Постанова № 25296981, 09.07.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 2а-9632/10/0670

категорія 2.11.8

09 липня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сичової О.П. ,

при секретарі - Прохорчуку П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Відлуння"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

за участю третьої особи: Приватного підприємства "Імпорттехсервіс"

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

встановив:

Приватне підприємство "Відлуння" звернулося до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ним вимог п.п.1, 2, 9, 11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в адміністративному позову.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що Приватним підприємством "Відлуння" було порушено вимоги п.п. 1, 2, 9, 11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що стверджується актом №0431/06/25/23/13562797 від 26.08.2010 року.

Представник третьої особи в судовому засіданні повідомив, що в програмі, яка закладена в касовому апараті "Silex-6004" неможливо розділити ринковий збір і орендну плату на окремі чеки так як це не передбачено програмою. Також повідомив, що згідно конструкторської документації в касовому апараті "Silex-6004" виконання щоденного підсумкового Z-звіту з обнуленням блокується у випадку відсутності реєстрації будь-яких операцій за день.

Свідок в судовому засіданні зазначив, що обставини перевірки зафіксовані в акті № №0431/06/25/23/13562797 від 26.08.2010 року, відповідають дійсності, а також пояснив, що ОСОБА_1 під час перевірки Приватного підприємства "Відлуння" находилася на підприємстві і неодноразово під час перевірки надавала перевіряючим всі необхідні документи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд встановлено наступне.

Приватне підприємство "Відлуння" як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м.Житомирі.

26 серпня 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Житомирі була проведена перевірка дотримання Приватним підприємством "Відлуння" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевіркою встановлено наступне, при розрахунку Приватного підприємця ОСОБА_2 з Приватним підприємством "Відлуння" за орендну плату, електроенергію, воду, стоки останнім видано чек на загальну суму 1841,27 грн. без розмежування виду сплачуваних послуг (чек №2486 від 26.08.2010 року); позивачем не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків; реєстратором розрахункових операцій друкуються та видаються розрахункові документи не встановленої форми, а саме в розрахунковому документі відсутній обов'язковий реквізит - назва господарської одиниці.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт № №0431/06/25/23/13562797 від 26.08.2010 року на підставі якого Державною податковою інспекцією у м.Житомирі було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.09.2010 року №0010562302, яким до Приватного підприємства "Відлуння" застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 90512,75 грн.

Суд частково не погоджується з висновками Державної податкової інспекції у м.Житомирі з наступних підстав.

Щодо не забезпечення позивачем щоденного друкування фіскальних звітних чеків.

Судом встановлено, а представником відповідача в судовому засіданні не заперечено, що в період не забезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків, позивачем по РРО №0625009285 та №0625007289 розрахункові операції не проводилися.

Згідно з пунктом 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі-Закон), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Вирішуючи питання про застосування у Законі слова "щоденно" кожного календарного дня чи кожного робочого дня та для подолання суперечливості трактування цієї норми, суд виходить з положень підзаконних нормативних актів.

В абзаці другому статті 2 Закону визначено поняття "фіскальні функції". Це - здатність РРО забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Виконання Z-звіту відноситься до фіскальних функцій РРО. У статті 13 цього Закону зазначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог частини першої статті 13 Закону прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. N 199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" (далі - Постанова Кабінету Міністрів України № 199). Вказаною Постановою затверджені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування. Дія цих вимог (надалі - фіскальні вимоги) поширюється на РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

У пункті 2 Вимог, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 199, наведено визначення поняття "зміна" період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Тому, за переконанням суду, термін "зміна", застосований у вказаній Постанові, відрізняється від загальновживаного значення цього слова і є режимом роботи технічного пристрою, який повинен забезпечувати режим фіскалізації даних під час його роботи. Суд вважає за доцільне називати період роботи РРО від першої зареєстрованої розрахункової операції до виконання Z-звіту словосполученням "зміна РРО".

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Постанови Кабінету Міністрів України № 199), наведено важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. Це обмеження введено для того, щоб запобігти переповненню оперативної пам'яті та втраті поточних даних. Фіскалізацію підсумкових даних слід проводити за період, що не перевищує тривалість зміни РРО.

Аналізуючи поняття "щоденно", визначене у пункті 9 статті 3 Закону, у спосіб, що утверджує верховенство права, суд вважає, що це поняття повинно відповідати вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 199 та означає "на протязі 24 годин".

Тому технічне поняття "зміна РРО" не залежить від режиму роботи підприємства (цілодобово чи позмінно), а повинно відповідати технічним та фіскальним вимогам до цього пристрою - тобто часовому проміжку в 24 години.

Відповідно до зроблених висновків, суд вважає, що при роботі позивача, Z - звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z - звіту. Таким чином, відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту, а не з початку робочого дня. Початок роботи суб'єкта господарювання ніяким чином не пов'язаний з технічними характеристиками роботи РРО.

Враховуючи те, що у спірний період позивачем по РРО №0625009285 та №0625007289 розрахункові операції не проводилися, позивач не зобов'язаний був друкувати фіскальні звітні чеки.

Крім того згідно пояснень представника третьої особи та довідки наданої ПП "Імпорттехносервіс" (а.с.9) на РРО №0625009285 виконання щоденного підсумкового звіту з обнуленням блокується у випадку відсутності реєстрації будь-яких операцій за день.

Щодо відсутності в касових чеках обов'язкових реквізитів, а саме назви господарської одиниці.

Відповідно до статті 2 Закону, розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Стаття 8 Закону встановлює, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються ДПА України.

Так, згідно з пунктом 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614 касовий чек повинен містити такі реквізити: назва господарської одиниці та адреса господарської одиниці.

Пунктом 3 Положення Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», затвердженого Наказом ДПА України від 1 грудня 2000 року № 614 визначено, що одним із обов'язкових реквізитів розрахункового документа для суб'єктів підприємницької діяльності є назва господарської одиниці.

Як зазначено у пункті 1 Положення № 614, назва суб'єкта підприємницької діяльності - це назва господарської одиниці або прізвище, ініціали фізичної особи, які зазначені у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Дозволяється використовувати в назві загальноприйняті скорочення, наприклад ТОВ - Товариство з обмеженою відповідальністю, МП - мале підприємство, ЗАТ- закрите акціонерне товариство.

Господарська одиниця це стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Назва господарської одиниці назва, яка зазначена у дозволі на розміщення господарської одиниці ( договір оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Як зазначено у пункті 2 положення № 614, у разі відсутності хоча б одного з реквізитів, а також недотримання сфери призначення документ не є розрахунковим.

Із матеріалів справи, зокрема із фіскальних чеків РРО №0625008586 та №0625007289, вбачається, що в останніх назва господарської одиниці вказана ПП "Відлуння".

Проте, в довідках №0625008586 "Р" та №0625007289 "Р" про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій в графі "назва господарської одиниці" вказано ринок "Тетерів". Отже, господарською одиницею, де позивач здійснює діяльність є ринок "Тетерів".

Таким чином, суд приходить до висновку, що у фіскальних чеках РРО №0625008586 та №0625007289 повинно бути зазначено назву господарської одиниці ринок "Тетерів".

Щодо видачі фіскального чеку №2486 від 26.08.2010 року без розмежування виду сплачуваних послуг при розрахунку Приватного підприємця ОСОБА_2 з Приватним підприємством "Відлуння" за орендну плату, електроенергію, воду та стоки.

Не розмежування виду сплачуваних послуг у фіскальному чеку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно- господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення.

В силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання РРО, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення розмежування виду сплачених послуг.

Судом встановлено, що фіскальний чек №2486 від 26.08.2010 року роздрукований РРО Сайлекс-6004.07 №0625009285.

Згідно пояснень представника третьої особи та листа ПП "Імпорттехносервіс", розділити ринковий збір і орендну плату на окремі чеки в РРО Сайлекс-6004.07 №0625009285 із врахуванням прізвища підприємця неможливо, а загальна сума послуг відображається в касовому чеку в розділі орендна плата із врахуванням податку на додану вартість.

Крім того, між Приватним підприємцем ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Відлуння" заключено договір оренди торгівельного об'єкту №495/09 від 24.12.2008 року з додатками до нього.

Згідно п.2.1 зазначеного договору та додатку №2 до договору, орендар зобов'язаний платити платіж за оренду з компенсацією витрат за електроенергію, воду та стоки, що свідчить про те, що сторони заключаючи договір не обумовили окрему сплату за оренду приміщення та комунальні платежі.

Таким чином, суд не вбачає вини позивача у видачі фіскального чеку №2486 від 26.08.2010 року без розмежування виду сплачуваних послуг при розрахунку Приватного підприємця ОСОБА_2 з Приватним підприємством "Відлуння" за орендну плату, електроенергію, воду та стоки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції підлягає частковому скасуванню.

Керуючись Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги задоволити частково.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0010562302 від 03.09 2010 року в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 51680 грн. за відсутність (нероздрукування) фіскальних звітних чеків та 85 грн. за невикористання режиму попереднього програмування товару.

В решті позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 16 липня 2012 р.