Постанова № 25296754, 04.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4009/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Салюк Л.Ю.,

за участі:

представника позивача Лутошкіна І.О.,

представників відповідача Волошиної В.В., Комбарова О.Ю., Піскун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроолія" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпроолія" (далі - ТОВ „Дніпроолія", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби (далі - ДПІ у Бабушкінському районі, відповідач), в якій просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі №0000952302 від 28.10.2011 р. та №0000012302 від 10.01.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: керуючись приписами ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ТОВ «Дніпроолія» до ДПІ у Бабушкінському районі подано заяву про відшкодування на рахунок платника у банку суми ПДВ у розмірі 5361157 грн. ТОВ «Дніпроолія» надано до перевірки у повному обсязі документи фінансово - господарської діяльності, які слугували підставою визначення суми бюджетного відшкодування, але, посадовими особами відповідача всупереч п.200.4 ст.200 ПК України було зменшено суму бюджетного відшкодування, обґрунтовуючи це тим, що суми податкового кредиту по визначеним у акті періодам, потребують додаткового доопрацювання зустрічними звірками, та тим, що ТОВ «Дніпроолія» отримано суму ризикового кредиту, сформованого ТОВ «Компанія «Дніпро - Атлантік» у розмірі 1265529,23 грн. та ТОВ «Мірт XXI» у розмірі 1148911,67 грн., по яким згідно наявної в ДПІ у Бабушкінському районі податкової інформації до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. На запит ТОВ «Дніпроолія», ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік» надало витяг з ЄДР, у якому зазначено, що статус відомостей про юридичну особу ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік» - підтверджено, а стан юридичної особи - зареєстровано. ТОВ «Дніпроолія» в повному обсязі сплатило вартість поставленого ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік» товару, в тому числі було сплачено ПДВ у розмірі 1098962,56 грн. З посиланням на норми Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (далі - Закон №168), чинного на момент виникнення правовідносин, позивач зазначив, що на момент виписки контрагентами ТОВ «Дніпроолія» податкових накладних останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість; норми чинного законодавства України, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства. Первинні документи ТОВ «Дніпроолія» по господарських операціях з ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік» та ТОВ «Мірт XXI» відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996), не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару. Не є обов'язковою передумовою для зменшення бюджетного відшкодування «сумнівність» правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками. ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік» було у повному обсязі відображено взаємовідносини з ТОВ «Дніпроолія» в деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період, а саме у Додатку №5, що підтверджується Довідкою №4991/23-3/34409834, складеною Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська від 09.12.2011р. ДПІ у Бабушкінському районі не з'ясовано, що ТОВ «Мірт XXI» у повному обсязі відображено взаємовідносини з ТОВ «Дніпроолія» в деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період, а саме у Додатку №5 та на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Мірт XXI» знаходилося за своїм місцезнаходженням, а запис про відсутність за місцезнаходженням в ЄДР з'явився 30.11.2010р., тоді як господарські операції були здійснені наприкінці 2009р. та на початку 2010р. Крім того, за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпроолія» з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення у сумі 1200634 грн. ДПІ у Бабушкінському районі було складено довідку №98/23-5/36726560 від 12.05.2010р., якою підтверджено фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Дніпроолія» з ТОВ «Мірт XXI» та ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік». Також, в довідці встановлено, що в декларації з ПДВ за лютий 2010 р. залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 1200634 грн. Отже, твердження у акті перевірки про надання ризикового кредиту, не підтверджене у встановленому законом порядку. Також, посадовими особами відповідача всупереч п.200.4 ст.200 ПК України було зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 182752,51 грн., обґрунтовуючи це тим, що ТОВ «Дніпроолія» не надано документів про взаємовідносини з ПП «Укравтоматика» на суму відшкодування у розмірі 127615,71 грн. та ТОВ «Альтаїр -XXI 7к» у розмірі 55136,80 грн., у зв'язку з вилучення документів для залучення до кримінальної справи. Щодо надання документів, які підтверджують взаємовідносини ТОВ «Дніпроолія» та ТОВ «Альтаїр -XXI 7к», позивач повідомив, що ТОВ «Дніпроолія» під час проведення перевірки були надані документи, що підтверджують взаємовідносини ТОВ «Дніпроолія» з ТОВ «Альтаїр -XXI 7к». Стосовно не надання документів по взаємовідносинам ТОВ «Дніпроолія» з ПП «Укравтоматика» на суму відшкодування у розмірі 127615,71 грн. позивач повідомив, що дійсно згідно протоколу виїмки від 23.11.2010р. співробітниками податкової міліції ДПІ у Бабушкінському районі було проведено виїмку оригіналів документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Дніпроолія» з ПП «Укравтоматика», які станом на 21.10.2011р. ДПІ у Бабушкінського району не повернуті. Листами від 12.04.2011р., від 19.05.2011р., від 09.08.2011р. ТОВ «Дніпроолія» просила ДПІ у Бабушкінському районі повернути вилучені протоколом виїмки від 23.11.2010р. оригінали документів. Але листом від 09.09.2011р. №29422/10/26-200 