Рішення № 25277588, 09.07.2012, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 1801/2100/12

Номер провадження 2/1801/398/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Свиргуненко Ю. М.

при секретарі Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування. Свої вимоги мотивувало тим, що 23 травня 2011 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» і ОСОБА_2 було укладено договір банківського обслуговування №ВLаЖГА00036598, на підставі якого останньому було надано у тимчасове користування грошові кошти на поточні потреби в сумі 9 000 грн. зі сплатою 17% річних строком до 23 травня 2014 року. Пунктом 1.6 загальної частини договору та пунктом 4 спеціальної його частини передбачена щомісячна комісія в розмірі 1,75% від суми кредиту. У відповідності до п. 2.5 загальної частини договору позичальник повинен сплачувати проценти, комісію та частину кредитної заборгованості відповідно до графіку погашення заборгованості. Згідно п. 4. 3 договору у випадку прострочення позичальником сплати або несплати в повному обсязі чергового платежу за графіком, банк має право вимагати від останнього додатково сплатити пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов'язань (неповернутої частини кредиту та (або) несплачених процентів та (або) комісії за обслуговування кредиту), строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання за кожен день, коли мало місце таке прострочення. Відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасного і в повному обсязі погашення кредитних платежів, внаслідок чого станом на 12 червня 2012 року у нього виникла заборгованість по кредиту в сумі 18 178 грн. 74 коп., яка складається з 9 000 грн. основної заборгованості по кредиту, 1 615 грн. 87 коп. заборгованості по відсоткам, 2 047 грн. 50 коп. заборгованості по комісії та 5 515 грн. 37 коп. пені, нарахованої за пропущені платежі. В добровільному порядку відповідач не вчиняє дій, спрямованих на повернення кредитних коштів, процентів і комісії. Тому позивач змушений був звернутись з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк» Лазарько О. А. позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав, одночасно пояснивши, що фактично він гроші по кредитному договору, який є предметом даного судового розгляду, не отримував. Після підписання договору всі документи, у тому числі і карточку, на яку банком були перераховані гроші, він передав ОСОБА_4, яка обіцяла погасити кредит.

Заслухавши представника позивача Лазарько О. А., відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 3 вказаної норми Закону позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позначилася на його банківський рахунок.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі змісту ч. 1 ст. 530 ЦК України випливає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 536 ЦПК України за користування грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства

За змістом ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 1013 Комітент повинен виплатити комісіонерові плату у розмірі та в порядку, встановленому у договорі.

Статтями 11, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що 23 травня 2011 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» і ОСОБА_2 було укладено договір банківського обслуговування №ВLаЖГА00036598, на підставі якого останньому було надано у тимчасове користування грошові кошти на поточні потреби в сумі 9 000 грн. зі сплатою 17% річних та комісії за управління кредитом у розмірі 1,75% від суми кредиту строком до 23 травня 2014 року (а. с. 3-10).

У відповідності до п. 2.5 загальної частини договору позичальник повинен сплачувати проценти, комісію та частину кредитної заборгованості відповідно до графіку погашення заборгованості.

Згідно п. 9 спеціальної частини договору банківського обслуговування та п. 4.3 загальної його частини у випадку прострочення позичальником сплати або несплати в повному обсязі чергового платежу за графіком, банк має право вимагати від останнього додатково сплатити пеню в розмірі 0,50% від суми невиконаних боргових зобов'язань (неповернутої частини кредиту та (або) несплачених процентів та (або) комісії за обслуговування кредиту), строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання за кожен день, коли мало місце таке прострочення.

За змістом п. 2.7.1 загальної частини договору, незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому, або у визначеній ним частині, у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов'язань за цим договором або правомірних вимог банку.

Договір банківського обслуговування №ВLаЖГА00036598 від 23 травня 2011 року не суперечить вимогам діючого цивільного законодавства. Після досягнення згоди по всім істотним умовам він був підписаний сторонами в справі. Спір з приводу невідповідності підписів у договорі між позивачем і відповідачем відсутній.

Факт виконання банком зобов'язань по кредитному договору в частині надання ОСОБА_2 кредитних коштів у сумі 9 000 грн. підтверджується меморіальним ордером №852701 від 23 травня 2011 року (а. с. 20).

У добровільному порядку відповідач не вчиняє дій, спрямованих на повернення банку кредитних коштів, процентів і комісії.

З наданого ПАТ «ВіЕйБі Банк» розрахунку вбачається, що станом на 12 червня 2012 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість по кредиту у сумі 18 178 грн. 74 коп., яка складається з наступного: 9 000 грн. заборгованість по кредиту, 1 615 грн. 87 коп. заборгованість по відсотках, 2 047 грн. 50 коп. заборгованість по комісії та 5 515 грн. 37 коп. пеня (а. с. 13).

У судовому засіданні доведено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Розмір заборгованості за договором банківського обслуговування №ВLаЖГА00036598 від 23 травня 2011 року підтверджується розрахунком позивача, який не суперечить умовам договору і відповідачем не оспорюється.

Таким чином, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають 18 178 грн. 74 коп. заборгованості за договором банківського обслуговування №ВLаЖГА00036598 від 23 травня 2011 року, яка виникла за період часу з 24 травня 2011 року по 12 червня 2012 року.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений ним при зверненні з даним позовом до суду судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Всього стягненню із ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» підлягають 18 393 грн. 34 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 536, ст. 549, ст. 599, ч. 1 ст. 1013, ч. 1 ст. 1048, ч.1, 3 ст. 1049, ст. 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 57, 58, 60, 64, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 9 000 (дев'ять тисяч) гривень заборгованості по кредиту, 1 615 (одну тисячу шістсот п'ятнадцять) гривень 87 копійок заборгованості по відсотках, 2 047 (дві тисячі сорок сім) гривень 50 копійок заборгованості по комісії, 5 515 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) гривень 37 копійок пені та 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя