Рішення № 25273729, 27.06.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-3110/12

2609/10329/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 червня 2012 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Г.О. Козленко,

за участю секретаря - О.Ю. Базюнь

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором витребувати у відповідача та передати ПАТ КБ «ПриватБанк»предмет застави -автомобіль RY», модель: T11 TIGGO, рік випуску 2008, тип ТЗ: Легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить їй на праві власності, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу, звернути стягнення на предмет застави автомобіль CHERY шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного кредитно-заставного договору № К2V4AK01730026 від 16.01.2008 відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 19166,46 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.01.2015.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 10.11.2011 має заборгованість в розмірі 38964,44 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитно-заставним договором відповідач ОСОБА_2 надала в заставу вищезазначений автомобіль, що належить їй на праві власності.

30 червня 2011 року на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою повернути всю суму заборгованості за кредитним договором та/або передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк»предмет застави з метою його подальшої реалізації, однак вказана вимога була залишена останнім без виконання. Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав. Позивач посилається на те, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, неможливо без фактичного знаходження предмета застави у володінні ПАТ КБ «ПриватБанк».

В судове засідання представник позивача не з'явився, про день час та місце слухання справи був повідомлений вчасно та належним чином, до суду надійшла заява, згідно якої просить провести розгляд справи за його відсутності за матеріалами справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання також не з'явилась, про день час та місце слухання справи повідомлялась вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність зазначених осіб відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст.224 ЦПК України.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст.224 та відповідно до ч.1 ст.225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

16 січня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № К2V4AK01730026 (а.с.10-13).

Відповідно до п.6.1 кредитно-заставного договору, банк зобов'язався надати кредит на умовах договору (за винятком випадків, коли банк має право відмовитись від видачі кредиту), відкрити транзитний рахунок та здійснювати ведення кредитного досьє за кредитом.

Відповідно до п.17 кредитно-заставного договору ПАТ КБ «ПриватБанк»надає кредит відповідачу у загальному розмірі 19166,46 доларів США, частина кредиту в розмірі 17658,73 доларів США надається з метою придбання позичальником автомобілю; частина кредиту в розмірі 1147,82 доларів США надається з метою оплати перших страхових платежів за Договорами страхування на перший рік дії кредиту; частина кредиту в розмірі 6,75 доларів США надається з метою оплати коштів за реєстрацію предмета застави в Державному реєстрі; частина кредиту в розмірі 353,17 доларів США надається з метою оплати винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачується в момент видачі кредиту не пізніше ніж 16.01.2008 з кінцевою датою повернення 15 січня 2015 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

З метою виконання зобов'язань за п.3.4 кредитно-заставного договору позичальнику відкривається кредитна лінія у розмірі 8034,72 доларів США для сплати чергових платежів, а також винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 353,17 доларів США, що сплачується в момент видачі кредиту; винагороди за надання фінансового інструменту, яка сплачується щомісяця в період сплати у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту; винагороди за проведення додаткового моніторингу, яка сплачується відповідно до ст.16.9; винагороди за резервування ресурсів у розмірі 2,04% річних від суми зарезервованих ресурсів по строку сплати з 16 по 20 числа кожного місяця, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, в тому числі здійснити повну сплату процентів за користування кредитом не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту, винагороду.

Відповідно до п.17.9 кредитно-заставного договору предметом застави є автомобіль ERY», модель: T11 TIGGO, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3. Предмет застави належить позичальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом реєстрації транспортного засобу № НОМЕР_4 від 15.01.2008.

Відповідно до п.6.3.10 кредитно-заставного договору банк має право відмовитися від видачі кредиту цілком чи частково при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених договором, з направленням позичальнику повідомлення про це.

Відповідно до п.12.1 зазначеного договору для цілей договору подією дефолту вважається будь-яка з наступних подій: 1) затримання сплати позичальником частини наданого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць; 2) перевищення заборгованості більш як на 10% суми наданого кредиту ; 3) несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми наданого кредиту; 4) відмова позичальника в оформленні (переоформленні) будь-якого з договорів страхування відповідно до вимог ст.3.1.3 договору; 5) несплата чергових страхових платежів за договором страхування за умов, визначених ст.3.4.3 договору; 6) порушення позичальником умов щодо цільового використання будь-якої частини кредиту; 7) з урахування умов ст. 11 договору, предмет застави став недоступним для банку внаслідок втрати, знищення (повного або часткового), суттєвого ушкодження, не придатності до експлуатації предмета застави або його недосяжності для банку з будь-якої іншої причини; 8) недотримання позичальником будь-якої заяви чи запевнення, що визначені у ст.10.1 договору; 9) подання позичальником повідомлення про неспроможність виконати свої зобов'язання за договором, за відсутності клопотання, поданого згідно із ст.6.4.4 договору, або відмови у його задоволенні; 10) інше істотне порушення позичальником умов договору.

Пунктом 12.2 кредитно-заставного договору передбачено, що у разі настання події дефолту банк надає позичальнику письмове повідомлення про настання події дефолту та реєструє у Державному Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави. У повідомленні про дефолт, окрім інформації, зазначення якої вимагається законодавством, банк ставить вимогу про повернення наданої суми кредиту в повному обсязі, виплати винагороди, процентів за фактичний строк користування наданим кредитом, виконання в повному обсязі усіх інших грошових зобов'язань за договором.

Відповідач зобов'язання, встановлені зазначеним кредитно-заставним договором не виконав. В наслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування -утворилася заборгованість, яка станом на 10.11.2011 складає 38964,44 доларів США, що також об'єктивно підтверджується наданим до суду розрахунком заборгованості за договором (а.с.5-6) та вимогою про дострокове погашення заборгованості (а.с.7).

Вищезазначена заборгованість складається з наступного: заборгованості за кредитом у розмірі 19826,05 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 4767,35 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 766,69 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -11719,06 доларів США, штраф (фіксована частина) -31,33 доларів США, штраф ( процентна складова) -1853,96 доларів США.

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що зобов'язання за Договором, які стосуються повернення кредиту, не виконуються, чим порушуються права позивача.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту статті 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання;3) сплата неустойки;4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Зі змісту ст.589 ЦК України, вбачається, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що зобов'язання забезпечене заставою, а саме автомобілем », модель: T11 TIGGO, рік випуску 2008, тип ТЗ: Легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3.

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Частина 7 зазначеного закону передбачає реалізацію заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим законом чи договором.

Позовні вимоги щодо витребування та передачі позивачу предмета застави -автомобіля та комплекту ключів, свідоцтва про право реєстрації транспортного засобу, не підлягають задоволенню, оскільки зазначені вимоги є похідними від іншої частини позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та ґрунтуються на приписах Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Крім того, вимоги позивача стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля RY»ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу не підлягають задоволенню, так як зазначений спосіб звернення стягнення, передбачений у порядку позасудового звернення стягнення на предмет застави згідно розділу 1.3 «Звернення стягнення на предмет застави»кредитно-заставного договору № К2V4AK01730026 від 16.01.2008.

Відповідно до ст.25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про витребування у відповідача ОСОБА_2 та передачу ПАТ КБ «ПриватБанк»предмету застави -автомобіля », комплекту ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та звернення стягнення на предмет застави автомобіля »знайшли своє обґрунтування частково та підлягають частковому задоволенню, а саме в частині звернення стягнення на предмет застави: автомобіля ERY», що належить на праві власності ОСОБА_2.

У відповідності до ст.88 ЦПК України сплачені судові витрати по справі, що підтверджені доказами підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.11, 525, 526, 530, 589, 590, 610, 611, 612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 158, 169, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості перед Публічном акціонерном товариством Комерційний Банк «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29098829000000, МФО № 305299) за кредитно-заставним договором № К2V4AK01730026 від 16.01.2008 року - в розмірі 38964 доларів США 44 центів, що за курсом НБУ станом на 10.11.2011 р. становить 310936 грн 20 коп., звернути стягнення на предмет застави: автомобіль », модель: T11 TIGGO, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: 01001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: 01001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», що знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО № 305299) судовий збір в розмірі 3109 ( три тисячі сто дев'ять) грн 36 коп.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»-відмовити.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до апеляційного суду Київської області через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - Г.О. Козленко