ДПІ у Бабушкінському районі повідомило, що надати оригінали первиних документів на мають можливості, оскільки дані документи приєднані до матеріалів кримінальної справи №99106210, слідство по якій на даний час триває. Таким чином, відповідач не виконав вимоги п.85.9 ст.85 ПК України та безпідставно зменшив суму бюджетного відшкодування. Згідно акту встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3992256 грн. Вказане завищення, на думку ДПІ у Бабушкінському районі, допущене також внаслідок заповнення Додатка 2 до податкової декларації всупереч Методики розрахунку показників Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, яка доведена листом ДПА України від 06.08.2008 p. N 15844/7/16-1117 та не має сили нормативно - правового акту. Застосування деяких правил Методики при заповненні Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ спотворює норми Закону №168, а саме не береться до уваги, що нормою пп. 7.7.2 Закону №168 для визначення суми бюджетного відшкодування сума податку, сплачена постачальникам, не розбивається по періодах виникнення залишків від'ємних значень. В Законі №168 йдеться про загальну суму частини залишку від'ємного значення та загальну суму сплаченого податку. Саме спираючись на норми Закону №168 і ПК України ТОВ «Дніпроолія» визначило суми бюджетного відшкодування ПДВ в декларації з ПДВ за грудень 2010р. - липень 2011р. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Представники відповідача надали письмові заперечення та пояснення, в яких зазначили, що ДПІ у Бабушкінському районі за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Дніпроолія» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року - липень 2011 року встановлено завищення ТОВ «Дніпроолія» суми бюджетного відшкодування за вказаний період та винесено податкове повідомлення-рішення за формою «В1» від 28.10.2011 р. №0000952302 на суму 3992256,0 грн. За результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності (завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань контрагентом) на суму 42695,64 грн. Станом на 26.09.2011 року серед постачальників виявлено платників, якими протягом року надано ризиковий кредит на загальну суму ПДВ 2657149,65 грн., в тому числі: ТОВ «Дніпро-Атлантік» на суму ПДВ 1265529,23грн., ТОВ «Мірт XXI» на суму ПДВ 1148911,67грн. та інші (з незначними обсягами операцій по кожному окремому періоду) на суму ПДВ 77957,38 грн. Згідно наявної в ДПІ у Бабушкінському районі податкової інформації відповідно до ст.72 ПК України та даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів у І ланцюгу постачання встановлено постачальники, по яким місцезнаходження не встановлено, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження, а саме: ТОВ «Дніпро-Атлантік», знаходиться на обліку в Лівобережній МДПІ, стан - «23» (місцезнаходження не встановлено) та ТОВ «МІРТ XXI», знаходиться на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі, стан - «8» (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження). ТОВ «Дніпроолія» сформовано «ризиковий» податковий кредит по операціях з придбання ТМЦ у ТОВ «Дніпро-Атлантік» та у ТОВ «МІРТ XXI». Представники відповідача зазначили, що ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпро-Атлантік» потребує подальшого відпрацювання по ланцюгу до виробника (імпортера). ТОВ «МІРТ XXI» має ознаки «сумнівності»: не звітує з червня 2010 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано у грудні 2010 року. ДПІ у Бабушкінському районі до ДПІ за місцем реєстрації постачальника направлено запит про проведення зустрічної звірки. Станом на дату акту відповідь відсутня. Інші постачальники, по взаємовідносинах з яким на теперішній час з метою підтвердження взаємовідносин та факту сплати ПДВ до бюджету триває відпрацювання по ланцюгу придбання - 1306031,93 грн. Згідно матеріалів перевірки у ТОВ «Дніпроолія» здійснено вилучення документів для залучення до кримінальної справи по ПП «Укравтоматика» та ТОВ «Альтаїр-ХХІ 7к». Сума ПДВ по взаємовідносинах з вказаними контрагентами складає 182752,51 грн. Повернення документів буде здійснено по закриттю кримінальної справи за відповідним рішенням суду. Враховуючи зазначене, за результатами перевірки неможливо підтвердити правомірність формування ТОВ «Дніпроолія» податкового кредиту та декларування бюджетного відшкодування по взаємовідносинах з вказаними контрагентами, внаслідок чого податковий кредит та бюджетне відшкодування по взаємовідносинах з ПП «Укравтоматика» та ТОВ «Альтаїр-ХХІ 7к» підлягають зменшенню. Діючим законодавством встановлений прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. Включення ТОВ «Дніпроолія» до розрахунку бюджетного відшкодування сум ПДВ, по яких фактично не проведені розрахунки (тобто, відсутня сплата ПДВ), наявність у ланцюгу придбання постачальників, стосовно яких порушені кримінальні справи, які не знаходяться за юридичною адресою, не звітують до податкових органів, тощо, призвели до порушення ТОВ «Дніпроолія» п.200.4 ст.200 ПК України в частині визначення належних до відшкодування сум податку на додану вартість. Оскільки станом на дату завершення перевірки та розгляду скарги, відсутні матеріали зустрічних звірок постачальників, які підтверджують фактичну сплату ПДВ до бюджету, суми непідтвердженого бюджетного відшкодування підлягають зменшенню. Враховуючи вищенаведені факти та обставини ДПІ у Бабушкінському районі правомірно зменшено бюджетне відшкодування, задеклароване ТОВ «Дніпроолія» на суму ПДВ 3992256,00 грн. та донарахована штрафна (фінансова) санкція.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «Дніпроолія» зареєстровано виконкомом Дніпропетровської міськради 16.09.2009 р., перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Бабушкінському районі, зареєстровано платником ПДВ.

ТОВ «Дніпроолія» до ДПІ у Бабушкінському районі подано заяву про відшкодування на рахунок платника у банку суми ПДВ у розмірі 5361157 грн.

ДПІ у Бабушкінському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дніпроолія» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року - липень 2011 року. За наслідком перевірки відповідачем 27.09.2011 р. складено Акт №2184/23/36726560 (а.с.17-32 т.1, 2-238 т.4), в якому встановлено наступне:

- в порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4, п.7.7 ст.7 Закону №168, п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України, п.4.2., п.п.5.12.2 п.5.12 розділу 5 наказу ДПА «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 15.06.05 №213 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.05 за №702/10982, ТОВ «Дніпроолія» завищено суму бюджетного відшкодування на 3992256,0 грн., в т.ч. по деклараціях з ПДВ за: грудень 2010 року на суму 2718908 грн., січень 2011 року - 102034 грн., лютий 2011 року - 86757 грн., березень 2011 року - 429579 грн., квітень 2011 року - 330897 грн., травень 2011 року - 87038 грн., червень 2011 року - 111591 грн., липень 2011 року - 125452 грн.;

- достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1368901 грн., в т.ч. за грудень 2010 року - 1355034 грн., за квітень 2011 року - 7568 грн. та за липень 2011 року - 6299 грн.;

- необхідність застосування до платника п.71.1 ст.71 та п.73.5 ст.73 ПК України для підтвердження формування податкового кредиту, який потребує додаткового підтвердження зустрічними звірками у розмірі 4695445 грн., в т.ч. грудень 2009 року - 1143631 грн., лютий 2010 року - 728921 грн., березень 2010 року - 613415 грн., травень 2010 року - 340 грн., червень 2010 року - 45713 грн., липень 2010 року - 191925 грн., серпень 2010 року - 193823 грн., вересень 2010 року - 255072 грн., жовтень 2010 року - 102042 грн., листопад 2010 року - 192485 грн., грудень 2010 року - 51763 грн., січень 2011 року - 52284 грн., лютий 2011 року - 415854 грн., березень 2011 року - 422637 грн., квітень 2011 року - 50014 грн., травень 2011 року - 53951 грн., червень 2011 року - 181575 грн.

28.10.2011 р. ДПІ у Бабушкінському районі на підставі акту №2184/23/36726560 від 27.09.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000952302 (а.с.32 т.1), яким згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 та п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідно до п.200.11 ст.200 ПК України встановлено порушення п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168 та п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4, 200.14 ст.200 ПК України і зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у загальному розмірі 3992256 грн., в т.ч. за 12 міс. 2010 року - 2718908 грн., 1 міс. 2011 року - 102034 грн., 2 міс. 2011 року - 86757 грн., 3 міс. 2011 року - 429579 грн., 4 міс. 2011 року - 330897 грн., 5 міс. 2011 року - 87038 грн., 6 міс. 2011 року - 111591 грн., 7 міс. 2011 р. - 125452 грн.

Позивачем в порядку апеляційного узгодження оскаржено податкове повідомлення-рішення шляхом подання до ДПА у Дніпропетровській області первинної скарги та до ДПС України - повторної скарги.

29.12.2011 р. за наслідком розгляду первинної скарги ДПА у Дніпропетровській області прийнято рішення №37560/10/25-008, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін та на 31363 грн. збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій, а скарга позивача залишена без задоволення. (а.с.34-39 т.1).

10.01.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000012302, яким зменшено суму грошового зобов'язання ТОВ „Дніпроолія" з ПДВ за основним платежем на 31363 грн. (а.с.33 т.1).

15.03.2012 р. ДПС України за наслідком розгляду повторної скарги прийнято рішення №4608/6/10-245, яким податкове повідомлення-рішення №0000952302 від 28.10.2011 р. з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області від 29.12.2011 р. №37560/10/25-008 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення. (а.с.41-44 т.1).

Однією з підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 2657149,65 грн. ДПІ у Бабушкінському районі в акті від 27.09.2011 р. №2184/23/36726560 вказано на отримання суми ризикового кредиту, сформованого ТОВ «Компанія «Дніпро - Атлантік» у розмірі 1265529,23 грн. та ТОВ «Мірт XXI» у розмірі 1148911,67 грн., по яким згідно наявної в ДПІ у Бабушкінському районі податкової інформації до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Як зазначено в тому ж акті (а.с.22 зв. т.1), за результатами перевірки не встановлено правових відносин ТОВ «Дніпроолія» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсним. В ході перевірки не встановлено суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру), встановлюються та документуються ознаками нікчемності правочину.

В судовому засіданні досліджено долучені до матеріалів справи копії: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ №222776 (а.с.107-109 т.3), у відповідності до якого статус відомостей про юридичну особу ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік» - підтверджено, а стан юридичної особи - зареєстровано; договору купівлі-продажу №05/11/09 від 05.11.2009 р., укладеного між ТОВ „Дніпроолія" та ТОВ „Компанія „Дніпро-Атлантік", видаткових накладних на поставку товару ТОВ „Компанія „Дніпро-Атлантік", платіжних доручень (банківських виписок) про здійснення оплати ТОВ „Дніпроолія" на користь ТОВ „Компанія „Дніпро-Атлантік" зі сплатою ПДВ, складених ТОВ „Компанія „Дніпро-Атлантік" податкових накладних (а.с.102-213 т.2); рахунків-фактур ТОВ „Мірт ХХІ", видаткових накладних на поставку товару ТОВ „Мірт ХХІ", платіжних доручень (банківських виписок) про здійснення оплати ТОВ „Дніпроолія" на користь ТОВ „Мірт ХХІ" зі сплатою ПДВ, складених ТОВ „Мірт ХХІ" податкових накладних (а.с.2-87 т.2).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168, чинного на час виникнення спірних правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Керуючись п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Аналогічний порядок визначено і чинним з 01.01.2011 р. ПК України.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.18 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

На підставі п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Дер жавного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визнача ється як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (по даткового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (по даткового) періоду.

Пунктом 200.2 ст.200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунк том 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податко вого боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Ко дексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до скла ду податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює

сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових

періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі

отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового

зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від

нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Статтею 1 Закону №996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ст. 1 Закону №996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст.9 Закону №996).

В судовому засіданні не спростовано факту, що на момент виписки контрагентами ТОВ «Дніпроолія» податкових накладних останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість; ТОВ «Дніпроолія» при проведенні перевірки відповідачем надано первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік» та ТОВ «Мірт XXI»; первинні документи ТОВ «Дніпроолія» відповідають вимогам Закону №996, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару; позивачем здійснено оплату ПДВ в ціні поставленої продукції; позивачем виконані передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування у визначених сумах.

Не є передумовою для зменшення бюджетного відшкодування «сумнівність» правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Закон №168 (до 01.01.2011 р.) та ПК України (після 01.01.2011 р.) виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) постачальникам. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Зазначена правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.

Також, зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі „БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, посилання ДПІ у Бабушкінському районі на «сумнівність» господарських операцій з ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік» та ТОВ «Мірт XXI», відсутність оплати, відсутність зустрічних перевірок по ланцюгах постачання до виробника, сумнівність податкового кредиту, є безпідставними.

ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік» відображено взаємовідносини з ТОВ «Дніпроолія» в деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період, а саме у Додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредити у розрізі контрагентів», що підтверджується Довідкою №4991/23-3/34409834, складеною Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська від 09.12.2011р. (а.с.240-250 т.4).

Крім того, за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпроолія» з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення у сумі 1200634,00 грн. ДПІ у Бабушкінському районі було складено довідку №98/23-5/36726560 від 12.05.2010р. (а.с. 214-228 т.2), якою встановлено фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Дніпроолія» з ТОВ «Мірт XXI» в грудні 2009р. на суму ПДВ у розмірі 398870,67 грн. та в січні 2010р. на суму ПДВ 389240,00 грн.; встановлено фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Дніпроолія» з ТОВ «Компанія «Дніпро-Атлантік»; підтверджено, що у декларації ТОВ «Дніпроолія» за лютий 2010 року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 1200634 грн.

Також, відповідачем було зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 182752,51 грн., у зв'язку з тим, що ТОВ «Дніпроолія» не надано документів по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматика» на суму відшкодування у розмірі 127615,71 грн. та ТОВ «Альтаїр -XXI 7к» у розмірі 55136,80 грн., у зв'язку вилучення документів для залучення до кримінальної справи.

Судом з'ясовано, що згідно протоколу виїмки від 23.11.2010р. (а.с.191-193 т.1) співробітниками податкової міліції ДПІ у Бабушкінському районі було проведено виїмку оригіналів документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Дніпроолія». Дані документи приєднані до матеріалів кримінальної справи №99106210, слідство по якій триває (а.с.110, 192 т.3).

Згідно п.85.9 ст.85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Представники відповідача в судовому засіданні не спростували факту порушення ДПІ у Бабушкінському районі вимог зазначеної норми, внаслідок чого відповідачем без отримання копій документів, передчасно зменшено суму бюджетного відшкодування ТОВ «Дніпроолія» по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматика» та ТОВ «Альтаїр -XXI 7к».

В акті ДПІ у Бабушкінському районі від 27.09.2011 р. №2184/23/36726560 зроблено висновок про заповнення позивачем Додатка 2 до податкових декларацій «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» всупереч Методики розрахунку показників Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, виданої в якості додатку до листа ДПА України від 06.08.2008 p. N 15844/7/16-1117 (далі - Методика).

Застосування деяких правил Методики при заповненні Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ протирічить деяким нормам Закону №168, а саме не береться до уваги, що нормою пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 для визначення суми бюджетного відшкодування сума податку, сплачена постачальникам, не розбивається по періодах виникнення залишків від'ємних значень. Законом встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина залишку від'ємного значення (а він може складатися із залишків від'ємних значень декількох періодів), що дорівнює сумі податку, сплаченого постачальникам у попередніх періодах, а не фактично сплачена частина від'ємного значення. Тобто, в Законі №168 йдеться про загальну суму частини залишку від'ємного значення та загальній сумі сплаченого податку.

Спеціальним законом, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування деяких операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до 01.01.2011 р. був Закон №168, після 01.01.2011 р. - ПК України. Тому, при визначенні податкового кредиту з ПДВ та порядку визначення суми бюджетного відшкодування слід керуватися нормами Закону №168 та ПК України (у відповідні періоди), враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту, бюджетного відшкодування і не суперечать спеціальному закону.

У відповідності з пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 20.12.2000 р. (далі - Закон №2181), чинного на час виникнення спірних правовідносин та доведення Методики, у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. При цьому, відповідно пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону №2181 податкове роз'яснення - оприлюднення офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, проте останнє має рекомендаційний характер та не має сили нормативно -правового акта.

Подібна права позиція знайшла відображення і в ПК України, зокрема в п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, який встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Враховуючи наявну суперечність між Законом №168 та Методикою, а також ту обставину, що листи ДПА України є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, мають рекомендаційний характер та не мають силу нормативно-правового акту, суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо використання при визначенні суми бюджетного відшкодування ПДВ в декларації з ПДВ за грудень 2010р. - липень 2011р. норм спеціального законодавства - Закону №168 та ПК України. Така ж правова позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.03.2010 р. по справі №К-36199/09.

Відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

На підставі п.п.54.3.2 п.54 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, податкове повідомлення-рішення може бути винесено контролюючим органом лише в разі виявлення невідповіднсті суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Досліджені в судовому засіданні докази засвідчили, що в ході проведення перевірки ТОВ „Дніпроолія" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року - липень 2011 року, не встановлено фактів заниження або завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, акт перевірки містить лише припущення та посилання на необхідність доопрацювання шляхом проведення зустрічних звірок.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000952302 від 28.10.2011 р. винесено ДПІ у Бабушкінському районі передчасно, без встановлення факту порушення позивачем вимог чинного законодавства при визначенні суми бюджетного відшкодування.

Згідно п.113.3 ст.113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Враховуючи безпідставність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ, протиправним є і застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1,00 грн. Також, безпідставними є і висновки ДПА у Дніпропетровській області за наслідком розгляду первинної скарги про необхідність збільшення суми штрафних (фінансових) санкцій щодо позивача на 31363 грн. Крім того, суд звертає увагу, що при винесенні відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000012302 від 10.01.2012 р., ДПІ у Бабушкінському районі не застосувала до ТОВ „Дніпроолія" штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 31363 грн., а зменшило суму грошового зобов'язання ТОВ „Дніпроолія" з ПДВ за основним платежем на 31363 грн., що з огляду на вищевикладене є протиправним.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі факти та застосовані правові норми, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено та нерозсудливо.

Одночасно суд зазначає, що у відповідності до п.п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та визнає протиправними (а не недійсним) і скасовує оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В позовній заяві позивач також просить стягнути на користь ТОВ „Дніпроолія" судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно платіжного доручення №185 від 29.03.2012 р. в сумі 32,19 грн. (а.с.69 т.1) та платіжного доручення №220 від 04.04.2012 р. в сумі 2113,81 грн. (а.с.70 т.1) підлягає стягненню з Державного бюжету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби №0000952302 від 28.10.2011 р. та №0000012302 від 10.01.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроолія" судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 25 червня 2012 року.

Суддя М.В. Бондар