Постанова № 25297498, 18.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5137/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Данилкіній Н.В.

за участю сторін:

прокурора: Ногіної О.М. (посвідчення № 452),

представник позивача: Жданової А.В. (довіреність № 1від 03.01.2012),

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Антрацитівського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 2 312,07 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Антрацитівського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 2 312,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем до системи персоніфікації обліку 27.03.12 був поданий річний звіт про нарахування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за формою таблиці 2 додатка 5. Згідно поданого звіту, відповідач самостійно визначив суму, на яку нараховується ЄСВ та розмір ЄСВ у абсолютній та відносній величинах відповідно до вимог Закону. Так, за звітом ЄСВ склав 2 312,07 грн. На теперішній час борг не сплачений, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 2 312,07 грн.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.

Заслухавши думку прокурора та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"(далі - Закон №2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці -підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Як вбачається зі ст. 6 вищезазначеного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Згідно ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Статтею 25 Закону №2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідач - ОСОБА_1, зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області 08.08.2001 за № 2 362 017 0000 000385 (а.с.7). Як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з даними звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування фізичними особами підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, поданого відповідачем 27.03.2012 до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, самостійно визначено суму єдиного внеску за 2011 рік у розмірі 2312,07 грн. (а.с.9-10)

Позивачем, у відповідності до вимог ст. 25 Закону №2464-VI на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу № Ф 368 від 03 травня 2012 року на суму 2 312,07 грн., яка отримана відповідачем 05.05.2012 та у встановленому Законом порядку не оскаржена (а.с.11-12).

Сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску у розмірі 2 312,07 грн. також підтверджена карткою особового рахунку (а.с.13).

Частиною 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор - заявник звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора Антрацитівського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 2 312,07 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Радянська, 19, код ЄДРПОУ 37530472) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 312,07 грн. (дві тисячі триста дванадцять гривень 07 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову складено та підписано 18 липня 2012 року.

СуддяС.М. Чиркін