Постанова № 25297604, 21.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 червня 2012 р. № 2-а- 6782/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Волкова Л.М. розглянув у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоарт» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служи про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкове повідомлення -рішення за № 0004592305 від 17.05.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем в позові зазначено, що правочин був укладений та виконаний сторонами угоди в повному обсязі, у відповідності до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 21.06.12 року не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

В судове засідання, призначене на 21.06.2012 року представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причин неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на приписи ч. 6 ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоарт» зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, є платником ПДВ.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова, була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Автоарт»щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Сейлінг-Бі»за серпень 2011 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 848/2305/33410369 від 20.02.12 (а.с. 10-19, т. 1).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 848/2305/33410369 від 20.02.12 р., відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет на суму 83360,0 грн., у тому числі у серпні 2011р. на суму 83360,0 грн. (а.с. 19, т. 1).

На підставі Акту перевірки № 848/2305/33410369 від 20.02.12р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004592305 від 17.05.12, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 125040,0 грн. (за основним платежем -83360 грн., за штрафними санкціями - 41680,0 грн.) (а.с. 20, т. 1).

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки № 848/2305/33410369 від 20.02.12 р. судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про відсутність факту реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Автоарт»з постачальником ТОВ «Сейлінг-Бі». (а.с. 17-19, т. 1).

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Сейлінг-Бі» (постачальник) був укладений Договір поставки поліграфічної продукції № 1/08-1 від 01.08.11, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю поліграфічне продукцію за списком, за зазначеним в договорі. (а.с. 30-32, т. 1).

Судом встановлено, що на виконання Договору № 1/08-1 від 01.08.11 ТОВ «Сейлінг-Бі»було поставлено на адресу позивача поліграфічна продукція, а саме буклети щодо автомобілів, які реалізуються позивачем, відповідно до видаткової накладної № 13 від 19.08.11. (а.с. 33, т. 1).

Судом встановлено, що товари, придбані позивачем у ТОВ «Сейлінг-Бі», були переміщені від постачальника до позивача силами позивача, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної та копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. (а.с. 47-48)

Вартість вказаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Сейлінг-Бі», що підтверджується випискою з розрахункового рахунку, відкритого в установі банку. (а.с. 35-41, т. 1)

Судом встановлено, що податкова накладна № 13 від 19.08.11, отримана позивачем від ТОВ «Сейлінг-Бі»за своєю формою та змістом в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства України. (а.с. 34, т. 1)

Вказані товари були оприбутковані позивачем відповідно до даних бухгалтерського обліку та передано в зону автосалону для роздачі клієнтам. (а.с. 44-46, т. 1) Досліджені в судовому засіданні копії вказаних буклетів діють підстави вважати, що придбання вказаної продукції було необхідним позивачу для забезпечення власної господарської діяльності -торгівлі автомобілям.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ «Сейлінг-Бі»було виконано договір поставки, товарно-матеріальні цінності використані останнім у власній господарській діяльності.

Факт реєстрації контрагента позивача платниками податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство - ТОВ «Сейлінг-Бі»на момент складання на адресу позивача податкової накладної було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом ТОВ «Сейлінг-Бі»при укладанні і виконанні договору поставки взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладений між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договір в судовому порядку оспорювавля, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаного договору недійсним.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в Акті перевірки № 848/2305/33410369 від 20.02.12 р. суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог діючого законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-Дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- Дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий

кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. Визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що як контрагент позивача, так і позивач виконували умови вищевказаного договору, чим і підтвердили факт його укладення.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ сплачені у складі вартості товарів, отриманих від ТОВ «Сейлінг-Бі»».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення -рішення № 0004592305 від 17.05.2012 року дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, з огляду на що вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоарт»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служи про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення -рішення за №0004592305 від 17.05.2012 р.

3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Волкова Л.М.