Постанова № 25297077, 19.06.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року Справа № 0870/3670/12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

до відповідача1: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

відповідача2: Головного управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області

про: визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за листопад 2003 року, -

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Петрусь Д.К.

за участі представників сторін:

від позивача - Прошина С.В. (довіреність № 18-222 від 23.12.2011),

Вініченко С.В. (довіреність № 18-226 від 26.12.2011)

від відповідача - Лисенко О.В. (довіреність51/8/10 від 01.06.2012)

Від відповідача-2 - не прибув.

ВСТАНОВИВ:

20.04.2012 Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (позивач, ПАТ «ЗФЗ») звернулось до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі (відповідач 2), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо неподання до органу казначейської служби висновку про відшкодування ПАТ "ЗФЗ" податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2003 року та про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за листопад 2003 року у розмірі 12 591 082,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що ним подавалась декларація за листопад 2003 року з розрахунком суми, яка підлягає відшкодуванню з податку на додану вартість з державного бюджету, але за наслідками проведеної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад заявленого позивачем у 2003 році на суму 12591082,00 грн., яке за результатами судового оскарження скасовано, рішення суду першої інстанції набрало законної сили. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.10.2011 року касаційну скаргу ПАТ "ЗФЗ" було задоволено, Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року (якою скасовано рішення суду першої інстанції) скасовано, Постанову ГСЗО від 19 жовтня 2007 по справі № 6/232-4/409/07-АП, залишено в силі. У зв'язку з чим, позивач зазначає, що на даний час після розгляду справи судом касаційної інстанції бюджетне відшкодування з податку на додану вартість ним не отримано, відповідний висновок до органу казначейської служби податковим органом не подавався.

Також позивач зазначає про те, що ним не порушені строки звернення до суду, у зв'язку з чим просить визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 та стягнути з державного бюджету України на користь позивача суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету по декларації за листопад 2003 року у розмірі 12 591082,00 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2012 відкрито провадження у адміністративній справі №0870/3670/12 та призначено до судового розгляду на 15.05.2012. Розгляд справи було відкладено на 23.05.2012.

Ухвалою від 23.05.2012, здійснено заміну первісного відповідача - другого відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на належного - Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області та провадження у справі було зупинено до 19.06.2012.

В судовому засіданні 19.06.2012 представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та дали пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача 1, проти позовних вимог заперечив про таке:

Враховуючи те, що платник податків не скористався наданим правом для відшкодування сум ПДВ у 2004-2007р.р. з урахуванням терміну позовної давності, законодавством не передбачено механізму відшкодування сум бюджетної заборгованості за період 2003 року у 2012 році, якщо платник податків не вчинив дії направлені на стягнення бюджетної заборгованості пп.7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ».

Отже, податковим органом не була допущена бездіяльність щодо ненадання висновку до управління державної казначейської служби. у зв'язку із спливом строку давності (1095 днів) передбаченого пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представники відповідача 2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заперечень на позов не надали.

На підставі ст. 160 КАС України, в засіданні 19.06.2012 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Дослідивши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як встановлено судом, Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом № 100335740 та зареєстроване в якості платника в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя.

22 грудня 2003 року ПАТ «ЗФЗ» подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2003 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 12 404 053, 00 грн.

В період з 30.06.2004 року по 20.07.2004 року Відповідачем, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя, було проведено позапланову перевірку Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" з питання дотримання податкового законодавства при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди листопад-грудень 2003 року, березень-травень 2004 року, результати якої було оформлено Актом перевірки № 11/32-6-00186542 від 20.07.2004 року.

Згідно з висновками акту перевірки, Відповідачем було встановлено порушення вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ, в результаті чого зроблено висновок про завищення від'ємного значення чистої суми зобов'язань з ПДВ за листопад-грудень 2003 року на 14 941 218,00 грн. та заниження чистої суми зобов'язань з ПДВ за вказаний період 2003 року на 47 349 944,00 грн., а також про заниження від'ємного значення чистої суми зобов'язань за ПДВ за березень-травень 2004 року на загальну суму 1 784 952,00 грн.

З урахуванням вказаних висновків Відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000223206/0 від 20.07.2004 року, яким ВАТ "ЗФЗ" визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні санкції на загальну суму 94 699 888,00 грн.

№ 0000233206/0 від 20.07.2004 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2003 року на 12 591 082,00 грн., та грудень 2003 року - в розмірі 2 350 136,00 грн.

ПАТ "ЗФЗ" звернулося до суду з позовом про визнання вказаних ППР нечинними, в зв'язку із тим, що вони були винесені Відповідачем на підставі незаконних та необґрунтованих висновків Акту перевірки. Постановою Господарського суду Запорізької області по справі № 6/232-4/409/07-АП позов було задоволено повністю, суд скасував вказані ППР та фактично погодився з доводами Позивача про невідповідність висновків, зроблені в Акті перевірки, чинному податковому законодавству.

Із вказаним судовим рішенням не погодився Відповідач 1, та звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив Постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ВАТ "ЗФЗ" відмовити.

Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було розглянуто апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя на Постанову Господарського суду Запорізької області по справі № 6/232-4/409/07-АП, та за результатами розгляду апеляційної скарги було винесено Постанову, якою апеляційну скаргу було задоволено, Постанову Господарського суду Запорізької області від 19 жовтня 2007 року було скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову ВАТ "ЗФЗ" було відмовлено.

ПАТ "ЗФЗ" не погодилося із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції та оскаржило його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. 25 жовтня 2011 року Вищим адміністративним судом України було винесено Ухвалу, згідно з якою касаційну скаргу ПАТ "ЗФЗ" було задоволено, Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року скасовано, Постанову Господарського суду Запорізької області від 19 жовтня 2007 по справі № 6/232-4/409/07-АП, залишено в силі.

ПАТ "ЗФЗ" 11.04.2012 на адресу податкового органу було направлено листа з проханням направити висновок про відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації з ПДВ за листопад 2003 року в сумі 12 591 082,00 грн., а також повідомити про направлення чи відмову направляти вказаний висновок до органу казначейства.

На момент розгляду спору, ані висновку про відшкодування бюджетної заборгованості, ані відповіді на лист позивачем не отримано.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виникнення обставин з якими законодавство пов'язує обов'язок відповідача 1 подати відповідачу 2 висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд вважає бездіяльність відповідача 1 протиправною, а, відтак заявлені позивачем вимоги обґрунтованими, з огляду на наступне:

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.7.4 пункту 7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з підпунктом 7.7.8 пункту 7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічні положення щодо обв'язку податкового органу подати відповідний висновок до органу казначейської служби закріплені у пункті 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства

України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Як встановлено судом, постановою Господарського суду Запорізької області по справі № 6/232-4/409/07-АП від 19.10.2007, позов ВАТ "Запорізький завод феросплавів" (правонаступником якого є позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000223206/0 від 20.07.2004 року, яким ВАТ "ЗФЗ" визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні санкції на загальну суму 94 699 888,00 грн. та № 0000233206/0 від 20.07.2004 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2003 року на 12 591 082,00 грн., та грудень 2003 року - в розмірі 2 350 136,00 грн.

Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом Постанову Господарського суду Запорізької області від 19 жовтня 2007 року було скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову ВАТ "ЗФЗ" було відмовлено, однак, 25 жовтня 2011 року Вищим адміністративним судом України було винесено Ухвалу, згідно з якою касаційну скаргу ПАТ "ЗФЗ" було задоволено, Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року скасовано, Постанову Господарського суду Запорізької області від 19 жовтня 2007 по справі № 6/232-3/409/07-АП, залишено в силі.

Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно з частиною 5 зазначеної статті ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до частини 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя, як орган владних повноважень при здійсненні покладених на нього функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, має діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги ПКУ, відповідач 1 повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Тобто утримуючись від надання висновку, відповідач 1 порушив вимоги ПКУ щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ, неправомірно не надав до органу казначейської служби висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість, внаслідок чого сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за листопад 2003 року не була перерахована відповідачем-2 на рахунок позивача, що призвело до порушення його прав, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідач 1 щодо ненадання відповідного висновку і про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що органом державної податкової служби не доведено правомірність неподання у встановлені законом строки відповідного висновку до органу державної казначейської служби, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність його бездіяльності.

Посилання представника відповідача 1 про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки, як встановлено судом, право на звернення до суду з позовом про стягнення ПДВ з державного бюджету Позивач отримав тільки після того, як вступило в законну силу рішення суду у справі № 6/232-3/409/07-АП. Саме Постановою ВАСУ у справі № 6/232-3/409/07-АП від 25.10.2011 було підтверджено право ПАТ "ЗФЗ" на отримання бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2003 року.

Крім того, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права може бути вимога про стягнення зазначених коштів, що також спростовує посилання представника відповідача 1 про обраний позивачем неналежний спосіб захисту.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо неподання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів" податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2003 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; р/р 26005130029045 в ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ , МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню з державного бюджету України по декларації з ПДВ за листопад 2003, у розмірі 12 591 082,00 грн. (дванадцять мільйонів п'ятсот дев'яносто одна тисяча вісімдесят дві гривні).

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 17.07.2012.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко