Постанова № 25297247, 18.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4777/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Солоніченко О.В.,

при секретарі судового засідання: Балябі В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача- не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства «Неон» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 155,49 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства «Неон» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 155,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Приватне підприємство «Неон» є юридичною особою, зареєстровано платником збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Ленінській районній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під №440110001967.

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування та сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно частини 5,6 п.7 Прикінцевих положень Закону №2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.0.12001 №2240-111.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.0.12001 №2240-111 роботодавець як страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Розмір страхових внесків та порядок їх обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами було визначено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 №2213-111 та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від26.06.2001 №16.

Згідно зі ст.1 Закону України №2213-111 та п.п.3.1.1 Інструкції №16 відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нараховувати 1,4% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5%-1,0% від суми оплати праці найманих працівників.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України №2240-111 перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню, що встановлено ч.1 ст.30 Закону України №2240-111.

Згідно звіту по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням Ф4-ФСС з ТВП за 9-ть місяців 2009 року, станом на 01.10.2009 за страхувальником - Приватним підприємством «Неон» рахується непогашена частина заборгованості в сумі 155,49 грн. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з Приватного підприємства «Неон» заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 155,49 грн. у судовому порядку на свою користь.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву в якій просить суд розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неприбуття суду не доповідав. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. На адресу Луганського окружного адміністративного суду 12.07.2012 повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки форми ф.20 причиною повернення поштового відправлення зазначено «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство «Неон» (ідентифікаційний код юридичної особи 30641864) 17.11.1999 зареєстровано в якості юридичної особи відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за реєстраційним номером №2661 (а.с.8), з 14.09.2000 внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.9), а також, з 29.12.2001 взятий на облік в Ленінській районній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності за №440110001967 у якості платника страхових внесків (страхувальника) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що підтверджується відповідною карткою страхувальника (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно звіту від 14.01.2009 по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням Ф4-ФСС з ТВП за 9-ть місяців 2009 року, за відповідачем рахується заборгованість на кінець звітного періоду в сумі 155,49 грн. (а.с.7). Вказане також підтверджується довідкою Ленінської районної ВД ЛОВ ФСС з ТВП від 12.03.2012 (а.с.5).

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.10.2011 було порушено провадження по справі №20/64б/2011 про банкрутство Приватного підприємства «Неон» за заявою кредитора Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.27).

10.11.2011 постановою Господарського суду Луганської області по справі №20/64б/2011 Приватне підприємство «Неон» (м.Луганськ, вул.Леніна,буд.102-Б, ідентифікаційний код 30641864) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 10.11.2012 (а.с.28-29).

Також, зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.06.2012, що міститься в матеріалах справи (а.с.14-17), вбачається, що 10 листопада 2011 року Господарським судом Луганської області прийнято рішення по справі №20/64б/2011 про визнання Приватного підприємства «Неон» банкрутом.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як зазначалось, позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за 2009 рік, тобто заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство відповідача.

Таким чином, вказані вимоги позивач мав заявити в межах розгляду справи про банкрутство. Зважаючи на те, що вказані суми до стягнення у справі про банкрутство позивачем не заявлялись, зазначені вимоги вважаються погашеними.

За таких обставин, підстави для задоволення вимог Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства «Неон» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 155,49 грн. відсутні.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства «Неон» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 155,49 грн. відмовити в повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 18 липня 2012 року.

Суддя О.В. Солоніченко