Постанова № 25297464, 02.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 липня 2012 року 17 год. 02 хв. № 2а-2407/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -Павликівського В.І. (довіреність від 18.06.2012р. № 18.06), відповідача -Яфонкіна Є.А. (довіреність від 17.04.2012р. № 1536/9/10-034), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Будівельно-виробничий комплекс «Маяк» доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2009 року № 0012311503/0, від 14 вересня 2009 року № 0012311503/1, від 23 листопада 2009 року № 0012311503/2, від 01 лютого 2010 року № 0012311503/3,- В С Т А Н О В И В:

Закритим акціонерним товариством «Будівельно-виробничий комплекс «Маяк» (після зміни найменування -Приватне акціонере товариство «Будівельно-виробничий комплекс «Маяк»)(далі -ПрАТ «БВК «Маяк», позивач) заявлені позовні вимоги до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі -ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва, відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2009 року № 0012311503/0, від 14 вересня 2009 року № 0012311503/1, від 23 листопада 2009 року № 0012311503/2, від 01 лютого 2010 року № 0012311503/3. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що відповідно до норм Законів України «Про систему оподаткування», «Про плату за землю»та «Про місцеве самоврядування»встановлення ставок земельного податку належить до виключної компетенції Верховної Ради України, а до компетенції органів місцевого самоврядування відноситься диференціація та затвердження ставок земельного податку лише в межах ставок, встановлених Законом України «Про плату за землю». Примушування позивача до перерахунку земельного податку за 2009 рік є порушенням ст. 144 Конституції України, так як відповідно до вказаної статті Рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»від 25.12.2008р. № 944/944 не є обов'язковим, оскільки воно прийняте Київською міською радою без наявності відповідних повноважень. З огляду на це використання при перевірці п. 2 цього Рішення для перерахунку податкового зобов'язання позивача з земельного податку за квітень-травень 2009 року є безпідставним та незаконним не відповідає нормам чинного законодавства України. Як наслідок, на думку позивача, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ПрАТ «БВК «Маяк»(ідентифікаційний код 25385857) перебуває на обліку в ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва як платник податків, починаючи з 13 травня 2003 року, що підтверджується довідкою ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва від 13.05.2003р. № 1139 (за формою № 4-ОПП).

Згідно наявних матеріалів справи, позивач являється користувачем земельної ділянки, розташованої в Оболонському районі міста Києва по вул. Сирецькій, 9 (кадастровий номер 78:124:005), загальною площею 29 576,35 м2. Сторонами не заперечуються розташування та площа вищезазначеної земельної ділянки, функціональне призначення, нормативна грошова оцінка земельної ділянки і застосовування для розрахунку плати за землю коефіцієнти, тобто вихідні дані для розрахунку плати за землю (земельного податку).

30 липня 2009 року ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва провела камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) земельного податку ЗАТ «БВК «Маяк»(ідентифікаційний код 25385857) поданої за період з 01.01.2009р. по 30.07.2009р., за результатами якої був складений Акт від 30.07.2009р. № 2889/15-306.

В ході проведення вказаної перевірки перевіряючим встановлено, що розміри податкового зобов'язання земельного податку, зазначеного ЗАТ «БВК «Маяк»у зазначеному податковому розрахунку земельного податку за період з 01.04.2009р. по 30.05.2009р., є меншим, ніж визначено за результатам камеральної перевірки, оскільки при заповненні Податкового розрахунку підприємством були допущенні методологічні помилки, а саме: порушено п. 2 Рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»25.12.2008р. № 944/944, яким регламентовано, що з 01 квітня 2009 року плата за земельні ділянки, які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких у встановленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої ст. 21 Закону України «Про орендну плату».

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про орендну плату»від 06.10.1998р. № 161-XIV річна орендна плата за земельні ділянки для інших категорій земель обчислюється в трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Станом на 30 липня 2009 року право користування земельною ділянкою, розташованої у Оболонському районі міста Києва залишалося не оформленим у відповідності до ст. 126 Земельного кодексу України.

На підставі вищевикладеного в Акті камеральної перевірки були зроблені висновки про порушення ЗАТ «БВК «Маяк»вимог ст. 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992р. № 2535-ХІІ, п. 2 Рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»25.12.2008р. № 944/944 (далі -Рішення № 944/944), в результаті чого ним занижено податкові зобов'язання по земельному податку за квітень-травень 2009 року на загальну суму 83 028, 88 грн.

19 серпня 2009 року відповідач на підставі Акта камеральної перевірки прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0012311503/0, яким згідно з підпунктом «в»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ та відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 цього Закону за порушення вимог ст. 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992р. № 2535-ХІІ (із змінами та доповненнями), п. 2 Рішення № 944/944 визначила позивачу суму податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 87 180, 32 грн., в тому числі 83 028, 88 грн. -основного платежу, 4 151, 44 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно рішення ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва від 11.09.2009р. № 18999/10/25-008 за результатами розгляду первинної скарги ЗАТ «БВК «Маяк»спірне податкове повідомлення-рішення від 19.08.2009р. № 0012311503/0 було залишено без змін, а скарга Товариства -без задоволення.

