Рішення № 25287122, 20.06.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Яремка В.В., Міцнея В.Ф.,

секретаря: Цимбал-Семенчук І.Ю.,

за участю: представників позивачки -ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача -ОСОБА_3, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_5, на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 травня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, вказуючи на те, що позивачка ОСОБА_4 перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач матеріальної допомоги синові не надає, дитина знаходиться на її утриманні, тому просила суд стягнути з ОСОБА_5 на її користь аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 567 грн. на місяць до повноліття дитини.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 травня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 аліменти в розмірі 567 грн. на місяць, починаючи стягнення з 05 квітня 2012 року і до повноліття дитини.

Аліменти за один місяць стягнуто негайно.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На зазначене рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 травня 2012 року представник відповідача ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 про стягнення з відповідача ОСОБА_5 аліментів в розмірі 567 грн., суд виходив з того, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, який фактично перебуває на утриманні ОСОБА_4, при цьому прийнявши до уваги, що мінімальний прожитковий мінімум на дитину має бути забезпечений обома батьками.

Проте з такими висновками повністю погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення.

Так, згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як встановлено судом, сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_6, а тому відповідно до вищезазначеної норми повинні утримувати дитину до повноліття.

Дитина зареєстрована і фактично проживає в АДРЕСА_1, після розірвання шлюбу місце проживання дитини визначено з позивачкою ОСОБА_4, яка тимчасово знаходиться на заробітках за межами України і матеріально утримує дитину.

Домовленість між батьками про сплату аліментів на дитину відсутня.

Відповідач періодично виїжджає на заробітки, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, тому суд правильно прийняв рішення про стягнення аліментів з відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що неповнолітня дитина проживає разом з батьком, а тому підстав для задоволення позову немає, є безпідставними, оскільки судом встановлено, що матеріальну допомогу на утримання дитини надає позивачка ОСОБА_4, що не заперечувалось представником відповідача в суді апеляційної інстанції, а сам факт проживання дитини в одному житловому будинку з відповідачем не підтверджує факту належного утримання сина та забезпечення його повноцінного розвитку та виховання.

При визначенні розміру аліментів суд у відповідності до вимог ст. 182 СК України враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Рішення суду вимогам вказаної норми права повністю не відповідає.

Заявляючи вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 567 гривень, позивачка зазначала, що відповідач спроможний та зобов»язаний на рівні із позивачкою забезпечити прожитковий мінімум для їхнього сина, що дорівнює половині від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачка належними та допустимими доказами не довела, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі, який визначив суд першої інстанції, оскільки в матеріалах справи відсутні докази відповідного майнового стану відповідача, а суд, визначаючи розмір аліментів у 567 гривень щомісячно, виходив з припущення, що такий розмір аліментів відповідач спроможний сплачувати.

З огляду на викладене, що розмір аліментів визначено без урахування обставин, викладених в ст. 182 СК України, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру стягуваних аліментів слід виходити із засад рівності прав та обов'язків обох батьків відносно неповнолітньої дитини, а також враховуючи матеріальне положення кожного з них, відсутність у платника постійного стабільного заробітку і вважає за можливе розмір аліментів зменшити до 400 грн. на дитину щомісячно.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_5, задовольнити частково.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 травня 2012 року змінити, зменшивши розмір стягуваних аліментів з 567 грн. до 400 /чотирьохсот/ гривень щомісячно.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: