Постанова № 25298683, 04.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2012 року 17:40 № 2а-3860/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Старікова А.В., відповідача - Сидоренко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової службипро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 жовтня 2011 року № 00001382360, від 06 жовтня 2011 року № 0001352202 та визнання протиправними дій, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 жовтня 2011 року № 00001382360, від 06 жовтня 2011 року № 0001352202 та визнання протиправними дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу № 2а-3860/12/2670 призначено до судового розгляду на 04 квітня 2012 року.

В судовому засіданні 04 квітня 2012 року розгляд справи було відкладено на 25 квітня 2012 року.

25 квітня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

В судовому засіданні 25 квітня 2012 року оголошувалась перерва до 30 травня 2012 року.

В судовому засіданні 30 травня 2012 року судом ухвалено розглянути справу у письмовому провадженні.

08 червня 2012 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС надійшло клопотання з проханням повернутися із стадії письмового провадження до розгляду справи по суті та долучити до матеріалів справи документи, що додаються.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2012 року поновлено слухання адміністративної справи № 2а-3860/12/2670 в судовому засіданні та призначено розгляд справи на 04 липня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»(код ЄДРПОУ 31871186) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 24 травня 2002 року (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 371587). Місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 57, Літ. «Б».

До видів діяльності ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»за КВЕД відповідно до Довідки серії АА № 359526 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відноситься, зокрема, 51.51.0 Оптова торгівля паливом.

ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі міста Києва за № 107141 від 18.01.2008 року.

В період з 21 липня 2011 року по 15 вересня 2011 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено документальну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено Акт № 436/1-23-60-31871186 від 22 вересня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»:

- п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, статті 3 Закону України від 02.03.2000 року № 1521-III «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів», зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 414 963 грн., в тому числі: січень 2010 року - на суму 544 034 грн., лютий 2010 року - на суму 286 419 грн., березень 2010 року - на суму 937 048 грн., листопад 2010 року - на суму 1 162 835 грн., грудень 2010 року - на суму 12 898 грн., лютий 2011 року -на суму 47 116 грн., березень 2011 року -на суму 1 424 613 грн. та завищено податок на додану вартість за жовтень 2010 року на 39 300 грн.

Крім того, перевіркою встановлено завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) за березень 2011 року на суму 862 233 грн.

- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»зі змінами та доповненнями, а саме, недекларування у Деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.07.2010 року, 01.10.2010 року, 01.01.2011 року, поданих до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 07.07.2010 року № 153619, 08.10.2010 року № 271016, 14.02.2011 року № 465220, дебіторської заборгованості за зовнішньоекономічними імпортними контрактами від 15.08.2007 року № 15/08/07 та від 16.08.2007 року № 16/08/07 з компанією Petroleum OU»(Естонія);

- пп. 250.2.2 п. 250.2 ст. 250 розділу VIII та підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями екологічний податок не нараховано та не сплачено. Нарахована сума податку становить 26 990,05 грн.

Згідно з п. 120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 123 та п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій.

- п. 1.2, п. 1.3 ст. 1, пп. 4.2.11, пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 1.15 ст. 1, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9, п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст. 19 Закону 889-IV, із змінами та доповненнями та пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 41 715,56 грн.

06 жовтня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі Акта перевірки 436/1-23-60-31871186 від 22 вересня 2011 року, прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «У»№ 0001352202, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року та згідно з пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19 лютого 1993 року № 15-93 за порушення вимог п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19 лютого 1993 року № 15-93 нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 1 020,00 грн.

07 жовтня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі Акта перевірки 436/1-23-60-31871186 від 22 вересня 2011 року, прийняла податкове повідомлення-рішення № 00001382360, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року та згідно з абзацом першим пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року за порушення вимог п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, статті 3 Закону України від 02.03.2000 року № 1521-III «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів», зі змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 5 101 649 грн. 00 коп., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 4 375 663 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -725 986 грн.

Не погодившись з рішеннями контролюючих органів, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень відповідача від 06 жовтня 2011 року № 0001352202 та від 07 жовтня 2011 року № 00001382360 та про оскарження дій посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по визначенню суми завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На адміністративний позов ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС подала заперечення, в яких просить у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»відмовити в повному обсязі.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 168/97-ВР), Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року № 889-IV (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 889-IV), Закону України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів»від 02 березня 2000 року № 1521-III (із змінами та доповненнями) (далі -Закон № 1521-III), Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19 лютого 1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями) (далі -Декрет № 15-93).

Приписами пункту 4.1 статті 4 Закону № 168/97-ВР визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

У відповідності до статті 3 Закону № 1521-III податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що виникають у зв'язку з продажем товарів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, нараховуються за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання продавцем коштів або інших видів компенсацій вартості таких товарів від покупця. При цьому право на збільшення податкового кредиту платників податку на додану вартість - покупців таких товарів виникає у податковий період, на який припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів компенсацій їх вартості, без застосування положень підпункту 7.3.4 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 1 статті 9 Декрету № 15-93 визначено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Відповідно до пункту 2 статті 16 Декрету № 15-93 до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за здійснення операцій з валютними цінностями, що передбачені пунктом 2 статті 5 цього Декрету, без одержання генеральної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення; за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій; за торгівлю іноземною валютою банками та іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення; за невиконання уповноваженими банками обов'язків, передбачених пунктом 4 статті 4 цього Декрету, а також за невиконання уповноваженими банками, фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку обов'язків, передбачених пунктом 2 статті 13 цього Декрету, - позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України; за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків; за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України; за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»було укладено договір про надання послуг від 30 січня 2008 року № 30/-1/08/РК-Р з ТВПП «Ренд». Відповідно до умов зазначеного договору, ТВПП «Ренд»виконує роботи з поліпшення стану поверхні земельної ділянки, площею 42,86 га, кадастровий номер 3220881300:04:001:2247 Вишеньківської сільської ради Бориспільського району. Станом на 01.10.2009 року вказана земельна ділянка обліковувалася на балансі ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ». Балансова вартість земельної ділянки (ціна придбання) складає 216 443 000 грн.

Згідно договору від 30 січня 2008 року № 30/-1/08/РК-Р та додаткової угоди від 31 жовтня 2008 року № 2, вартість робіт з поліпшення стану поверхні земельної ділянки складає 10 600 000,00 грн., в тому числі ПДВ 1 766 666,67 грн.

По матеріалам перевірки, балансова вартість витрат по поліпшенню земельної ділянки станом на 30.12.2009 р. складала 8 837 506 грн., яка обліковується на рахунку 10. ПДВ з вартості проведених робіт відносився до складу податкового кредиту у відповідні періоди відповідно актам виконаних робіт та податкових накладних протягом 2008-2009 рр.

Відповідно до умов договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 30.12.2009 р., де ПАТ «Укрексімбанк»- іпотекодержатель, ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ» - іпотекодавець, ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ» передає у власність ПАТ «Укрексімбанк»предмет іпотеки - земельну ділянку, кадастровий номер 3220881300:04:001:2247 у рахунок погашення боргу за кредитними договорами.

ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ» виписує податкову накладну від 30.12.2009 р. № 1498 на суму 466 038 000,00 грн., в тому числі ПДВ 0 грн. (вартість земельної ділянки на дату передачі визначена відповідно експертної оцінки).

Оскільки, ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ», послуги з поліпшення стану поверхні земельної ділянки були використані в операції, яка звільняється від оподаткування податком на додану вартість згідно зі статтею 5 цього Закону, то з метою оподаткування такі послуги відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР вважаються проданими за їх звичайною ціною у додатковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Балансова вартість витрат по поліпшенню земельної ділянки станом на 30.12.2009 р. складає 8 837 506 грн. Податкове зобов'язання відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР складає 8 837 506 х 20% = 1 767 501 грн.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»в порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2009 року на 1 767 501 грн.

Окрім цього, за період, що перевірявся, ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»задекларовано додаткового кредиту по податку на додану вартість у сумі 227 455 531 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період, встановлено його завищення за листопад 2010 року на суму 3 720 000 грн. та заниження податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 91 333 грн., за грудень 2010 року на 158 667 грн., за березень 2011 року на суму 667 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «Придбання товарів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою»показників за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року у загальній сумі 202 390 943 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операції із придбання паливно-мастильних матеріалів, транспортних послуг, робіт з будівництва та ремонту основних засобів, послуг зв'язку, послуг по фасуванню, тощо.

В ході перевірки встановлено несвоєчасне відображення ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»сум податку на додану вартість у складі податкового кредиту в деклараціях, які є складовою частиною загальної декларації з податку на додану вартість по операціям з придбання паливно-мастильних матеріалів (дизельне пальне).

Статтею 3 Закону № 1521-III визначено, що при здійсненні операцій з продажу нафти сирої (код 2709 00 009 відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів) та важких дистилятів (дизельного палива за кодами ГС 2710 00 610, 2710 00 650, 2710 00 690), у тому числі виготовлених нафтопереробними підприємствами України з використанням сировини, видобутого на території України або імпортованої, податкові зобов'язання з податку на додану вартість нараховуються за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання (продавцем) грошових коштів або інших видів компенсації вартості таких товарів від покупця. При цьому право на збільшення податкового кредиту платників податку на додану вартість - покупців таких товарів виникає у податковий період, на який припадає здійснення оплати коштами або шляхом надання інших видів компенсації їх вартості (касовий метод), без застосування статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

По матеріалам перевірки, протягом перевіряємого періоду, на виконання укладеного договору від 29 вересня 2010 року № 290910-ЕП на придбання товару ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»було отримано дизельне пальне, що підтверджено видатковою накладною отриманою від ТОВ «Елізіум Пласт»від 27.10.2010 року № 1771 на загальну суму 22 230 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 720 000,00 грн. Податок на додану вартість в сумі 3 720 000,00 грн. по податковій накладній отриманій ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»від ТОВ «Елізіум Пласт»від 27.10.2010 року № 201.1 на загальну суму 22 230 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 720 000,00 грн. була відображена в реєстрі отриманих податкових накладних та декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року з порушеннями норми статті 3 Закону № 1521-III. Часткова оплата отриманого палива дизельного здійснена у вересні 2010 року, грудні 2010 року, березні 2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 29.09.2010 року № 95222 на суму 548 000,00 грн., від 24.12.2010 року № 98613 на суму 952 000,00 грн. та від 04.03.2011 року № 100718 на суму 4 000,00 грн.

ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»в вересні 2010 року платіжними дорученнями від 29.09.2010 року № 95222 за суму 548 000,00 грн. проведена передплата ТОВ «Елізіум Пласт»за дизельне пальне по договору від 29.09.2010 року № 290910-ЕП та отримана податкова накладна від 29.09.2010 року № 173 на суму 548 000,00 грн., в тому числі ПДВ 91 333,33 грн. ПДВ по вищевказаній податковій накладній в сумі 91 333,33 грн. відображена в реєстрі отриманих податкових накладних та декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року. В жовтні 2010 року відповідно розрахунку коригування від 27.10.2010 року № 173/1 до податкової накладної від 29.09.2010 року № 173 проведено коригування податкового кредиту ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»до зменшення на суму 91 333,33 грн., але передплата не поверталася. В зв'язку з цим, поставка дизельного пального по видатковій накладній від 27.10.2010 року № 1771 на загальну суму 22 230 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 720 000,00 грн. вважається оплаченою в жовтні 2010 року в сумі 548 000,00 грн., в тому числі ПДВ 91 333,33 грн.

За період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 101 180 грн.

Окрім цього, при перевірці дотримання вимог ст. 9 Декрету № 15-93 встановлено, що станом на 01.10.2009 року, 01.01.2010 року, 01.04.2010 року, 01.07.2010 року, 01.10.2010 року, 01.01.2011 року у ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»обліковувалась дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічними імпортними контрактами від 15.08.2007 року № 15/08/07 та від 16.08.2007 року № 16/08/07 з компанією Petroleum OU»(Естонія) у розмірі 5 800 000,00 дол. США та 1 747 165,41 дол. США відповідно, яка підлягає обов'язковому декларуванню.

Попередньою документальною невиїзною перевіркою згідно акту від 05.07.2010 року № 685/1-22-20-31871186 у ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»встановлено порушення вимог ст. 9 Декрету № 15-93, а саме недекларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.10.2009 року, 01.01.2010 року, 01.04.2010 року та нараховані штрафні санкції за порушення валютного законодавства.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.07.2010 року, 01.10.2010 року та 01.01.2011 року (вхідні від 07.07.2010 року № 153619, від 08.10.2010 року № 271016 та від 14.02.2011 року № 465220), в пункті 13 розділу II «Фінансові вкладення»яких не відображено дебіторську заборгованість за зовнішньоекономічними імпортними контрактами від 15.08.2007 року № 15/08/07 та від 16.08.2007 року № 16/08/07 з компанією Petroleum OU»(Естонія).

Відповідно до п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93 за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 5 101 649 грн., де сума грошового зобов'язання за основним платежем складає -4 375 663 грн., а сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями -725 986 грн., а також нарахування суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, що складає - 1 020,00 грн. відбулось у відповідності до законодавства, а тому, дії посадових осіб відповідача відповідно по визначенню суми такого завищення, застосуванню штрафних (фінансових) санкцій та нарахуванню суми грошового зобов'язання, є правомірними.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06 жовтня 2011 року № 0001352202 та від 07 жовтня 2011 року № 00001382360 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а отже є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.07.2012 р.