Постанова № 25298716, 11.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2012 року 09:35 № 2а-7189/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Скопич Ю.В. (довіреність від 06.07.2012 р. № 2-286д)

від відповідача: Прокопчук О.О. (довіреність від 01.03.2012 р. № 17/10/10-034)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірньої компанії «Укргазвидобування»доКарлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової службипро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000211501 та № 0000221501 від 05.03.2012 р.,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Дочірня компанія «Укргазвидобування»з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі -МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- (1) від 05.03.12. р. № 0000211501, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 12 175,01 грн. за затримку на 14 днів сплати суми грошового зобов'язання (рентної плати за нафту) в розмірі 121 750,10 грн., де сума штрафу складає 10% від суми простроченого платежу,

- (2) від 05.03.2012 р. № 0000221501, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 10 873,15 грн. за затримку на 14 днів сплати рентної плати за газовий конденсат у розмірі 108 731,46 грн., де сума штрафу складає 10% від суми простроченого платежу).

Позивач зазначає, що спірні відносини пов'язані з обставинами сплати позивачем самостійно визначених ним податкових зобов'язань за листопад 2011 року.

Позивач також зазначає, що своєчасно сплатив податкові зобов'язання: 28.12.2011 р. у сумі 571 803,58 грн. (рентна плата за нафту) та у сумі 3 228 246,12 грн. двома платежами від 23.12.2011 р. (рентна плата за газовий конденсат), а відтак підстав для застосування штрафних санкцій, як вважає позивач, у МДПІ не було.

При цьому, представником позивача у судовому засіданні визнано, що на граничну дату сплати поточних зобов'язань за позивачем рахувалася недоїмка (податковий борг) з рентної плати за минулі періоди, у зв'язку з чим МДПІ спрямовувала частину сум поточних платежів за поточний період на погашення боргу, що виник раніше. Проте, позивач вважає, що своєчасно перерахував суми податкових зобов'язань, перерозподіл сум здійснював податковий орган, а не позивач, а отже підстав для прийняття оскаржуваних рішень не було.

Відповідач подав письмові заперечення, витяг з облікової картки позивача щодо сплати рентної плати, податкові розрахунки позивача та довідку про наявність у позивача податкового боргу в рахунок погашення якого спрямовувалась частина поточних платежів позивача за спірний податковий період. У запереченнях МДПІ по суті зазначає, що податкові зобов'язання з рентної плати за нафту терміном сплати 30.12.2011 р. сплачені у сумі 121750,10 грн. пл.дорученням № 130 від 13.01.2012 р. із затримкою на 14 днів, а податкові зобов'язання із сплати рентної плати за газовий конденсат, із терміном сплати 30.12.2011 р., фактично сплачені у сумі 108 731,46 грн. -13.01.2012 р. пл.дорученням № 123 із затримкою на 14 днів.

МДПІ у зв'язку з цим також зазначає, що станом на граничну дату сплати поточних, самостійно визначених позивачем податкових зобов'язань, у позивача рахувалась недоїмка (податковий борг), а відтак при перерахуванні поточних платежів (податкових зобов'язань) МДПІ на підставі 87.9. ПК України частину поточних платежів (щодо сплати податкових зобов'язань) спрямовувала на погашення в порядку черговості заборгованості, яка виникла раніше, у зв'язку з чим виникала недоплата за поточними зобов'язаннями, яка, в свою чергу погашалася за рахунок наступного платежу за наступний період, що і призвело до того, що за звітний місяць виникла недоплата, яка погашалася у наступному періоді за рахунок наступного платежу. Відтак, МДПІ вважає, що діяла правомірно і підстав для скасування спірних рішень не має.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.07.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Карлівською МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ДК «Укргазвидобування»з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат за листопад 2011 року, граничний строк сплати якого припадав на 30.12.2011 р.

За результатами перевірки складено Акт № 59/1501/30019775 від 23.02.2012 р. (далі -Акт перевірки).

Під час перевірки використано: податкові розрахунки з рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за листопад 2011 р. № 9012499653 від 19.12.2011 р., № 9012549485 від 19.12.2011 р.; виписки з банку.

Перевіркою встановлено, що узгоджене податкове зобов'язання по рентній платі за нафту у сумі 556333,14 грн., самостійно нараховане позивачем відповідно до податкового розрахунку за листопад 2011 р. терміном сплати 30.12.2011 р., сплачено з порушенням граничного строку сплати, а саме: 121750,10 грн. рентної плати за нафту фактично сплачено 13.01.2012 р. (платіжне доручення № 130), кількість днів затримки -14. Узгоджене податкове зобов'язання по рентній платі за видобутий газовий конденсат в сумі 140927,61 грн., самостійно нараховане позивачем, терміном сплати 30.12.2011 р., сплачено з порушенням граничного строку сплати, а саме: 108731,46 грн. рентної плати за газовий конденсат фактично сплачено 13.01.2012 р. (платіжне доручення № 132), кількість днів затримки -14.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п/п. 16.1.4. ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В контексті наведеного пунктом 36.1. ПК України також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1. ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 260.1. ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Згідно з п. 260.3. ПК України платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з п 260.5. ПК України платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до п. 260.7. ПК України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Відповідно до п. 261.1. ПК України платник несе відповідальність за правильність обчислення рентної плати, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, окремо слід зазначити, що згідно з п. 87.9. ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, незалежно від визначеного платником податку призначення платежу, у разі наявності податкового боргу, сума такого платежу у розмірі податкового боргу зараховується на погашення цього податкового боргу.

В даному випадку під час розгляду справи встановлено, що згідно з податковими розрахунками за листопад 2011 р. з рентної плати позивачем задекларовано податкове зобов'язання з рентної плати за нафту у розмірі 556333,14 грн. (Новоукраїнське родовище) та податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат (Західно-Хрестищенське родовище -спільна діяльність) у сумі 140927,61 грн.

Виходячи з наведених вище вимог законодавства граничний термін сплати податкових зобов'язань припадав на 30.12.2011 р., тобто у разі сплати податкових зобов'язань після наведеного строку, податкові зобов'язання вважаються сплаченими несвоєчасно та набувають статусу податкового боргу, що відповідає положенням п/п. 14.1.175., п. 54.1. та п. 31.1. ПК України.

Щодо виконання податкового обов'язку відносно сплати вищезгаданих поточних податкових зобов'язань, позивачем подано наступні платіжні доручення від 28.12.2011 р. № 3564 у сумі 571 803,58 грн. (рентна плата за нафту) та від 23.12.2011 р. № 129 та № 133 (рентна плата за газовий конденсат).

Виходячи з даних, наведених у податкових розрахунках та у платіжних дорученнях, за загальним правилом вважалось би, що рентна плата за листопад 2011 року сплачена своєчасно.

Проте, в даному випадку, за результатами оцінки сукупності відомостей, наявних в матеріалах справи та наведених в Акті перевірки, у витязі з облікової картки, вбачається, що станом на граничну дату сплати податкових зобов'язань, у позивача рахувався борг, що виник раніше (минулих періодів) у розмірі суми, яка за кожним випадком визнана МДПІ як недоплата по поточним зобов'язанням, статус якої як податкового боргу зумовлювався самостійним, що не заперечується позивачем, декларуванням позивачем податкових зобов'язань з рентної плати за попередні періоди та несплатою цих податкових зобов'язань у повному обсязі у встановлений строк, внаслідок чого не в повній мірі сплачені податкові зобов'язання за минулі періоди набували статусу податкового боргу станом на наступний день після закінчення граничного строку їх сплати.

В даному випадку борг, що виник раніше, був погашений МДПІ саме за рахунок частини поточних платежів позивача із сплати поточних податкових зобов'язань за листопад 2011 року.

Зокрема, як вбачається з облікової картки позивача (рентна плата за нафту), сплачена позивачем 28.12.2011 р. сума у розмірі 571803,58 грн. була спрямована на погашення боргу, що виник раніше у загальній сумі 137220,54 грн., статус якої, як податкового боргу, позивачем не заперечувався. Залишок суми із зазначеного платежу у розмірі 434583,04 грн. був спрямований на погашення поточних самостійно визначених позивачем зобов'язань з рентної плати за нафту за листопад 2011 р. відповідно у цій сумі. Залишок несплачених зобов'язань станом на останній день граничного строку платежу склав 121 750,10 грн., що відповідає відомостям, наведеним в Акті перевірки.

Окрім того, що стосується відомостей з облікової картки позивача (рентна плата за газовий конденсат) вбачається, що станом на 30.12.2011 р. у позивача рахувалася переплата у розмірі 32196,15 грн., внаслідок чого самостійно визначені ним податкові зобов'язання у розмірі 140927,61 грн., про які зазначено вище, були погашені станом на граничну дату сплати частково за рахунок цієї суми існуючої переплати у розмірі 32196,15 грн. Залишок від задекларованої, але повністю несплаченої суми, склав 108 731,46 грн. При цьому, раніше здійснені платежі у грудні 2011 р., у т.ч. ті, на які посилається позивач, були спрямовані на погашення боргу, що виник раніше та статус якого, як податкового боргу, позивачем не спростовувався.

Виходячи з наведеного та приписів п. 87.9. ПК України дії МДПІ відносно таких зарахувань з урахуванням черговості виникнення боргу є правомірними.

Внаслідок цього, відповідно, на останню дату граничного строку сплати поточних податкових зобов'язань за листопад 2011 р. сформувався залишок сум поточних податкових зобов'язань (за листопад 2011), що в Акті перевірки визначений як недоплата, яка, у зв'язку з несплатою станом на перший день після закінчення граничного строку сплати зобов'язань, тобто у зв'язку з несвоєчасною сплатою, набула статус податкового боргу.

Зазначений борг у свою чергу фактично був погашений МДПІ шляхом спрямування (зарахування) на його погашення частини коштів, сплачених позивачем за наступний період платіжним дорученням від 13.01.2012 р. № 130 на суму 122061 грн. (частина платежу у розмірі 121750,10 грн.) та за платіжним дорученням від 13.01.2012 р. № 132 на суму 109009 грн. (частина платежу у розмірі 108731,46 грн.), що також відповідає вимогам п. 87.9. ПК України.

Відтак, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги приписи п. 87.9. ПК України, положення п/п. 14.1.152. ПК України, згідно з якими під погашенням податкового боргу розуміється зменшення абсолютного значення суми такого боргу, виходячи з того, що на граничну дату сплати поточних податкових зобов'язань позивач мав борг із сплати рентної плати, що не спростовується позивачем, суд не вбачає порушень у діях МДПІ щодо зарахування, як зазначено вище, поточних платежів на погашення боргу в порядку черговості його виникнення. У зв'язку з таким зарахуванням, як зазначено вище, частина поточних податкових зобов'язань за звітний місяць, сплата яких була просторочена, погашалася у наступному звітному періоді, тобто, поза межами граничного строку сплати поточних податкових зобов'язань.

Виходячи з наведеного, висновки МДПІ щодо несвоєчасної сплати податкових зобов'язань за спірний період, є законними, обґрунтованими, та такими, що підтверджуються матеріалами справи. В даному випадку податковим органом правильно розраховано кількість днів прострочки (до 30 днів) та відповідно до положень п. 126.1. ПК України застосовано штрафні санкції, у зв'язку з чим підстав вважати висновки акту перевірки необґрунтованими, а спірні рішення протиправними - не має.

Під час розгляду справи позивачем не спростовано наведене та не доведено зворотне, як і не доведено інших підстав, які б спричиняли висновок про протиправність спірних рішень, доводи позивача щодо своєчасної сплати податкових зобов'язань за спірний період не відповідають встановленим судом обставинам та не ґрунтуються на наведених вище приписах податкового законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене в сукупності та виходячи з встановлених судом обставин і наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що МПДІ доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, а отже підстав для їх скасування та задоволення позову не має.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірньої компанії «Укргазвидобування»до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000211501 та № 0000221501 від 05.03.2012 р. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови суду складено та підписано 16.07.2012 р.