Рішення № 25276771, 03.07.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-6176/11

Номер провадження 2/1522/4138/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

«03»липня 2012 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого -судді Суворової О.В.

при секретарі -Бондаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Агро С», ОСОБА_1, третя особа - Одеська міська рада про визнання недійсним договору купівлі -продажу, витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПП «Виробничо-комерційна фірма «Агро С», ОСОБА_1, третя особа - Одеська міська рада про визнання недійсним договору купівлі -продажу, витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, а саме: нежитлового приміщення мансарди, загальною площею 829,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце судового розгляду був сповіщений належним чином, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачі ПП «Виробничо-комерційна фірма «Агро С»та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання сповіщались належним чином. Суд у зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів та за згодою позивачів, у порядку ст. ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді з винесенням рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання сповіщався належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін , суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

Судом встановлено, що зазначене нежитлове приміщення мансарди знаходилось у віданні Представництва та здавались в оренду приватному підприємству «Виробничо-комерційній фірмі «Агро С», що підтверджується договором оренди від 26.04.2010р. № 76/30.

У вересні 2010 р. ПП «ВКФ «Агро С»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення мансарди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.10.2010р. позовні вимоги ПП «ВКФ «Агро С»були задоволені у повному обсязі.

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради не погодилось із вказаним рішенням і оскаржило його до Одеського апеляційного господарського суду.

16.12.2010р. апеляційну скаргу Представництва було задоволено у повному обсязі, а рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2010 р. скасовано.

На підставі рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2010 р., яке було скасовано постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 р., за ПП «ВКФ «Агро С»було зареєстроване право власності на спірний об'єкт .

З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2010 р. ПП «ВКФ «Агро С»уклало договір купівлі-продажу з громадянином держави Ізраїль ОСОБА_1, від імені якого діяв представник ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Касим О.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 6004.

Згідно ч. 1 ,3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, або одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Враховуючи викладене, та те, що відчуження спірного об'єкту здійснилось шляхом реєстрації права власності за ПП «ВКФ «Агро С», на підставі рішення суду, скасованого на цей час, та в порушення ч. 5 ст. 16, п. 30 ст. 26, ч. 5, 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та ст.ст. 319, 321 Цивільного кодексу України, як наслідок договір купівлі-продажу укладений з громадянином держави Ізраїль ОСОБА_1, не відповідає вимогам чинного законодавства та відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 228 цього Кодексу, угода, яка порушує публічний порядок, є нікчемною, також, згідно цієї статті, угода є такою, що порушує публічний порядок, якщо вона скерована на порушення конституційних прав та свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яке не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати майно добросовісного набувача у випадку, якщо воно вибуло з володіння власника не з його волі, іншим шляхом.

Згідно з п. 10 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 399 Цивільного кодексу України право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником або іншою особою.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч. 3. ст. 16, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 р. № 226-ХХІ «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області»у комунальну власність територіальної громади м. Одеси був переданий весь житловий і нежилий фонд місцевих рад, розташований у територіальних межах міста у тому числі і домоволодіння по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради відповідно до Положення «Про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради», затвердженого рішенням Одеської міської ради № 20-V від 27.06.2006 р., здійснює повноваження щодо управління комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, у тому числі повноваження орендодавця комунального майна.

Таким чином, все вищезазначене свідчить про те, що спірний об'єкт є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси, а Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, як уповноважений орган Одеської міської ради, має управляти комунальним майном.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме договір купівлі-продажу від 16.11.2010 року нежитлового приміщення мансарди, загальною площею 829,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, підлягає визнанню недійсним.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 10 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р., ст. ст. 16, 203, 21. 319, 321, 388, 399, Цивільного кодексу України, ст. ст. 16, 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 3, 60, 61, 118, 119, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Агро С», ОСОБА_1, третя особа - Одеська міська рада про визнання недійсним договору купівлі -продажу, витребування нерухомого майна від добросовісного набувача - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16.11.2010 року, укладений між приватним підприємством «Виробничо-комерційною фірмою «Агро С»та громадянином Ізраїля ОСОБА_1, від імені якого діяв представник ОСОБА_6 на нежитлове приміщення мансарди загальною площею 829,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Касим О.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 6004.

Витребувати від ОСОБА_1 нежитлове мансардне приміщення, загальною площею 829,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та передати зазначене приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, що розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 1.

Стягнути на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської (р/р 37326027001909, МФО 828011, в ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) з відповідачів в рівних частках судовий збір у розмірі 37 гривень.

Стягнути з відповідачів в дохід держави в рівних частках судовий збір у розмірі 214,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В.Суворова

03.07.2012