Ухвала суду № 25291295, 16.07.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-4662/12

2609/16806/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2012 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Зінченко С.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група", третя особа: Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, про визнання недійсним звіту про оцінку майна-

в с т а н о в и в :

В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

10 липня 2012 року представником позивача ОСОБА_2 подано заяву, яку суддею отримано 16.07.22012 року про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого нерухомого майна, а саме домоволодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та заборони Управлінню державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві та Приватному підприємству «Спеціалізоване підприємство юстиція»вчиняти будь-які дії особисто або через третіх осіб, спрямовані на реалізацію, в тому числі організацію та проведення торгів зазначеного майна, оскільки невжиття таких заходів, на думку позивача, може унеможливити реальне виконання рішення суду.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог статті 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Враховуючи те, що прилюдні торги з реалізації домоволодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, про зупинення яких просить представник позивача, призначено на 11.07.2012 року та отримання суддею даної заяви лише 16.07.2012 року, то, суд приходить до висновку, що даний вид забезпечення позову, станом на дату розгляду заяви, є недоцільним та втратило свою актуальність.

Зі змісту Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином заява про забезпечення позову в частині заборони Управлінню ДВС ГУЮ у м. Києві та ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція»на вчинення будь яких дій спрямованих на реалізацію арештованого майна не містить належного обґрунтування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до остаточного висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 151-153, 210 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 про забезпечення позову -відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення або у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Суддя: Зінченко С.В.