Як наслідок, у відповідності до абзаців 3, 4 п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за № 567/5758), на підставі згадуваного Акта камеральної перевірки і Рішення про результати розгляду первинної скарги платника податків на податкове повідомлення-рішення від 19.08.2009 року, ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва було складено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 14.09.2009р. № 0012311503/1 на аналогічну суму.

Згідно рішення ДПА у м. Києві від 18.11.2009р. № 5213/10/25-214 за результатами розгляду повторної скарги підприємства спірні податкові повідомлення-рішення від 19.08.2009р. та від 14.09.2009р. залишено без змін, а скаргу Товариства -без задоволення.

Надалі позивач отримав нове податкове повідомлення-рішення від 23.11.2009р. за № 0012311503/2 на аналогічну суму.

Відповідно до рішення ДПА України від 26.01.2010р. № 639/6/25-0215 за результатами розгляду повторної скарги ЗАТ «БВК «Маяк»попередні спірні податкові повідомлення-рішення від 19.08.2009р. та від 14.09.2009р. та рішення ДПА у м. Києві від 18.11.2009р. № 5213/10/25-214 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін, а скаргу Товариства -без задоволення.

За наслідками перегляду ДПА України повторної скарги позивача, ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва направила Товариству нове податкове повідомлення-рішення від 01.02.2010р. № 0012311503/3 на суму земельного податку в розмірі 87 180, 32 грн., в тому числі 83 028, 88 грн. -основного платежу, 4 151, 44 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Під час розгляд справи № 2а-2407/10/2670 судом з'ясовано, що спірним між сторонами є лише питання застосування ставки (законодавчо визначеного річного розміру плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки) у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення земельного податку (згідно ст. 7 Закону України «Про плату за землю»), або 3% (на підставі п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008р. № 944/944).

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Пунктом 2 Рішення № 944/944 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з 01 квітня 2009 року плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до п. 34, 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, а також затверджуються відповідно до закону ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

З аналізу п. 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вбачається, що орган місцевого самоврядування вирішує питання затвердження ставки земельного податку відповідно до закону, тобто у порядку та в межах, встановлених нормами спеціального закону в сфері оподаткування.

Спеціальними законами, які регулювали суспільні відносини в сфері обрахування та сплати земельного податку станом на момент виникнення спірних правовідносин були Закон України «Про систему оподаткування», який відповідно до преамбули визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України «Про плату за землю», преамбулою якого встановлено, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»земельний податок належить до загальнодержавних податків та зборів, а частиною другою ст. 14 цього ж Закону передбачено, що загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Стаття 4 Закону України «Про плату за землю»встановлює, що ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи, що відповідно до положень спеціальних законів у сфері сплати земельного податку повноваження щодо встановлення ставок такого податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю», суд приходить до висновку, що п. 2 Рішення № 944/944, яким встановлюються підвищені ставки земельного податку, не відповідає положенням Законів України «Про плату за землю» та «Про систему оподаткування», а тому при визначенні ставки земельного податку, який підлягає сплаті суб'єктами господарської діяльності при використанні земельних ділянок, право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), застосуванню підлягає ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, позивач сплатив земельний податок за ставкою, встановленою частиною першою статті 7 Закону України «Про плату за землю», у повному обсязі.

Крім того, в ході розгляду даної справи, у зв'язку з надходженням до канцелярії суду листа Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2012р. на судове звернення від 15.03.2012р. по аналогічній справі № 2а-744/10/2670 за позовом ПрАТ «Укртелеком» до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про скасування податкових повідомлень-рішень, суду стало відомо, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2010 року в адміністративній справі № 2а-332/10, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2011 року, визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття пункт 2 Рішення № 944/944.

Зокрема, у вказаній постанові встановлено, що п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008р. № 944/944 «Про питання користування земельними ділянками в місті Києві»прийнятий Київською міською радою з перевищенням повноважень, наданих Законом України «Про місцеве самоврядування», не відповідає нормам Законів України «Про систему оподаткування»та «Про плату за землю», і, відповідно, не є підставою для встановлення плати за землю.

Частина перша ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, визначення ПрАТ «БВК «Маяк»суми податкового зобов'язання по земельному податку на підставі п. 2 Рішення № 944/944 та накладення штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є протиправним.

Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва від 19.08.2009р. № 0012311503/0, від 14.09.2009р. № 0012311503/1, від 23.11.2009р. № 0012311503/2, від 01.02.2010р. № 0012311503/3 є протиправними та підлягають скасуванню.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати спірні по справі податкові повідомлення -рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Будівельно-виробничий комплекс «Маяк»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 19 серпня 2009 року № 0012311503/0, від 14 вересня 2009 року № 0012311503/1, від 23 листопада 2009 року № 0012311503/2, від 01 лютого 2010 року № 0012311503/3.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова