Рішення № 25273850, 07.07.2012, Київський районний суд м. Одеси

_________________

Справа№1512/5218/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2012 р. року,

Київський районний суд м.Одеси в складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на Ѕ частину майна, що є об`єктом спільної сумісної власності та поділ майна,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2012 року позивач звернулась до суду з названим позовом, в якому просила визнати спільною сумісною власністю подружжя офіс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,06га, що розташована АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0305 га, яка розташована АДРЕСА_3; визнати за нею право власності на Ѕ частину вказаного майна та провести розподіл майна подружжя, виділивши їй нежиле приміщення офісу 46, 6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, а відповідачу -зазначені земельні дялянки.

Свої вимоги мотивувала тим, що з 08.10.2004 року вона знаходився у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 року від даного шлюбу народилась донька ОСОБА_3.

Під час знаходження у шлюбі ними була придбана квартира АДРЕСА_1, яка була оформлена на відповідача. В подальшому сторони витратили значні кошти на ремонт вказаної квартири та переведення її зі статусу житлового приміщення в нежитлове приміщення офісу.

Крім того, сторонами були придбані земельна ділянка площею 0,06га, що розташована АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,0305 га, яка розташована АДРЕСА_3. На останній зазначеній ділянці подружжям був побудований будинок, який не закінчений будівництвом та не зданий в експлуатацію.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні 21.06.2012 року просив суд надати час для укладання мирової угоди. В подальшому у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, стверджуючи, що все спірне майно було придбане на кошти батьків відповідача і позивач не має до нього жодного відношення.

Заслухавши позивача, відповідача та його представників, досліждивши матеріали справи та надані докази, суд доходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08.10.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Київським відділом державної реєстрації цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №775 (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року від даного шлюбу народилась донька ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис №631 (а.с.7).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.09.2005 року ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_1 (а.с.8). Як вбачається з п.7 вказаного Договору, зі змістом ч.2 ст.59 та ст.60 Сімейного Кодексу України сторони ознайомлені.

Відповідно до витягу з реєстру права власності на нерухоме майно, відповідач зареєстрував своє право в КП „ОМБТІ та РОН" 10.10.2006 року (а.с.9).

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на нежилі приміщення офісу від 07.02.2008 року, вказана квартира була переведена у нежилий фонд (а.с.10).

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.11.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф., ОСОБА_2 отримав державний акт на землю серії ЯГ №957989, згідно якого йому належить земельна ділянка 0,06га, що розташована АДРЕСА_2 (а.с.13).

Також, як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку, який був виданий на підставі договору купівлі-продажу від 26.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Мірошніченко Н.М., відповідачу належить земельна ділянка площею 0,0305 га, яка розташована АДРЕСА_3 (а.с.14). Як стверджувала позивач та не заперечували представники відповідача, на даній земельній ділянці сторонами був побудований будинок, який будівництвом закінчений не був та в експлуатацію не здавався.

Як вбачається з вимог ч.1 ст.69 Сімейного Кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.61 вказаного Кодексу об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може

бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З урахуванням до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 12.06.1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», у частині не суперечної діючому з 01.01.2004 року Сімейному Кодексу України, спільною сумісною власністю подружжя є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, яке може бути об'єктом права приватної власності (крім майна, нажитого кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу).

У відповідності ст.70 СК України у випадку розподілу майна, частки майна подружжя є рівними. Однак, частиною 3 вказаної статті встановлено, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти.

Згідно зі ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд не має право вийти за межі предмету позовних вимог, тому і не приймає до уваги твердження представників відповідача про наявне інше рухоме та нерухоме майно, що зареєстроване на позивача, так як з зустрічним позовом про поділ майна, яке не вказано в позовній заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2 до суду не звертався та такі вимоги судом не розглядались.

Як вбачається з частин 1 та 2 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Зважаючи на викладене, та враховуючи, що дитина ОСОБА_3 проживає з матір`ю, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити та розподілити сумісно набуте сторонами майно шляхом виділу позивачці приміщення офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а відповідачеві -земельних ділянок з будинком. Разом з тим, суд не приймає до уваги заперечень представників відповідача щодо того, що грошові кошти на придбання спірного нерухомого майна давались батьками відповідача, так як договори купівлі-продажу приміщення офісу та зазначених земельних ділянок недійсними в судовому порядку не визнавались, вказані об`єкти нерухомості належать відповідачу, а інших доказів таких тверджень у судовому засіданні надано не було.

Крім того, ухвалою судді від 23.05.2012 року позивачу була відстрочена сплата судового збору до закінчення розгляду справи. Таким чином, відповідно до ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 321,9гривень, а на користь держави -2897,1 грн.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 57, 60, 61, 69, 70,71 Сімейного Кодексу України, ст.52 Цивільного Кодексу України, ст.ст.88, 208, 209, 212,213,214,215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя офіс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,06га, що розташована АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0305 га, яка розташована АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину спільного майна, яке складається з офісу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 0,06га, що розташована АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,0305 га, яка розташована АДРЕСА_3.

Провести розподіл майна, виділивши ОСОБА_1 офіс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 0,06га, що розташована АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0305 га, яка розташована АДРЕСА_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя

Суддя : Куриленко О. М.