірного наказу від 11.06.2012р. № 685, дії щодо проведення такої перевірки та розгляду заперечень на акт документальної перевірки мають по суті похідний характер, та фактично не спричиняють жодних правових наслідків, зокрема, не створюють для позивача як платника податків несприятливих правових обов’язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, підстави для відкриття провадження в адміністративній справі відсутні.

Керуючись до п. 4 ч. 1 ст. 107, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Малому колективному підприємству «Власта»у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

3. У випадку оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі у частині позовних вимог позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

4. Роз’яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова