Постанова № 25298272, 19.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2012 року 10:55 № 2а-3332/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Паньківу В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент-Плюс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2011р. №0032861510за участю представників сторін:

від позивача: : Любименко І.В;

від відповідача: Сидоренко Л.П.,

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19.06.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0032861510 від 16.11.2011 р. винесеного Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийшов до помилкового висновку в Акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування норм Податкового кодексу України та всіх обставин справи.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що висновки в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірних рішень не має.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент-Плюс». Перевірка проводилась -25.10.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 25.10.2011 р. за № 3552/15-127/33475515 (надалі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено порядок заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме в податковій декларації на прибуток за ІІ квартал 2011 року №9005848889 від 04.08.2011р. неправомірно визначено р.06.6 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 35172416 грн., тобто перевіркою встановлено порушення ст.3 Підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України №2755.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0032861510 від 16.11.2011 р., яким позивачу за платежем «податок на прибуток»зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 35172416,00 грн.

Податковий орган вважає такі дії позивача неправомірними, на його думку, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З 01.04.2011 року діє ст.150 Податкового кодексу України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п.3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до абз.5 п.1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Судом встановлено, що у І кварталі 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яка утворилась станом на 01.01.2010р. та не були включені у складі валових витрат у 2010р., та суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, які утворилась у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року, та відповідно стають від'ємним значенням об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року.

Зазначене підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємств, затвердженою Наказом ДПА України від 29.03.2003 №143, відповідно до якої сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього періоду включається до рядку 04.9 який акумулюється у рядку 04 «Валові витрати», та податковою декларацією з податку на прибуток, затвердженою ДПА України від 28.02.2011 №114, відповідно до якої сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх періодів вказується у рядку 06.6 декларації, акумулюється у рядку 06.6 «інші витрати»та включається до рядку 04 «витрати, що впливають на об'єкт оподаткування», тобто вони складаються з усіх витрат звітного податкового періоду та стають витратами звітного періоду.

Відповідно до cт. 6 Закону України від 28.12.1994. N° 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у ст.. 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками попереднього звітного періоду без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу другого кварталу 2011 року з 2010 року".

А відтак, позивачем при поданні декларацій з податку на прибуток були дотримані всі вимоги чинного законодавства, тому податкове повідомлення-рішення від 0032861510 від 16.11.2011 р. підлягає скасуванню. (Зазначена позицію також підтверджується постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012, по справі №2-а-3314/12/2670).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0032861510 від 16.11.2011 р. винесеного Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук