Ухвала суду № 25295988, 04.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 р.Справа № 2а-1092/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. по справі № 2а-1092/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут проблем землевпорядкування, лісового господарства, екології та права" в особі філії "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науково-дослідний інститут проблем землевпорядкування, лісового господарства, екології та права" в особі філії "Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова №0002801530 від 19.09.2011 року в частині нарахування штрафних санкцій за період 3 квартал 2008 р. по 2 квартал 2010р. в сумі 1360 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Харкова просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, постанова по справі прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме: не враховано приписи ст. 4, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, відповідач зазначив, що в 3 та 4 кварталах 2010 року позивач знаходився на загальній системі оподаткування, а тому повинен був надати розрахунки комунального податку.

Під час апеляційного розгляду справи судом замінено відповідача з Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова на Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Західна МДПІ) на підставі постанови Кабінету Міністрів України та витягу з Єдиного Державного реєстру України.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що державним податковим інспектором сектору адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів проведено камеральну перевірку позивача за звітний податковий період 3 кв. 2008 року - 4 кв. 2010 року, в ході якої були встановленні порушення термінів подання податкової звітності з комунального податку, а саме п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, Положення „Про порядок обчислення та сплати комунального податку у місті Харкові", затверджене рішенням 43 сесії Харківської міської Ради народних депутатів 5 скликання від 29.04.2010р. „Про внесення змін до положень, що регламентують порядок справляння місцевих податків і зборів у місті Харкові" (із змінами та доповненнями); та в п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт від 30.08.2011 року № 1632/15-307/35604125, на підставі якого Західною МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002801530 від 19.09.2011 року про визначення податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1531 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з законності та обґрунтованості позовних вимог та з того, що податкове повідомлення рішення прийняте відповідачем безпідставно та незаконно, а тому підлягає скасування в частині нарахування штрафних санкцій за період 3 квартал 2008 р. по 2 квартал 2010р. в сумі 1360 грн. виходячи з наступного.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 2008 року до 30.06.2010 року перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, згідно свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою за відповідний рік, а саме: свідоцтво № 2023002826 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва юридичною особою Серія Б № 012049 від 05.12.2007 року у 2008 році, свідоцтво № 2023003279 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва юридичною особою Серія Б № 107613 від 10.12.2008 року у 2009 році, свідоцтво № 2023003640 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва юридичною особою Серія Б №251709 від 02.12.2009 року у 2010 році.

Статтею 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень; юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Відповідно до ст. 3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно до ст.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов'язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що позивач не повинен був сплачувати комунальний податок за період 3 кварталу 2008 року - 2 квартал 2010 року, і відповідно подавати податкову звітність з комунального податку, оскільки в цей період позивач був платником єдиного податку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення №0002801530 від 19.09.2011 року в частині нарахування штрафних санкцій за період 3 квартал 2008 р. по 2 квартал 2010р. в сумі 1360 грн. дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення не знайшли свого підтвердженні ні в ході судового розгляду судом першої інстанції, ні під час апеляційного провадження. Жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем надано не було.

Твердження податкового органу щодо порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2012р. по справі № 2а-1092/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.