Ухвала суду № 25295757, 04.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 р.Справа № 2а-13717/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. по справі № 2а-13717/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс Б"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис Б" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 07.10.2011 року № 0004702305.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст. 44, 198, 201 Податкового кодексу України, ст.1, 3, 4, 8, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач також зазначив, що під час проведення перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що у відповідності до останнього позивачу були визначені податкові зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів було проведено заміну відповідача з Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС України відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру та постанови Уряду України.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 21.09.2011р. по 22.09.2011р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс Б" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Афінас-11» їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 року., в ході якої було виявлено порушення вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п. 201.1, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, у наслідок чого підприємством ТОВ "Базіс Б" було завищено податковий кредит за червень 2011 р. на суму 24 849,60 грн.

За результатами перевірки 23.09.2011 року було складено акт перевірки № 4502/2305/33066964, на підставі якого відповідачем 07.10.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004702305 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 24 851,00 грн., з яких : 24 850,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - штрафна санкція.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем правомірності прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про завищення ТОВ «Базис Б» податкового кредиту за червень 2011р. на суму 24849,60 грн., зроблений за правовідносинами позивача з ТОВ "Афінас-11".

Так, між ТОВ «Базис Б» та ТОВ "Афінас-11" було укладено договір поставки № 27/04 від 27.04.2011р., згідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує та сплачує товарно-матеріальні цінності згідно відвантажувальних документів.

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ "Афінас-11"поставило товар позивачу, що підтверджується товарно-транспортною накладною №1530 від 01.06.2011р. та видатковою накладною № РН-063-010 від 01.06.2011р на суму 149097,60 грн., в т.ч. ПДВ -24849,60грн.; податковою накладною № 7 від 01.06.2011р. на загальну суму 149097,60 грн., в т.ч. ПДВ -24849,60грн.

ТОВ "Базис Б" в свою чергу на виконання умов договору було здійснено оплату зазначеного товару в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №194 від 16.06.2011р. на суму 74097,60 грн. з ПДВ, № 193 від 01.06.2011 року на суму 75000,00 грн. з ПДВ.

З матеріалів справи також вбачається, що в подальшому придбаний у ТОВ "Афінас- 11" товар було реалізовано ТОВ «Інтерфлот-продукт», що підтверджують наявні в матеріалах справи документи, зокрема, договір купівлі-продажу №15/02 від 15.02.2011р., видаткова накладна № РН-0000079 від 06.06.2011р., довіреність №341 від 06.06.2011р. на отримання ТМЦ, товарно-транспортна накладна від 06.06.2011р., податкова накладна №2 від 06.06.2011р. та виписка по рахунку № 26000000071821, що підтверджує факт сплати ТОВ «Інтерфлот-продукт» на користь позивача за придбаний товар.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про реальність виконання господарських операцій, проведених між ТОВ "Базис Б" та ТОВ «Афінас-11».

Матеріалами справи встановлено, що суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманого товару, на підставі виданої ТОВ "Афінас-11" податкової накладної, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за червень 2011 року.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Базис Б» виконало вимоги, передбачені п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР сплативши податок на додану вартість в ціні придбаного у ТОВ "Афінас-11" товару, який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2.3 ст.7 Закону У№ 168/97-ВР - видав ТОВ «Базис Б» належним чином оформлену податкову накладну на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР право платника податку на податковий кредит виникає з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманого товару з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, судова колегія відмічає, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні придбаного у ТОВ "Афінас-11" товару.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та недоведеності правомірності прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо правомірності збільшення суми податкового зобов'язання ТОВ "Базис Б" не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Висновки податкового органу про непідтвердженність реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ "Базис Б" та ТОВ «Афінас-11» є безпідставними, оскільки в судовому порядку зазначений факт встановлено не було. Жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем не надано.

Твердження відповідача про порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. по справі № 2а-13717/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.