Постанова № 25298311, 09.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2012 року № 2а-5400/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну спарву

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2011 №000229/1740 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В квітні місяці 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 29.12.2011р. №0002291740.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2012р. відкрито провадження та призначено справу №2а-5400/12/2670 до судового розгляду в судовому засіданні на 24.05.2012р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в адміністративному позові та докази, зібрані в справі.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі. Посилаючись на письмові заперечення, надані до суду, просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

В судовому засіданні суд протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на належного Державну податкову інспекцію в Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 24.05.2012р. суд протокольно ухвалив розглянути справу в письмовому провадженні з огляду на положення ч.4 ст.122 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 02.12.2011р. по 08.12.2011р. на підставі п.79.2. ст. 79 розділу II Податкового Кодексу України від 02.12.2010р., ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена документальна невиїзна перевірка фізичної особи - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) щодо поданої декларації про доходи та майновий стан за 2010 рік (вх. №1641 від 12.09.2011р.).

За наслідками перевірки складено акт від 13.12.2011р.№131/1740/НОМЕР_1 про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб громадянина ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп. „ж" п.1.3 ст.1, п.п.4.2.6. п.4.2. ст.4, п.п.8.2.1. п.8.2. ст. 8, ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889 від 22.05.2003р., зі змінами та доповненнями, (надалі -Закон) та занижено дохід по декларації про доходи та майновий стан, який підлягає оподаткуванню,

на загальну суму 114048,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 року № 000229/1740 та визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 17 107,20 грн.

Як встановлено перевіркою, фізичній особі ОСОБА_1 було надано лист - запрошення щодо подання декларації про доходи та майновий стан за 2010 рік з питань одержання доходу від продажу рухомого майна.

Як наслідок, Позивач подав декларацію про доходи та майновий стан (вх.№1641 від 12.09.2011р.) та задекларував дохід від продажу транспортних засобів: транспортний засіб марки (модель) HONDA ACCORD в сумі 100,00 грн.

В підтвердження здійснення продажу рухомого майна було надано угоду від 03.04.2010р. №130435 товарної біржі „Столична", в якій зазначено, що ОСОБА_1 продав автомобіль Honda Accord за 100,00 грн. на користь гр. ОСОБА_2.

Проте, за даними УДАІ ГУ МВС України в Київській області фізичною особою ОСОБА_1 було здійснено продаж транспортного засобу з заниженням оціночної вартості, що підтверджується актом експертної оцінки транспортного засобу від 06.04.2010р. №82, яким встановлено ринкову вартість вказаного автомобіля у розмірі 114 048,00 грн.

Посилаючись на Акт експертної оцінки вартості, відповідач зазначає, що дохід фізичної особи - ОСОБА_1 від продажу автомобіля, становить не 100 грн., як це було зазначено в податковій декларації, а 114 048,00 грн.

Відповідно до пп. "ж" п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889, із змінами та доповненнями, дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.

З огляду на зазначене, відповідач вказує на те, що автомобіль Honda accord, який було продано фізичною особою ОСОБА_1 та оформлено біржовою угодою купівлі-продажу транспортного засобу від 03 квітня 2010р. №130435 (товарна біржа "Столична") в м. Києві, без повної сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.

Тому, ставка податку для оподаткування доходу платника податку, отриманого від продажу об'єктів рухомого майна (автомобіля) протягом звітного податкового року, становить 15 відсотків від оціночної вартості об'єкта оподаткування, в даному випадку 114048*15%=17107,20.

Відповідно до біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу від 03 квітня 2010р. №130435 (товарна біржа "Столична"), сума отриманого доходу від продажу транспортного засобу Honda Accord фізичною особою ОСОБА_1 склала 100,0 грн., при цьому інформації, щодо підтвердження сплати податку з доходів фізичних осіб з даної суми фізичною особою ОСОБА_1 до відповідача не надано.

З урахуванням вищезазначеного, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва стверджує про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, приймає до уваги правову позицію Позивача, тим самим вважаючи, що спірне рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що згідно інформації УДАІ ГУ МВС України в Київській області, фізичною особою ОСОБА_1 було продано транспортний засіб Honda Acord, що належав останньому на праві власності.

Згідно Акту експертної оцінки транспортного засобу від 06.04.2010р. №82, встановлено ринкову вартість вказаного автомобіля у розмірі 114 048,00 грн.

Відповідно до пп. «ж» п.1.3 ст.1 Закону України №889 дохід з джерелом його походження з України -будь який дохід, одержаний платником податку, у тому числі у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із Законом України, або якщо місце вручення такого нерухомого майна набувачеві знаходиться на території України

Відповідно до пп. 4.2.6 п.4.2. ст. 4 Закону №889 до складу загального місячного оподаткованого доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно положень ст. 11-12 даного Закону.

Таким чином, вбачається за можливе прийти до висновку, що Закон №889 пов'язує об'єкт оподаткування саме з отриманим доходом.

В свою чергу, відповідно до пп.8.2.1 п. 8.2. ст.8 Закону №889, платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу річного оподаткованого доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Згідно ст.12 Закону України № 889 дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, тобто в розмірі 15 %.

Як вбачається з Акту перевірки, контролюючим органом донараховано позивачу 17107,20 коп. податку виходячи зі ставки 15 % від суми 114048 грн.

Суд вважає, що у сторін виникли розбіжності при з'ясуванні питання про базу оподаткування податком з доходів фізичних осіб при продажу автомобіля на товарній біржі. Так, відповідно до п.12.1 Закону України № 889, оподаткуванню підлягає дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна.

Дану обставину сторони не заперечують. Проте, на думку відповідача, об'єктом оподаткування є вартість майна, яке відчужується, розрахована за звичайними цінами, але не нижче оціночної вартості автомобіля.

Як вважає позивач, з чим погоджується суд, він має право продавати автомобіль за договірною ціною, яка не має мінімальної межі і не залежить від експертної оцінки.

Суд вважає висновки податкової інспекції необґрунтованими також з наступних підстав.

Цивільним кодексом України визначено, що угодою визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення, цивільних прав і обов'язків. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. При проведенні біржової операції з купівлі-продажу рухомого майна одна зі сторін угоди (покупець) набуває права власності на рухоме майно, яке придбаває, а друга сторона угоди (продавець) одержує дохід від такого продажу тільки з моменту реєстрації угоди на біржі. Під час укладення будь-яких угод на біржі сторонами цих угод застосовуються вільні ціни, як це передбачено вимогами Законом України «Про товарну біржу»та цивільного законодавства. Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Визначення ціни за договором є істотною умовою договору купівлі-продажу і ці умови визначаються сторонами угоди.

В даному випадку Договір продажу автомобіля, який укладений позивачем, не визнаний судом недійсним. Дана обставина сторонами також не заперечувалась.

Експертну оцінку вартості автомобіля зазвичай здійснює покупець після оформлення договору купівлі-продажу, оскільки вимога про здійснення такої оцінки пред'являється до нового власника автомобіля органом реєстрації автотранспортних засобів -ДАІ, відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, затверджених Постановою КМУ від 07.09.98 № 1388.

Отже, в даному випадку, продавець, яким є позивач, може і не бути обізнаним про вартість автомобіля, яку визначив експерт.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у разі оподаткування майна згідно із законом, але в Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб", Законі України «Про товарну біржу» , які регулюють спірні правовідносини не зазначено, що при оподаткуванні операцій з продажу рухомого майна позивач мав керуватись саме оціночною вартістю рухомого майна.

Крім того, Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»не є законом у сфері оподаткування і не може змінювати норми Закону України № 889. В ньому зазначається лише про обов'язковість проведення оцінки, а не про обов'язковість її використання при визначенні бази оподаткування.

Законі України № 889, при регулюванні операцій з продажу рухомого майна, не містить імперативної норми, яка б передбачала застосування звичайних цін або цін, що не нижче визначної експертом ціни.

Згідно з п. 1.2 Закону України № 889 дохід це «Сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами».

Отже, доходом фізичної особи від продажу об'єкта рухомого майна є сума коштів, отриманих продавцем у власність або нарахованих на його користь.

Таким чином, при розрахунку ПДФО необхідно враховувати суму, зафіксовану в договорі купівлі-продажу автомобіля Honda Accord.

Щодо обов'язку позивача сплатити ПДФО з ціни договору в розмірі 15грн.(100*15%), Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає таке.

Згідно з п. 12.3 ст. 12 Закону України № 889, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вказаної правової норми, позивачем був проданий автомобіль за договірною ціною 100 грн. 00 коп., з якої товарною біржею «Столична», яка, в даному випадку, є податковим агентом, сплачено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15 % в сумі 15 грн. 00 коп.

Підсумовуючи вищевикладене, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає, що посилання відповідача на сплату покупцем автомобіля збору до Пенсійного фонду України розмірі 3 % від експертної оцінки не є належним доказом отримання позивачем доходу у іншому розмірі, ніж передбачений біржовою угодою.

В порушення глави 6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не довів суду факту отримання позивачем іншої, ніж передбачена біржовою угодою, суми доходу від продажу рухомого майна.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Позивач, в силу положень ст.11, ч.1 ст.71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011р. №000229/1740 Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 171 (сто сімдесят одна) грн. 09 коп. на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 01032, АДРЕСА_1) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (ідентифікаційний код 26088788, адреса: 01033, м.Київ, Голосіївський район, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 23) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович